Справа № 392/1336/23
Провадження № 1-кп/392/224/23
10 серпня 2023 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2023 за № 12023121090000317 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_5 ,
встановив:
Прокурор у підготовчому судовому засіданні висловив думку щодо можливості призначення справи на підставі даного обвинувального акту до судового розгляду. Зазначив про виклик у наступне судове засідання потерпілу, доставити обвинуваченого, повідомити прокурора та захисника адвоката.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явилася, повідомила засобами телефонного зв'язку про неможливість явки до суду за станом здоров'я, просила підготовче судове засідання проводити у її відсутність, цивільний позов подавати не буде, вказала, що на адресу суду подала відповідну заяву.
У підготовчому судовому засіданні судом не встановлено та учасниками судового провадження не вказано підстав до прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України.
Кримінальне провадження підсудне Маловисківському районному суду Кіровоградської області.
Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Суд, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, вчинивши всі необхідні дії, вважає можливим закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.
Судом також відзначається, що з урахуванням приписів ч.2 ст.314-1 КПК України та тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відсутні підстави для складання досудової доповіді відносно останнього.
Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 днів. Обґрунтовуючи клопотання зазначив, що наявність ризиків, які було враховано слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не зменшилися та продовжують існувати на даний час, а саме ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Обвинувачений може переховуватися від суду, зважаючи на тяжкість покарання, у разі доведення його винуватості у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, шляхом виїзду на не підконтрольні Україні на даний час території, оскільки після вчинення кримінального правопорушення зник з місця події, після чого був затриманий працівниками поліції. Може впливати на свідків та потерпілу, які ще не допитувалися під час судового розгляду справи, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінально відповідальності та являється особою, що схильна до вчинення кримінальних правопорушень. Зазначив, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою не зможуть запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вважав не доведеними ризики, визначені прокурором в клопотанні, наголосив, що тяжкість покарання, передбачене за інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, не може бути єдиною підставою для найсуворішого запобіжного заходу, крім того зазначив, що обвинувачений став на шлях виправлення. Вину у скоєнні правопорушення визнає повністю, готовий понести покарання за вчинення правопорушення. Просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, та змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово.
Обвинувачений підтримав позицію захисника, при цьому зазначив, що дійсно раніше неодноразово судимий, та раніше відносно нього застосовувалися судами більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, та він завжди виконував покладені на нього обов'язки. У разі зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово, він не буде переховуватися від суду, та не має наміру впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному проваджені. Зазначив, що має дружину та дитину, які зараз перебувають за межами країни, має постійне місце проживання, де проживає з рідним братом, до затримання працював по найму, є військовослужбовцем.
Судом встановлено, що наразі відносно обвинуваченого ОСОБА_3 діє застосований 15 червня 2023 року ухвалою слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 22.44 год. 12 серпня 2023 року, із визначення застави у розмірі 130 000 грн. Застосовуючи відносно ОСОБА_3 такий запобіжний захід слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Мета застосування запобіжного заходу визначена ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, в тому числі виїхати за межі Кіровоградської області та потрапити на непідконтрольні даний час Україні території, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину та відповідно з мірою можливого покарання, (п.1.ч.1 ст.177 КПК України).
Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків, з метою зміни їх показань, оскільки судовий розгляд лише розпочинається та потерпіла і свідки ще не допитані в судовому засіданні, та проживають в межах одного району Кіровоградської області із обвинуваченим (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, та продовжити злочинну діяльність, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в обвинуваченого відсутня повага до встановлених державою правил поведінки та норм моралі, наявна зухвалість та неповага до інших членів суспільства, здатність та схильність досягати цілей злочинним шляхом, а отже є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
Отже, ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
Суд враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, до затримання, зі слів обвинуваченого, працював неофіційно, є військовослужбовцем, зі слів - одружений, має на утриманні дитину - сина ОСОБА_8 , 2020 року народження, який наразі разом із дружиною знаходяться в іншій країні - Німеччині, проживає за місцем реєстрації разом з братом, що не може свідчити про наявність міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий останній раз вироками Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2023 року за ч.1 ст.309 та ч.1 ст.125 КК України, та через незначний проміжок часу обвинувачується у скоєнні нового кримінального правопорушення.
Наведене свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України (домашній арешт, особисте зобов'язання, порука), не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, та запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Доказів, які б підтверджували неможливість утримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, за станом здоров'я чи з інших підстав стороною захисту не надано та судом не встановлено.
Більше того, суд враховує, що у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на території України з 24.02.2022 року діє воєнний стан. Тлумачення Листа ВС №1/0/2 - 2022 від 03.03.2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» дає підстави стверджувати, що запровадження воєнного стану одночасно із проявами збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, також по суті є ризиками, які у разі будь-яких непередбачуваних дій на території України, під час яких контроль органів досудового розслідування чи процесуального керівництва може бути зменшений, як наслідок вказані обставини будуть сприяти обвинуваченому у спробах ухилитись від суду та/або прокуратури.
Суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_3 дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Доводи сторони захисту на користь обвинуваченого, зокрема про те, що обвинувачений не має наміру ухилятися від суду та вчиняти будь-який вплив на потерпілу, свідків, має постійне місце проживання, у даному випадку не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпеченні виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобіганні встановлених процесуальних ризиків, а тому у задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово слід відмовити.
У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням положень п.2 ч.1 ст.182, ч.4 ст.183 КПК України, а також ст.ст.177-178 КПК України, суд вважає необхідним визначити з урахуванням майнового стану підозрюваного та обставин скоєння кримінального правопорушення, заставу у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.315, 316, 369-372, 392 КПК України, суд,
постановив:
призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Судовий розгляд провести в одноособовому складі суду, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Маловисківського районного суду Кіровоградської області 15.08.2023 року о 15.00 год.
Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 10.08.2023 до 08.10.2023 включно.
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово - відмовити.
Визначити розмір застави у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 107 360 грн.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 на строк до 08.10.2023 року наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;
- утриматися від спілкування зі свідками, потерпілою та іншими учасниками у даному кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях у суді.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали визначити до 08 жовтня 2023 року включно.
У судове засідання викликати прокурора, потерпілу ОСОБА_6 , захисника адвоката ОСОБА_5 , доставити обвинуваченого ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту вручення копії ухвали, в частині продовження строку тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 14.08.2023.
Суддя ОСОБА_9