Справа № 540/1280/22
14 серпня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради (код ЄДРПОУ 27542181, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) та Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 05392743, місцезнаходження: 73037, м. Херсон, вул. Робоча, 115) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради (код ЄДРПОУ 27542181, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) та Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 05392743, місцезнаходження: 73037, м. Херсон, вул. Робоча, 115), в якій позивач просить:
· Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Херсоні ради та Херсонського центру нарахування та здійснення соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі, встановленого ст.. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
· Зобов'язати Управління та Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити позивачу перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки (з дотриманням норм законодавства і в наступні роки) згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та здійснити їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано час для надання інформації щодо відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти стосовно відповідачів та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської області), змінено підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 року, справа № 540/1280/22 розподілена на суддю Юхтенко Л.Р.
Ухвалою від 01 липня 2022 року адміністративну справу прийнято до провадження Одеського окружного адміністративного суду, надано строк на усунення недоліків викладених в ухвалі суду від 21.02.2022 року протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалою від 01 серпня 2022 року продовжено строк позивачу на усунення недоліків викладених в ухвалі Херсонського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року про залишення позову без руху.
Ухвалою від 12 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради та Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в частині визнання протиправними дій відповідачів щодо не нарахування та не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, - повернуто позивачу.
Ухвалою від 12 серпня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради та Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та зобов'язання вчинити певні дії. Запропоновано позивачу у п'ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали висловити власну думку стосовно клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Позов обґрунтовано тим, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданий 25.04.2017 року, а тому має право на пільгу та виплату разової грошової допомоги до 05 травня відповідного року в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Позивач зазначив, що неодноразово звертався до відповідача із запитами щодо надання інформації, проте жодного разу не отримав одностайної відповіді щодо належних йому сум виплати щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, та зазначає, що відповідач зобов'язаний керуватися та виконувати Конституцію та закони України, зокрема, Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яким передбачено, що до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Через канцелярію суду 21.07.2022 року (вхід. № ЕС/2610/22) від Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надійшли додаткові пояснення.
На пропозицію суду щодо висловлення думки стосовно клопотання про зупинення провадження, станом на 10 серпня 2022 року позивач не надав жодних заяв та письмових пояснень.
Ухвалою від 11 жовтня 2022 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження до поновлення функцій Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат або передачі їх функцій іншому органу.
28.02.2023 року судом було направлено лист на адресу Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Міністерству соціальної політики України із проханням надати інформацію стосовно поновлення функцій Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
16.03.2023 року від Міністерства соціальної політики на виконання листа суду надійшла відповідь.
22.03.2023 року від Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації надійшла відповідь.
27.03.2023 року від Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації надійшла відповідь на лист суду.
Ухвалою від 30 червня 2023 року провадження у справі поновлено, зі стадії на якій його було зупинено.
Відзив на позовну заяву не надходив.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданий 25.04.2017 року.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженим постановою Верховної Ради України від 25.12.1998 року № 367-ХІУ передбачено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд встановив, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.
Позивач 07.07.2021 року звернувся до відповідачів із заявою, однак, листом Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Херсоні ради від 13.07.2021 року № 04/3836 позивача повідомлено що, разова грошова допомога до 05 травня за 2021 рік була призначена та виплачена відповідно до чинного законодавства в розмірі 1491,00 грн Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, а також, листом Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 04.08.2021 року № 01-4/3291 позивача повідомлено, що Управлінням було призначено в 2021 році допомогу в розмірі 1491,00 грн, яка виплачена позивачу відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551).
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ст. 17-1 Закону №3551 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст.12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, на спеціальні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007.
В подальшому, Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020, № 325 від 08.04.2021, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 №325 визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1491 гривень.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.
Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV, а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 28 вказаного Закону, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2021 - 1769,00 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 8845 грн. (1769,00 грн. х 5).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по зразковій справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі 1491 грн., тобто у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Таким чином, враховуючи викладене, з урахуванням висновків суду, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у нарахуванні та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) та зобов'язання Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV), з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Суд зазначає, що у цій справі належним відповідачем є Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оскільки саме на цей орган поклалено повноваження з нарахування та виплати щорічної разової допомоги на виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради, то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки Управління лише перевіряють право особи на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до наданих списків від органів Пенсійного фонду України, силових структур та відомств і передають зазначені списки до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, який проводить нарахування та виплату такої допомоги.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, та відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно частині задоволених позовних вимог.
Також до суду 07 серпня 2023 року від позивача надійшла заява про компенсацію судових витрат (вхід. № ЕС/8516/23), відповідно до якої позивач просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради та з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме, - витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00грн.
Заява позивача обґрунтована тим, що витрати на професійну правничу допомогу, які понесені Позивачем, станом на 4 серпня 2023 року, складають 10 000,00грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 10 лютого 2022 року за № 10-02/22 та актом прийому-передачі робіт (надання послуг) від 14 лютого 2022 року.
До заяви додані докази її направлення на адресу відповідачів поштою, 07 серпня 2023 року.
Станом на дату ухвалення рішення до суду не надходили від відповідачів клопотання та/або письмові пояснення з приводу заяви про компенсацію судових витрат.
Розглянувши заяву про компенсацію судових витрат та додані до неї докази, суд дійшов таких висновків.
Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10 лютого 2022 року між Адвокатським об'єднанням «ЮС ЕКВІТАС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого Адвокатське об'єднання на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов'язання з надання правничої допомоги, перелічені у п. 2.1. договору.
Відповідно до п. 5.1. договору правничу допомогу, яка надається Адвокатським об'єднанням. Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, вказаної у акті прийому-передачі робіт (надання послуг), яка зазначається у акті. Вартість правничої допомоги за одну годину роботи становить 2000 грн.
Оплата за даним Договором здійснюється не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання клієнтом акт прийому-передачі робіт (надання послуг) (п. 5.2. Договору).
За результатами надання правничої допомоги складається акт прийому-передачі робіт (надання послуг), що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої правничої допомоги і її вартість (гонорар). Акт надсилається клієнту поштою або вручається особисто під підпис… (п. 5.4. договору).
Також позивачем додано до заяви акт прийому -передачі (надання послуг) за Договором про надання правничої допомоги від 14 лютого 2022 року, відповідно до якого адвокатським об'єднанням виконані такі роботи: складення позовної заяви до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради та Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними та зобов'язання винити певні дії щодо нарахування та виплати недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій до 5 травня, витрачено 5 годин х 2000 грн = 10000 грн.
Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.
Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Та у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Однак, суд звертає увагу, що надання таких послуг має бути необхідним.
Суд зазначає, що ця справа відноситься до категорії нескладних, вже сформована стала судова практика з розгляду та вирішенню такої категорії справ, а тому витрачений час адвоката на складення цієї позовної заяви тривалістю п'ять годин є значно завищений. Тому враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги до 2000 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, розрахунок наданих послуг та категорію даної справи, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню з відповідача складають 2000,00 грн, пропорційно до частини задоволених позовних вимог в розмірі 1000,00 грн, а тому заява позивача належить задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради (код ЄДРПОУ 27542181, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) та Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 05392743, місцезнаходження: 73037, м. Херсон, вул. Робоча, 115) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 05392743, місцезнаходження: 73037, м. Херсон, вул. Робоча, 115) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV).
Зобов'язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 05392743, місцезнаходження: 73037, м. Херсон, вул. Робоча, 115) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV), у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування судових витрат, - задовольнити частково.
Стягнути з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 05392743, місцезнаходження: 73037, м. Херсон, вул. Робоча, 115) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн (одна тисяча гривень).
В іншій частині заяви, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко