Ухвала від 30.06.2023 по справі 405/4419/23

Справа № 405/4419/23

Провадження №2/405/675/23

УХВАЛА

30 червня 2023 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява (заява), яка є заявою по суті справи та в якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування, за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При цьому, суд зауважує, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. Далі процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на 3 етапи: 1 етап - етап звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини; 2 етап - судовий етап; 3 етап - виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.

Слід також звернути увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

В свою чергу, позивачем в позовній заяві не зазначено чи зверталася остання до відповідного органу опіки та піклування з питанням позбавлення батьківських прав та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . Не надання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

Крім того, позивач, заявляючи вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, - не надає акти обстеження житлово-побутових умов проживання дитини, батьків, характеристики на батьків, довідку про склад сім'ї, довідки про стан їх здоров'я, довідку з місця роботи та про доходи позивача, докази, що відповідач дійсно ухиляється від батьківських обов'язків, на які суд може посилатись при постановленні рішення суду та встановлення об'єктивної істини по справі.

Також, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Однак, позивачем у заяві не зазначено та до заяви не долучено належних доказів щодо попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Таким чином, позивач звернулася з позовом до суду про позбавлення батьківських прав відповідача без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов'язковими.

Крім того, частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не надано суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за вимогу про позбавлення батьківських прав, при цьому, позивачем в позові зазначено щодо звільнення її як позивача від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Поряд з цим, суд зауважує, що за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав позивач не звільнена від сплати судового збору, оскільки позов про позбавлення батьківських прав відповідача по справі не вирішує питання прав та обов'язків дітей, а стосується лише прав та обов'язків відповідача, як батька дитини, щодо якої він може бути позбавлений батьківських прав у разі ухвалення рішення про задоволення позову. Правові наслідки позбавлення батьківських прав визначені у статті 166 СК України.

Пункт 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на справи за позовом про позбавлення батьківських прав, не звільняє позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви з вимогою про позбавлення батьківських прав, оскільки звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав не вирішує питання захисту інтересів малолітньої дитини, а стосується лише прав та обов'язків відповідача як батька дитини, яких останній може бути позбавлений у разі ухвалення рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, не поширюється на вимогу позивача про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому заявлена позивачем ОСОБА_1 позовна вимога про позбавлення батьківських прав не підпадає під категорію пільгової та підлягає оплаті судовим збором.

При цьому, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем позовна заява подана до суду 23 червня 2023 року.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684 грн.

Відповідно до частини 1 статті 4, підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З огляду на зазначене вище, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. (ставка судового збору для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2023 року, який становить 2 684 грн.), надавши оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержаня вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вище, та враховуючи, що даний позов подано без додержання вимог, викладених в ст. ст. 175, ст.177 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України він підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Окремо судом відзначається, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України,-

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про позбавлення батьківських прав, - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Запропонувати позивачу ОСОБА_1 в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а також: сплатити судовий збір в розмірі 1 073 грн. 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл/Поділ.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA228999980313171206000011569; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Кіровограда (назва суду, де розглядається справа), надавши оригінал квитанції про сплату судового збору.

В разі невиконання указаних вимог позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова

Попередній документ
112829784
Наступний документ
112829786
Інформація про рішення:
№ рішення: 112829785
№ справи: 405/4419/23
Дата рішення: 30.06.2023
Дата публікації: 17.08.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (07.09.2023)
Дата надходження: 23.06.2023
Предмет позову: позбавлення батьківських прав
Учасники справи:
головуючий суддя:
ІВАНОВА ЛІЛІЯ АНДРІЇВНА
суддя-доповідач:
ІВАНОВА ЛІЛІЯ АНДРІЇВНА
відповідач:
Яровий Степан Іванович
позивач:
Лабенська Юлія Леонідівна
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького