Справа № 199/2429/23
Провадження № 2/0203/1009/2023
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 серпня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Погрібному О.Ю.,
заочно розглянувши у спрощеному порядку у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в залі суду цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми грошових коштів, -
У березні 2023 року ОСОБА_1 пред'явив зазначений позов, остаточно уточнений 06 червня 2023 року, на предмет повернення сплаченої за укладеним 15 лютого 2022 року у простій письмовій формі договором суми в розмірі, еквівалентному 1000,00 доларам США, тобто станом на день подання позову - 36780,00 грн., з підстав невиконання відповідачем умов пункту п.6.1 розділу 6 договору, яким обумовлено укладення та нотаріальне посвідчення основного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 спочатку до 15 березня 2022 року, а додатковою угодою від 21 липня 2022 року - до 21 жовтня 2022 року у приміщенні офісу нотаріуса Іванютіна-Сандомирського Л.О. (вул. Шлом Алейхема, 4/26, м. Дніпро), проте основний договір так і не був укладений через відмову відповідача від його укладення, тому сплачена за умовами п.5.1 в рахунок платежу за основним договором сума авансу, підлягає стягненню з відповідача, що в еквіваленті 1000,00 доларам на день подання позову складає 36780,00 грн., а також на відповідача належить покласти судові витрати з сплати судового збору - 1073,60 грн.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2023 року вказана позовна заява передана за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 травня 2023 року вказана позовна заява передана судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В.
З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 12 травня 2023 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.
Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв і про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином згідно з ст. ст. 131, 187 ч. 6 ЦПК України за останнім відомим суду підтвердженим зареєстрованим місцем його постійного проживання (перебування).
У судове засідання не з'явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача ОСОБА_3 , від якої надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, яка з'ясуванню обставин не перешкоджає.
Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 15 лютого 2022 року у простій письмові формі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір за умовами п.1.1 якого сторони зобов'язуються в майбутньому, в обумовлений п.6.1 цього договору строк, укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначених цим договором. За п.1.2 договору нерухомим майном є квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до умов п.2.1. продавець погодився продати ,а покупець купити вказну квартиру за ціною 1169956,00 грн., що є еквівалентом 41000,00 доларів США за комерційним курсом, встановленим на дату укладення цього договору.
Згідно пункту 5.1 договору до підписання цього договору в рахунок належним за основним договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу квартири та своєї платіжної спроможності, покупець передав, а продавець отримав завдаток у розмірі 28536,00 грн. В момент розрахунків за основним договором зазначена сума буде зарахована у належним з покупця платіж за основним договором, як еквівалент 1000,00 доларів США.
Відповідно до умов п.5.3 у випадку невиконання умов цього договору продавцем він зобов'язується повернути покупцю протягом 3 днів з дати, встановленої п.6.1 цього договору подвійну суму завдатку в розмірі 57072,00 грн., як еквівалент 2000,00 доларів США.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що за домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення основного договору здійснюватиметься до 15 березня 2022 року у приміщенні офісу нотаріуса Тетерєвої М.М. за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозцька, 25.
Крім того, пунктом 8.3 цього договору, передбачено, що про зміст прав та обов'язків за цим договором, про правові наслідки укладеного сторонами правочину (в тому числі, але не обмежуючись ст.ст. 215-236, 319, 334, 611, 623-624, 635 Цивільного кодексу України, ст.ст.57-74 Сімейного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України) учасникам правочину роз'яснено.
В подальшому 21 липня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підписана додаткова угода до договору від 15 лютого 2022 року, за умовами пункту 1.1. якої строк укладення та нотаріального посвідчення основного договору визначений до 21 жовтня 2022 року у приміщенні офісу нотаріуса Іванютіна-Сандомирського Л.О., м. Дніпро, вул. Шолом Алейхема, 4/26.
Згідно ст. 546 ЦК України завдаток є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Частиною 1 ст. 570 ЦК України передбачено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
За правилами частини 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком визначені ст. 571 ЦК України.
Отже, ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання. Аванс не має забезпечувальної функції. Якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається його власникові.
Такі висновки судом зроблені відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України з урахування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц.
Відповідно, належить дійти висновку, що положення ст. 570 ЦК України регулюють правовідносини сторін завдатку в існуючому зобов'язанні, а інші суми передані в рахунок платежів за основним одговором є авансом, проте як видно зі змісту підписаної позивачем та відповідачем угоди 15 лютого 2022 року остання по суті є попереднім договором.
Разом з тим, ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно, попередній договір щодо укладення у майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна - квартири має обов'язкову нотаріальну форму, тоді як у простій письмові формі такий договір є нікчемним.
Як встановлено судом укладений сторонами 15 лютого 2022 року попередній договір щодо укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири укладений у простій письмовій формі, а не в обов'язково визначеній нотаріальній формі, тому вказаний правочин в силу ст. ст. 220, 657, 635 ЦК України є нікчемним.
За правилами ч. 4 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Частиною 5 ст. 216 ЦК України передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно пункту 1 ч.3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Зважаючи на встановлені судом обставини фактичного отримання відповідачем від позивача на виконання нікчемного правочину суми еквівалентній на 15 лютого 2022 року 1000,00 доларів США, суд приходить до висновку про безпідставне набуття відповідачем такої суми, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню ця сума згідно вимог ст. 533 ЦК України , тобто еквівалентна 1000,00 доларам США на день подання позовної заяви, що за розрахунком позивача, що не спростований відповідачем, складає 36780,00 грн.
Судові витрати урахуванням п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України відносяться на рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 203-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми грошових коштів - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) суму в розмірі 36780,00 грн., що еквівалентно 1000,00 доларів США, а також судовий збір в сумі 1073,60 грн., а всього 37853,36 грн. (сто двадцять п'ять тисяч двісті сорок гривень 00 коп.).
Відповідач вправі подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.
Повне рішення підписане 14 серпня 2023 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а така само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя О.В. Колесніченко