Справа № 405/1915/23
провадження № 1-кс/405/2538/23
14.08.2023 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023120000000013 від 26.01.2023 про скасування арешту майна
представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 звернулася до суду з вищевказаним клопотанням, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду від 12.05.2023 року у кримінальному провадженні 42023120000000013 від 26.01.2023 року, а саме: з мобільного телефону марки Apple Iphone 13 Pro Max, планшету Apple Ipad Air 4 s/n та ноутбуку Apple Mac Book Pro 2019 s/n.
В обґрунтування клопотання вказала, що ОСОБА_5 , яка є рідною сестрою підозрюваного ОСОБА_6 має професію таргетолога, що підтверджується відповідними сертифікатами, її робота пов'язана з інтернет-торгівлею, через які вона за допомогою гаджетів здійснює свою професійну діяльність, але вилучивши та наклавши арешт на належне їй майно, її неправомірно було позбавлено гаджетів для входу до мережі Інтернет. Крім того, представник власника майна вважала, що потреба в подальшому триманні майна під арештом відпала.
Представник власника майна - адвокат у судове засідання з'явилася, надала пояснення, згідно з якими клопотання підтримала та просила задовольнити.
Слідчий у судове засідання з'явився, надав пояснення, відповідно до яких вважав, що потреба в подальшому триманні майна під арештом не відпала, в задоволенні клопотання представник власника майна просив відмовити.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали даного клопотання та матеріали клопотання про накладення арешту на майно у справі № 405/1915/23, провадження № 405/1154/23, слідчий суддя дійшов таких висновків.
12.05.2023 року у вказаній вище справі слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, у кримінальному провадженні №42023120000000013 від 26.01.2023 року накладено арешт на наступні речі, які були вилучені 07.04.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Apple Iphone 6s s/n НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 ; моібльний телефон марки Apple Iphone 13 Pro Max IMEI НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 ; планшет Apple Ipad Air 4 s/n НОМЕР_5 ; ноутбук Apple Mac Book Pro 2019 s/n CO2D12SAMD6M; блокнот із чорновими записами про криптовалюту ОСОБА_6 .
Згідно з матеріалами справи, Кропивницьким апеляційним судом ухвалою від 15.06.2023 року, ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.05.2023 року, якою накладено арешт на майно, залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст.ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 р., де вказувалося на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим надано копії висновків експерта сектору комп'ютерно-технічних досліджень, відповідно до яких відносно майна, у вказаному вище кримінальному провадженні проводилася експертиза та пояснення, з яких вбачається, що кримінальне провадження зупинене, у зв'язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_6 , а відтак в подальшому застосуванні арешту майна потреба не відпала.
Отже, з урахуванням з'ясованих судом обставин, за яких представник власника майна не довів що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.174, 369-372 КПК України,-
В задоволенні клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7