Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 серпня 2023 року Справа№200/1999/23
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості, в якому позивач просить суд:
- визнати дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з січня 2022 року з урахуванням трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з січня 2021 року по листопад 2021 року незаконними;
-зобов'язати Костянтинівський міський центр зайнятості провести перерахунок ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з січня 2022 року з урахуванням її трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з січня 2021 року по листопад 2021 року з виплатою недоотриманих грошових коштів з січня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона перебувала на обліку в Костянтинівському міському центрі занятості Донецької області як безробітна особа з січня 2022 року по грудень 2022 року. У зв'язку з тим, що її роботодавці своєчасно не внесли відповідні данні до бази персоніфікації про її перебування у трудових відносинах, представники Костянтинівського міського центру зайнятості Донецької області призначили ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в мінімальному обсязі, тобто без врахування її трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з січня 2021 року по листопад 2021 року та без врахування її трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за грудень 2021 року.
Після внесення роботодавцями відповідних змін до бази персоніфікації, вона звернулася з письмовим запитом до відповідача про проведення перерахунку її допомоги по безробіттю з січня 2022 року з урахуванням її трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з січня 2021 року по листопад 2021 року та з урахуванням її трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за грудень 2021 року.
Відповідачем у проведенні перерахунку допомоги по безробіттю позивачці було відмовлено, так як в базі персоніфікації відсутня інформація про дату початку та дату закінчення її трудових правовідносин з ФОП ОСОБА_2 (за 2021 рік) та з ФОП ОСОБА_3 (за січень 2021 року).
Вважає відмову Костянтинівського міського центру зайнятості у проведенні перерахунку допомоги по безробіттю незаконною. Просить суд задовольнити позов.
У строк, встановлений судом, відповідачем не надано відзив на адміністративний позов.
Ухвалою суду від 15 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивач має надати:
позовну заяви із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача;
документ про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн або належним чином обґрунтованого клопотання про відстрочення від сплати судового збору;
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
В установлений судом строк на виконання ухвали суду від 15 травня 2023 року надійшло клопотання позивача, в якому вона зазначила адресу електронної пошти відповідача, замість надання суду позовної заяви із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача. Замість надання документу про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн або належним чином обґрунтованого клопотання про відстрочення від сплати судового збору, позивачка повторно надала довідку про доходи ОСОБА_1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року, видану Костянтинівським міським центром зайнятості. Замість заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, позивач в клопотанні від 16 травня 2023 року зазначила, що про причину відмови в перерахунку допомоги по безробіттю вона дізналася з листа відповідача від 06 квітня 2023 року, копія якого долучена до позовної заяви.
Ухвалою суду від 30 травня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №200/1999/23 за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії відповідно до ухвали суду від 15 травня 2023 року на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
09 червня 2023 року засобами електронної пошти позивачем було повідомлено про надіслання документів на виконання вимог ухвали суду від 15 травня 2023 року засобами поштового зв'язку.
20 червня 2023 року, в установлений судом строк, на виконання вимог ухвали суду від 15 травня 2023 року позивач надала: квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн; щодо строків звернення до суду зазначила, що про причину у відмові в перерахунку відповідної допомоги по безробіттю дізналась з листа відповідача від 06 квітня 2023 року (лист підписаний штрих-кодом знизу), самостійно відповідач жодним чином не повідомляв про причину у відмові в проведенні перерахунку допомоги; щодо дат, які зазначені як дата складання позову та дата завірення копії відповіді вказала, що помилилась через неуважність, датою складання даного позову та завірення копій документів слід вважати 08 квітня 2023 року.
Водночас, на виконання вимог ухвали суду від 15 травня 2023 року позивачем не надано позовної заяви із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, тому ухвалою суду від 21 червня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №200/1999/23 за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії відповідно до ухвали суду від 15 травня 2023 року на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
10 липня 2023 року, в установлений законом строк, на виконання вимог ухвали суду від 15 травня 2023 року позивач засобами поштового зв'язку надіслала до суду позовну заяву із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача.
Ухвалою суду від 14 липня 2023 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №200/1999/23. Питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, - поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, будуть вирішені судом на стадії судового розгляду після встановлення відповідних фактичних обставин на підставі наданих сторонами доказів.
24 липня 2023 року через підсистему “Електронний Суд” від ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу №200/1999/23 у якості третьої особи, яка обґрунтована тим, що з метою повного та всебічного розгляду даної справи вона бажає надати пояснення в даній справі та рішення по даній справі може стати підставою для проведення камеральної перевірки її підприємницької діяльності.
24 липня 2023 року через підсистему “Електронний Суд” від ОСОБА_3 надійшла заява про вступ у справу №200/1999/23 у якості третьої особи, яка обґрунтована тим, що з метою повного та всебічного розгляду даної справи вона бажає надати пояснення в даній справі та рішення по даній справі може стати підставою для проведення камеральної перевірки її підприємницької діяльності.
Ухвалою суду від 27 липня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення третьої особи по справі №200/1999/23 за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Ухвалою суду від 27 липня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення третьої особи по справі №200/1999/23 за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Правом надання відзиву відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не скористався. Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_5 ОСОБА_1 :
- з 18 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року працювала бухгалтером у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- з 01 грудня 2023 року по 31 грудня 2021 року працювала системним адміністратором у ФОП ОСОБА_3 .
05 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи та 05 січня 2022 року їй було надано статус безробітного відповідно до ч.1 ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 року( далі - Закон № 1533).
Відповідно до довідки про доходи, виданої Костянтинівським міським центром зайнятості від 18 січня 2023 року за вих.№10/43/01-35-23, ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна в Костянтинівському міському центрі зайнятості з 05 січня 2022 року по 09 січня 2023 року та за період з січня 2022 року по грудень 2022 року отримала державну допомогу по безробіттю у розмірі 10 637,62грн.
22 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міського центру зайнятості із заявою щодо перерахунку допомоги по безробіттю з січня 2022 року з урахуванням трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 за період роботи в 2021 році.
Листом Костянтинівського міського центру зайнятості від 06 квітня 2023 року вих.№08/324/01-35-23 повідомлено позивача, що підстави для перерахування допомоги по безробіттю відсутні.
Не погоджуючись із відмовою Костянтинівського міського центру зайнятості щодо перерахунку допомоги по безробіттю з січня 2022 року з урахуванням трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 за період роботи в 2021 році, позивач звернулася до суду із цим позовом 28 квітня 2023 року, що підтверджується відповідним штампом на поштовому конверті. З огляду на що строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-III (далі - Закон №1533-III), цей закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
За приписами статті 1 Закону №1533-III у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем);
страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.
Терміни застрахована особа, страхувальники та роботодавці вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI).
Пунктами 3, 10 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначено значення термінів, зокрема:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1533-ІІІ страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Частиною першою статті 6 Закону №1533-ІІІ встановлено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Одним із видів такого забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності (абзац другий частини першої статті 7 Закону №1533-ІІІ).
Згідно з частиною першою статті 22 Закону №1533-III право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону №1533-III застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.
Частиною першою статті 23 Закону №1533-ІІІ встановлено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Обчислення страхового стажу регламентовано статтею 21 Закону № 1533-ІІІ, відповідно до частини першої якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.
З цим правом кореспондується обов'язок такого платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI), який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону №2464-V).
Як передбачено частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 9 Закону №2464-V єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону №2464-V за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Згідно з пунктами 1, 9 розділу II Порядку №613 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. Якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру, для військовослужбовців - після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи або за рішенням суду.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2016 №10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо незарахування відповідачем до страхового стажу для призначення допомоги по безробіттю періоду роботи позивача з cічня 2021 року по листопад 2022 року через відсутність даних про дату початку та дату закінчення трудових відносин з роботодавцями.
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, позивачу за період роботи з cічня 2021 року по листопад 2022 року була нарахована та виплачена ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а за грудень 2021 року ФОП ОСОБА_3 , заробітна плата, з якої нараховані страхові внески, що підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5, наданими Пенсійним фондом України. З даних відомостей вбачається, що страхові внески за позивача були сплачені.
Проте, на момент звернення до Костянтинівського міського центру зайнятості були відсутні вказані відомості у повному обсязі.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця роботодавцем сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обов'язку по сплаті страхових внесків позивач була позбавлена соціальної захищеності (отримання належного матеріального забезпечення на випадок безробіття) та стажу за час роботи у фізичної особи-підприємця, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту, передбаченим статтею 46 Конституції України.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 26 березня 2020 року №299/3616/16-а.
Разом з тим, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що з січня 2021 року по листопад 2021 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому вказаний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, а ОСОБА_1 в свою чергу має право на виплату допомоги по безробіттю в розмірі, визначеному частиною першою статті 23 Закону №1533-ІІІ.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач позбавлена належного матеріального забезпечення на випадок безробіття у зв'язку з відсутністю в системі персоніфікованого обліку даних про своєчасну сплату роботодавцями ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) страхових внесків за період роботи з січня 2021 року по листопад 2022 року, які не були зараховані у зв'язку з невчасною сплатою таких внесків роботодавцем та не з вини застрахованої особи, тому з метою належного захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 та меж позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом:
- визнання протиправними дій Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з січня 2022 року по листопад 2021 року з урахуванням трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з січня 2021 року по листопад 2021 року;
- зобов'язання Костянтинівського міського центру зайнятості провести ОСОБА_1 перерахунок допомоги по безробіттю з січня 2022 року з урахуванням її трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з січня 2021 року по листопад 2021 року з виплатою недоотриманих грошових коштів з дня призначення 05 січня 2022 року, з врахуванням виплачених сум.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За подання цього позову позивачем сплачено судовий у розмірі 1073,60грн.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1073,60грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 23119554, площа Перемоги, 8, м. Костянтинівка, Донецька область) про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з січня 2022 року по листопад 2021 року з урахуванням трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з січня 2021 року по листопад 2021 року.
Зобов'язати Костянтинівський міський центр зайнятості (ЄДРПОУ 23119554, площа Перемоги, 8, м. Костянтинівка, Донецька область) провести ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок допомоги по безробіттю з січня 2022 року з урахуванням її трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з січня 2021 року по листопад 2021 року з виплатою недоотриманих грошових коштів з дня призначення 05 січня 2022 року, з врахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 23119554, площа Перемоги, 8, м. Костянтинівка, Донецька область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного провадження 14 серпня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі “Електронний суд”.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов