Єдиний унікальний номер: 378/535/23
Провадження № 2/378/169/23
"15" серпня 2023 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Марущак Н. М.
за участю секретаря: Гончарук Ю. С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права на спадщину за заповітом,
До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 , з посиланням на наступне.
Згідно витягів погосподарських книг Сніжківської сільської ради Ставищенського району Київської області за 1986-1990 роки №2 та за 1991-1995 роки №4, довідки Ставищенської селищної ради Київської області №100 від 29.05.2023 року житловий будинок АДРЕСА_1 належав до двору, головою якого була його (позивача) баба ОСОБА_3 .
Рішенням №163 від 22.10.1991 року виконкому Ставищенської районної ради народних депутатів затверджено списки власників будинків по Сніжківській сільській раді народних депутатів, в якому за № 81 власником вищевказаного будинку значиться ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .. Спадкоємцем померлої за заповітом, посвідченим 06 жовтня 1992 року Сніжківською сільською радою за реєстровим №31, який спадщину прийняв, є він (позивач), онук спадкодавиці, якому з дня відкриття спадщини перейшли всі права та обов'язки спадкодавиці. Спадкоємицею за законом першої черги (на 22.01.2002 року - працездатною, яка не мала права на обов'язкову частку в спадщині, була дочка спадкодавиці, його (позивача) мати ОСОБА_2 .
Державний нотаріус Ставищенської державної нотаріальної контори Білоцерківськогр району Київської області винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії по видачі йому (позивачу) свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно - вищевказаний будинок через відсутність державної реєстрації права власності на ім'я померлої.
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно інформація щодо державної реєстрації права власності на зазначений житловий будинок відсутня.
Відповідно до технічного паспорта на земельній ділянці, крім спірного житлового будинку «А» загальною площею 40,5 м2, житловою площею 27,1 м2, розташовані: господарські споруди: сарай «Б», огорожа №1. Вартість спірного житлового будинку становить 87600 гривень.
Рішенням 7 сесії 22 скликання Сніжківської сільської ради Ставищенського району Київської області від 19.03.1996 року безкоштовно у приватну власність передано земельні ділянки ОСОБА_3 , яка проживала за вищевказаною адресою, земельні ділянки загальною площею 0,50 га, в т.ч. для обслуговування будинку - 0,17 га, для ведення підсобного господарства 0,33.
Позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 40,5 м2, житловою площею 27,1 м2 вартістю 87600 гривень.
Ухвалою Ставищенського районного суду від 25.07.2023 відкрито провадження по даній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а. с. 30 - 31).
В підготовче судове засідання позивач не прибув, подав до суду заяву (а. с. 38), в якій позовні вимоги підтримує, справу просить розглядати у його відсутність.
Представник відповідача Ставищенської селищної рада Білоцерківського району Київської областів підготовче судове засідання не прибув, представник селищної ради Цимбалюк А. Ю. до суду подав заяву про визнання позовних вимог, в якій справу просить розглядати без участі представника селищної ради (а. с. 57).
Третя особа ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не прибула, подала до суду заяву (а. с. 39), в якій справу просить розглядати у її відсутність.
Суд, вивчивши матеріали справи, письмову заяву представника відповідача про визнання позовних вимог, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до погосподарських книг Сніжківської сільської ради Ставищенського району Київської області за 1986-1990 роки №2 та за 1991-1995 роки №4 (а. с. 8-13), довідки Ставищенської селищної ради Київської області №100 від 29.05.2023 року житловий будинок АДРЕСА_1 , 1946 року побудови, належав до колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_3 (а. с. 16).
Рішенням № 163 від 22.10.1991 року виконкому Ставищенської районної ради народних депутатів затверджено списки власників будинків по Сніжківській сільській раді народних депутатів, в якому за № 81 власником вищевказаного будинку значиться ОСОБА_3 . (а. с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а. с. 44).
З матеріалів спадкової справи (а. с. 41-55) встановлено, що після смерті ОСОБА_3 Ставищенською районною державною нотаріальною конторою23.03.2018 заведена спадкова справа в спадковому реєстрі № 62183689 (а. с. 43). ОСОБА_3 за життя 06.10.1992 склала заповіт, посвідчений секретарем Сніжківської сільської ради за реєстровим № 31, яким заповіла все своє майно своєму онуку ОСОБА_1 (а. с. 46, 42). Спадщину в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 прийняв відповідно до ст. ст. 534 ч. 1, 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963), як особа, яка фактично вступила в володіння спадковим майном, оскільки мав на зберіганні належний спадкодавиці сертифікат про право на земельну частку (пай). 23.03.2018 через довірителя ОСОБА_2 (третю особу, дочку спадкодавиці) позивач ОСОБА_1 (онук спадкодавиці - а. с. 47, 52) подав до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяву про заведення спадкової справи з зазначенням про факт прийняття спадщини шляхом вступу у фактичне володіння майном (а. с. 41, 48). На частину заповіданого йому майна (земельну частку (пай) ОСОБА_1 , як спадкоємець за вказаним заповітом, 31.07.2018 отримав свідоцтво про право на спадщину (а. с. 53). Відповідно до довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району від 21.03.2018, яка наявна в матеріалах спадкової справи (а. с. 45), на час смерті ОСОБА_3 проживала одна у спірному житловому будинку, інші особи до дня смерті за вказаною адресою не проживали.
Постановою від 27.03.2018 Ставищенська районна державна нотаріальна контора Київської області за №269/02-31 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний будинок через відсутність державної реєстрації права власності на ім'я померлої (а. с. 49).
Відповідно до довідки КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» № 567 від 30.03.2022 року реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок до 01.01.2013 р. не була проведена (а. с. 19). В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно інформація щодо державної реєстрації права власності на даний будинок відсутня.(а. с. 20).
Відповідно до технічного паспорта загальна площа вказаного будинку - 40,5 кв. метри, житлова площа 27,1 кв. метри. Крім житлового «А», 1946 року побудови, в домогосподарстві розташований сарай «Б», 1960 року побудови, та огорожа № 1 1961 року побудови (а. с. 21-23).
Вартість спірного житлового будинку відповідно до висновку про ринкову вартість становить 87600 гривень (а. с. 24).
У відповідності з ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Стаття 525 ЦК УРСР визначає, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до статті 524 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР (1963) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, такі тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Як видно із статті 548 ЦК УРСР (1963) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно з положеннями п. 1 та п. 2 ч. І ст. 549 ЦК УРСР (1963) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Статтею 560 ЦК УРСР (1963 р.) визначено, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.
Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення, (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54 цс 12).
З урахуванням положень ч. 1 ст.15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя набула право власності на вищевказаний житловий будинок відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.), а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 останньої право власності в порядку спадкування за заповітом на даний будинок набув позивач ОСОБА_1 , і оскільки відповідачем Ставищенською селищною радою Білоцерківського району Київської області позов визнається, - він підлягає задоволенню.
Оскільки згідно позову позивач понесені витрати по сплаті судового збору бере на себе, суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст. ст. 120, 123, ч. 1 ст. 534, п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 263-266 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права на спадщину за заповітом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 (до ліквідації - Ставищенського) району Київської області, загальною площею 40,5 м2, житловою площею 27,1 м2, вартістю 87600 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення в повному обсязі.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне рішення складено 15 серпня 2023 року.
Суддя Н. М. Марущак