14 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5234/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (відповідач), в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 , статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни, та видачі відповідного посвідчення;
2) зобов'язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради встановити ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати відповідне посвідчення згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що зверталась до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою про встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана війни та видачі посвідчення члена сім'ї померлого ветерана війни, оскільки є дружиною померлого ОСОБА_2 , який за життя був інвалідом ІІ групи, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує її законні права щодо встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана та видачу посвідчення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову з тих підстав, що інвалідність чоловіка позивача не пов'язана із Другою світовою війною та він не є померлим учасником війни чи учасником бойових дій, який визнаний за життя особою з інвалідністю від загального захворювання чи трудового каліцтву, а інвалідність отримана ним при виконанні обов'язків військової служби на території Афганістану.
Відтак, відсутні правові підстави для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до пункту 2 статті 10 Закону.
Оскільки, наданими позивачем доказами не підтверджено, що її чоловік, будучи особою з інвалідністю внаслідок війни, помер внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів, як це передбачено абз. 1 п. 1 ст. 10 Закону, а тому підстав для надання позивачці статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни немає.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 18.01.2023 ОСОБА_1 звернулася до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою про встановлення їй статусу дружини померлого учасника бойових дій ОСОБА_2 визнаного за життя особою з інвалідністю II (другої) групи, внаслідок поранення і контузії отримані під час виконання обов'язків військової служби та видати їй «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Розглянувши заяву Департаменту соціальної політики Луцької міської ради надав відповідь №11.2-9/1340/2023 від 10.02.2023 відповідно до якого відповідач зазначив, що правові підстави для встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім'ї померлого ветерана війни відсутні.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.
Частиною першою статті 18 Закону №3551-XII передбачено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12 травня 1994 року (далі - Положення №302), посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктом 4 Положення №302 передбачено, що особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого». Нагрудний знак зазначеним особам не видається.
Абзацом другим пункту 7 Положення №302 визначено, що «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.
З аналізу наведених положень слідує, що відповідно до пункту 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на: 1) дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге; а також на 2) дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. Вказаним особам відповідними органами соціального захисту населення видаються «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Судом встановлено, що 06.09.1986 ОСОБА_1 одружилася з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу НОМЕР_1 та вдруге після смерті чоловіка заміж не виходила.
У квітні 1999 ОСОБА_2 отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Крім того ОСОБА_2 отримав посвідчення інваліда другої групи відповідно до якого має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Друга група інвалідності встановлена ОСОБА_2 відповідно до довідки МСЕК №0069039 від 26.04.2011 та в якій причина інвалідності зазначено поранення і контузії отримані під час виконання обов'язків військової служби.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.11.2013 серії НОМЕР_3 .
Отже, померлий чоловік позивача, мав статус «Учасник бойових дій», а також визнаний за життя особою з інвалідністю другої групи, встановленою внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов'язків військової служби.
Враховуючи, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2 , який відповідно до посвідчення був інвалідом ІІ групи та мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, суд вважає, що позивач відповідно до вимог пункту 2 статті 10 Закону №3551-XII має право на встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана війни та отримання посвідчення, а тому відповідач неправомірно відмовив у задоволенні її заяви про видачу такого посвідчення.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправними дій Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відмови у встановленні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни та зобов'язання Департамент соціальної політики Луцької міської ради встановити статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради встановити ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни та видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 );
Відповідач: Департамент соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 4-А, ідентифікаційний код юридичної особи 03191963).
Суддя Ф.А. Волдінер