Справа № 373/1379/23
Номер провадження 2-о/373/43/23
15 серпня 2023 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі головуючої - судді Керекези Я.І, за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі справу № 373/1379/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Переяславської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання дитини до 18 років,
представник заявника адвокат Кравченко І.О.,
встановив:
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Кравченко І.О. звернулася до суду із заявою та просить встановити факт самостійного виховання ОСОБА_1 своєї донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилається на те, що від шлюбу із ОСОБА_2 заявник має малолітню доньку ОСОБА_4 . Після народження доньки ОСОБА_2 захворіла та перебуває на обліку і лікаря-психіатра. Їй встановлена 2 група інвалідності. З 29 жовтня 2020 року вона постійно проживає в Ставівському психоневрологічному інтернаті та перебуває на повному державному утриманні. З цього часу заявник самостійно виховує доньку, оскільки мати в силу стану здоров'я не має змоги це робити. З 24 лютого 2022 року заявник був призваний на військову службу по мобілізації. За період служби отримав тяжку мінно-вибухову травму., на зараз продовжує служити. Донька весь цей час проживає з дідусем та бабусею (батьками заявника). Заявник звернувся до свого керівництва із рапортом про звільнення в запас, оскільки мати не в змозі виконувати свої обов'язки щодо дитини, а його батьки вже особи пенсійного віку. І він як батько бажає самостійно виховувати доньку. Йому було відмовлено у звільненні з військової служби, оскільки достатніх доказів самостійного виховання доньки не надано - мати дитини не позбавлена батьківських прав та не визнана недієздатною чи обмежено дієздатною; рекомендовано звернутися до суду із заявою в порядку ст. 315 ЦПК України про встановлення факту, що має юридичне значення.
19 липня 2023 року було відкрито провадження по даній справі і призначено судове засідання на 01 серпня 2023 року, яке було відкладено на 15 серпня 2023 року в зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення військової частини про день та час судового засідання.
В судовому засіданні представник заявника адвокат Кравченко І.О. заяву підтримала і просила її задовольнити. Пояснила, що з кінця 2020 року заявник ОСОБА_1 самостійно виховує доньку, оскільки її мати через стан здоров'я не може цього робити. В заявника відмінні стосунки із дитиною, в будинку створені всі належні умови для її проживання. На зараз дитина проживає з батьками заявника лише через те, що він перебуває на військовій службі. Однак він має право і бажання самостійно виховувати доньку, яка і так «обділена» материнською увагою та лобов'ю. Тому і звернувся до суду.
Представник заінтересованої особи - Виконавчого комітету Переяславської міської ради - Борисюк Л.М. вважає, що заява підлягає задоволенню. Пояснила суду, що сім'ю Івахно знає із самого народження ОСОБА_4 . Через стан здоров'я ОСОБА_2 сім'я була взята на обік як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. До 2020 року вони ще проживали разом, не дивлячись на розірвання шлюбу у 2018 року, однак стан здоров'я матері погіршився на стільки, що залишати її саму із донькою були інколи небезпечно. Тому її й було влаштовано до психоневрологічного інтернату. Як начальник Служби у справах дітей та сім'ї вважає, що виховання дитини батьком першочергово відповідає інтересам саме дитини.
Представник заінтересованої особи - Військової частини НОМЕР_1 - не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, направив заяву про розгляд справи у їх відсутність. Заперечень проти задоволення заяви не висловив.
ОСОБА_2 до суду не з'явилася, повідомлена належним чином, будь-яких заяв, клопотань чи заперечень не направила.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками є заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 (а.с. 13).
Згідно з рішенням суду від 10 вересня 2019 року заявник ОСОБА_1 розірвав шлюб із ОСОБА_2 (а.с. 11-12).
07 квітня 2023 року ОСОБА_1 розірвав шлюб із ОСОБА_5 (а.с. 32-33).
ОСОБА_2 з 2014 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра, з 21 травня 2018 року їй встановлена друга група інвалідності довічно, показано лікування у лікаря-психіатра та трудотерапія в умовах будинку-інтернату (а.с. 14-15).
З 29 жовтня 2020 року ОСОБА_2 зареєстрована, проживає та перебуває на повному державному утриманні в Ставівському психоневрологічному інтернаті (а.с. 16).
З довідки Виконавчого комітету Переяславської міської ради № 1048 від 03 липня 2023 року вбачається, що заявник ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 , на його утриманні перебуває донька ОСОБА_4 , 2013 року народження (а.с. 17).
З довідки Переяславської гімназії № 5 від 23 травня 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 , учениця а класу, проживає з батьком ОСОБА_1 , знаходиться на його утриманні. Мати дитини за час навчання школу не відвідувала і не цікавилася навчанням доньки (а.с. 18).
З Акту встановлення факту проживання, догляду, утримання та виховання від 30 червня 2023 року та Акту обстеження умов проживання від 28 червня 2023 року вбачається, що з 29 жовтня 2020 року вихованням і утримання малолітньої ОСОБА_3 займається її батько ОСОБА_1 . З мамою дитина не бачиться через її стан здоров'я. В зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі, на зараз вихованням дитини займаються дідусь та бабуся (батьки заявника). Дитина хвилюється, коли мова йде про батька, оскільки знає, що він десь захищає Україну, чекає його. За місцем свого проживання ОСОБА_1 створив всі необхідні умови для проживання разом із донькою. Зі слів ОСОБА_4 , їй подобається жити з батьком (а.с. 19, 23-24).
Заявник ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації. За період служби отримав тяжку мінно-вибухову травму., на зараз продовжує служити у в/ч НОМЕР_1 . Заявник звернувся до свого керівництва із рапортом про звільнення в запас, оскільки мати не в змозі виконувати свої обов'язки щодо дитини, а його батьки вже особи пенсійного віку. І він як батько бажає самостійно виховувати доньку. Йому було відмовлено у звільненні з військової служби, оскільки достатніх доказів самостійного виховання доньки не надано - мати дитини не позбавлена батьківських прав та не визнана недієздатною чи обмежено дієздатною; рекомендовано звернутися до суду із заявою в порядку ст. 315 ЦПК України про встановлення факту, що має юридичне значення (а.с. 20-22, 25-27).
Батько заявника ОСОБА_1 ОСОБА_6 , який є пенсіонером, також звертався до військового комісара Бориспільського РТЦКЦП із заявою про дострокове звільнення свого сина з військової служби, оскільки мати дитини не має змоги через свій стан здоров'я виконувати обов'язки щодо дитини; він як дід в силу віку вже також не може в повній мірі виконувати такі обов'язки (а.с. 28-30).
Малолітня ОСОБА_7 пояснила суду, що на зараз проживає з дідусем та бабусею, оскільки її тато служить. Дуже його чекає, готує подарунок, сумує за ним, хвилюється З дідусем та бабусею жити добре, але хоче проживати з батьком, з ним добре. Маму свою давно вже не бачила, не пам'ятає, коли востаннє.
Суд приймає до уваги подані заявником докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
Відповідно до положень ч. 2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» однією із підстав для звільнення з військової служби (як для мобілізованих так і для контрактної служби) є - самостійне виховання дитини (дітей) віком до 18 років.
У чинному законодавстві зміст поняття «особа, яка самостійно виховує дитину» чітко не розкривається. Це поняття не вичерпується й статусом «одинокого батька» чи «одинокої матері», який також чітко не визначений на законодавчому рівні.
Верховний Суд дійшов висновку, що правовий статус «одинокого батька» не врегульований законодавством і визнав за можливе застосування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого наведено у Постанові Пленуму Верховного суду України (п. 9) «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992.
Іншими словами, для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько» необхідні два факти: не перебування у шлюбі, а також виховання та утримання дитини самостійно матір'ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого в житті дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
В силу ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення «MAMCHUR v. UKRAINE»).
Отже, судом встановлено, що батьки малолітньої ОСОБА_3 розлучені, мати дитини - ОСОБА_2 не має змоги виконувати свої обов'язки через стан здоров'я, з жовтня 2020 року зареєстрована та проживає у психоневрологічному інтернаті, з цього часу батьківські обов'язки виконує сам батько ОСОБА_2 , з яким дитина бажає проживати, хвилюється через його відсутність та чекає.
Вищезазначені обставини в сукупності дають суду підстави констатувати, що мати малолітньої ОСОБА_7 не умисно, а через стан свого здоров'я не бере участі у її вихованні та утриманні.
Приймаючи до уваги вказані обставини, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки встановлення даного факту необхідне заявнику для вирішення питання звільнення із військової служби, іншого порядку його встановлення законом не визначено. Доказів, які б викликали сумнів суду у правомірності вимог заявника, у суді не здобуто. Будь-яких заперечень щодо встановлення даного факту ніким не висловлено.
При цьому суд зважає на позицію самої малолітньої ОСОБА_3 і вважає, що встановлення даного факту відповідає, насамперед, також і її інтересам.
На підставі викладеного, відповідно до Конвенції про права дитини, ст.ст. 151, 152 СК України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», керуючись ст.ст. 12, 81, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Переяславської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання дитини до 18 років - задовольнити.
Встановити факт самостійного виховання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа - ОСОБА_2 , місце перебування: АДРЕСА_2 ;
заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 ;
заінтересована особа - Виконавчий комітет Переяславської міської ради, код ЄДРПОУ 33201806, місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 27/25, м. Переяслав, м. Переяслав, Бориспільський район, Київська область.
Суддя: Я. І. Керекеза