про залишення позовної заяви без руху
15 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/23715/23
категорія 112010200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо прийняття рішення від 12.07.2023 про відмову їй у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати їй до страхового стажу періоди роботи з 01.03.1982 по 22.06.1992 у Червоноармійському райпобуткомбінаті, а також з 23.06.1992 по 05.07.1995 у малому підприємстві "Чобіток" на посаді завідуючої салоном;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату призначеної пенсії, починаючи з моменту звернення (30.06.2023) до Пенсійного фонду, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частинами 1 та 2 статті 160 встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За визначенням, наведеним у пункті 8 частини першої статті 4 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем за її позовом є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а предметом спірних правовідносин, згідно з прохальною частиною позовної заяви, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.07.2023 про відмову їй у призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1), передбачено, що заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з пунктом 4.7. Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
При цьому, відповідно до пункту 4.10. Порядку №22-1 після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що із заявою про призначення пенсії позивач зверталась до відповідного структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за місцем свого проживання. Однак, згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.07.2023 про відмову у призначенні пенсії, рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії було прийнято 07.07.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а не Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Відтак, суб'єктом владних повноважень, який прийняв оскаржуване в даній справі рішення є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке за принципом екстериторіальності було визначене органом, що вирішував питання про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії.
Крім того, датою прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії є 07.07.2023, а не 12.07.2023, як про це зазначає ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяви. 12.07.2023 - це дата складання Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомлення про відмову у призначенні пенсії.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити, який суб'єкт/суб'єкти владних повноважень є відповідачем/відповідачами за поданим позовом, а також уточнити заявлені позовні вимоги залежно від визначеного відповідача/відповідачів.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви ОСОБА_1 суд встановив, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення від 12.07.2023 про відмову їй у призначенні пенсії за віком. Водночас, не заявляє при цьому вимоги про скасування рішення про відмову в призначенні їй пенсії за віком, а також не просить зобов'язати відповідача призначити їй таку пенсію, а лише заявляє лише вимогу про зобов'язання відповідача здійснити їй виплату пенсії.
Крім того, в пункті 2 прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить зобов'язати зарахувати їй до страхового стажу періоди роботи з 01.03.1982 по 22.06.1992 у Червоноармійському райпобуткомбінаті, а також з 23.06.1992 по 05.07.1995, однак не оскаржує (не просить визнати протиправними) при цьому дії відповідача щодо незарахування вказаних періодів до її страхового стажу.
Вказане свідчить про те, що позовні вимоги не відповідають вимогам частини 1 статті 5 КАС України.
Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір".
Статтями 1, 2 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 06.07.2005 №2747-IV "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2684,00 гривень.
Таким чином, позивач за подачу до суду даного позову повинна сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 2684,00 грн. х 0,4 х 1 = 1073,60 грн., де: 2684,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2023 року; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру заявлених позивачем у поданій позовній заяві.
Разом з тим, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України ОСОБА_1 не надала до суду документу про сплату нею судового збору в розмірі 1073,60 гривень або ж документу, який підтверджує наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору відповідно до Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір".
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- позовної заяви в новій редакції (в 2-х екземплярах) із уточненням у ній, який суб'єкт/суб'єкти владних повноважень є відповідачем/відповідачами за поданим позовом, а також із уточненням в ній заявлених позовних вимог залежно від визначеного відповідача/відповідачів та приведенням заявлених позовних вимог у відповідність до вимог відповідно частини 1 статті 5 КАС України;
- квитанції про сплату судового збору в розмірі 1073,60 гривень або ж документу підтверджує наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір".
Платіжні реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом ПІБ позивача, Житомирський окружний адміністративний суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович