Єдиний унікальний номер: 378/519/23
Провадження № 3/378/170/23
15.08.2023 року смт. Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Гуртовенко Р. В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за ст. ст. 126 ч. 5, 130 ч. 2, ст. 130 ч. 2 КУпАП, -
ОСОБА_1 26 червня 2023 року, близько 23 години 40 хвилин, в смт. Ставище по вул. Водопійній, 5 Київської області керував мопедом марки "Сузукі Летс", в стані алкогольного сп'яніння. 30 червня 2023року, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, ОСОБА_1 повторно керував мопедом марки "Сузукі Летс", з ознаками алкогольного сп'яніння, від огляду у встановленому порядку на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. п. 2.1, 2.5, 2.9а Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Постановою від 15 серпня 2023 року відповідно до ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження справи: ЄУН 378/519/23, провадження № 3/378/170/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, ЄУН 378/520/23, провадження №3/378/171/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та ЄУН 378/521/23, провадження № 3/378/172/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та присвоєно адміністративній справі єдиний унікальний номер ЄУН 378/519/23, провадження № 3/378/170/23.
Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 130 ч. 2, 130 ч. 2, 126 ч. 5 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина п'ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП)).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає в повторних: керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаних адмінправопорушень підтверджується: даними протоколів про адміністративні правопорушення: від 30 червня 2023 року серії ДПР18 №178897 та серії ДПР18 № 178900, від 26 червня 2023 року серії ААБ № 231788, в яких викладено обставини вчинення адміністративних правопорушень, які складені уповноваженими на те особами, а їх зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протоколи були підписані особами, які їх склали, а протокол від 26 червня 2023 року серії ААБ № 231788 безпосередньо ОСОБА_1 , який в графі протоколу «пояснення» зазначив, що вжив спиртні напої; роздруківкою письмового результату тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер» (Алкотест ARBL 0625) та актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких результат складає 2,03% алкоголю; актами огляду на стан сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів; копією постанови судді ЄУН 378/370/23 від 07.06.2023р.; відеоматеріалом.
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даних адміністративних проваджень, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена «поза розумним сумнівом», тому в діях ОСОБА_1 наявний склад вказаних правопорушень.
Сутність вчинених правопорушень у протоколах про адміністративні правопорушення викладена із належною повнотою.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Матеріалів, що характеризують ОСОБА_1 як особу та підтверджують його матеріальний стан до суду від останнього не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 130 ч. 2, 130 ч. 2 та 126 ч. 5 КУпАП, а відповідно до ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, - до останнього необхідно застосувати санкцію, передбачену ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки вона передбачає більш серйозну міру стягнення.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення слід врахувати, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до довідок Відділення поліції № 5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Відповідно до п. 1.10 ПДР водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У відповідності до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року з змінами, суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа взагалі не отримувала такого права.
Таким чином, в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення та в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 536,80 грн..
Керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130 ч. 2, 126 ч. 5, 245, 251, 252, 266, 280, 283-285, 287 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 130 ч. 2, 130 ч. 2, 126 ч. 5 КУпАП та накласти на нього стягнення:
- за ст. 126 ч. 5 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
- за ст. 130 ч. 2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
- за ст. 130 ч. 2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
За правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення за сукупністю правопорушень призначити ОСОБА_1 у виді у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя Р. В. Гуртовенко