Справа № 203/3627/23
Провадження № 2/0203/1206/2023
14 серпня 2023 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
03 липня 2023 року поштою до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 року, цивільну справу № 203/3627/23, провадження № 2/0203/1206/2023, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду - 04.07.2023 року.
Ухвалою суду від 06.07.2023 року було витребувано у Міністерства соціальної політики України (e-mail: info@mlsp.gov.ua) інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Ташкент, громадянин Республіки Узбекистан, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , паспортні дані відсутні.
09.08.2023 року (передано судді - 11.08.2023 року) з Міністерства соціальної політики України до суду надійшла інформація, що станом на 18 липня 2023 року в ЄІБД ВПО відсутня інформація щодо відповідача ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначені вимоги до позовної заяви.
Суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено доказів, що підтверджують вказані у позові обставини.
В позовній заяві позивач зазначає, що з кінця 2020 року вона з відповідачем не проживають разом і не підтримують шлюбних відносин. Проте не зазначає доказів, які підтверджують вказані обставини (покази свідків, акти, листування тощо).
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
З матеріалів справи видно, що відповідач є громадянином Республіки Узбекистан. Позивач зазначає у позовній заяві, що у неї з відповідачем спільних дітей немає, спільного майна немає, останнє відоме місце проживання відповідача зазначає за її адресою, але разом вони не проживають і їй невідомо місце його проживання.
Проте не зазначає місце реєстрації проживання чи перебування відповідача у встановленому законом порядку, або місце роботи чи місцезнаходження майна відповідача.
Вказані вище недоліки не дають можливості судді правильно визначитись з підсудністю такої справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух ( рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням їй строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: місця реєстрації проживання чи перебування відповідача у встановленому законом порядку, або місце роботи чи місцезнаходження майна відповідача; доказів, що підтверджують вказані обставини, а саме: доказів, що з кінця 2020 року сторони проживають окремо та припинено ведення спільного господарства (покази свідків, акти, листування тощо).
Копію ухвали направити позивачу.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.М. Ханієва