14 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/10565/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури до Горохівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся з позовом до Горохівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо набуття у комунальну власність будинку культури, який знаходиться по вулиці Шкільній, 3 в селі Ощів Луцького району Волинської області, в тому числі шляхом проведення технічної інвентаризації будинку клубу та державної реєстрації на будинок культури права комунальної власності; зобов'язання вчинити дії, спрямовані на набуття у комунальну власність будинку клубу, який знаходиться по АДРЕСА_1 , в тому числі шляхом проведення технічної інвентаризації будинку клубу та державної реєстрації на будинок культури права комунальної власності.
Позов обґрунтований тим, що Луцькою окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), встановлено порушення інтересів держави щодо набуття права власності та подальшого управління майном територіальних громад Луцького району. Так за результатами опрацювання інформації органів місцевого самоврядування району встановлено, що на території Горохівської об'єднаної територіальної громади перебуває нерухоме майно, зокрема будинок клубу загальною площею 371,4 кв.м, що знаходиться по вулиці Шкільній, 3 в селі Ощів Луцького району Волинської області (колишня Терешківцівська сільська рада), щодо якого відсутні правовстановлюючі документи. Горохівська міська рада як орган місцевого самоврядування та правонаступник Терешківцівської сільської ради за наявності підстав та відповідних повноважень не вжила заходів для проведення технічної інвентаризації будівлі та державної реєстрації права комунальної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, що свідчить про бездіяльність відповідача, яка полягає у безпідставному зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на майно, належне територіальній громаді. В свою чергу безпідставне зволікання з державною реєстрацією права власності громади в особі міської ради на будівлю клубу може призвести до нецільового використання останньої або її вибуття з власності громади, що суперечить інтересам держави.
Прокурор зазначив, що звертається до суду із цим позовом з метою захисту інтересів держави та набуває статусу позивача з огляду на те, що у цьому випадку відсутній орган, який уповноважений здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач відзив на позов не подав. Поряд з тим від відповідача надійшла заява про визнання позову (а.с.39).
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Відповідно до пункту 2 рішення Горохівської міської ради від 04 грудня 2020 року №1-35/2020 «Про початок реорганізації Терешківцівської сільської ради шляхом приєднання до Горохівської міської ради» Горохівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Терешківцівської сільської ради (а.с.22-24).
25 січня 2021 року затверджено передавальний акт, відповідно до якого Горохівській міській раді від Терешківцівської сільської ради передано, у тому числі, будинок клубу по вулиці Шкільній, 3 у селі Ощів Луцького району Волинської області (а.с.25-28).
З інформації Горохівської міської ради від 25 жовтня 2022 року №2035/03-35/2-22 слідує, що на території Горохівської міської територіальної громади є об'єкти нерухомого майна, щодо яких не зареєстроване право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, серед них - будинок клубу села Ощів (Луцький район, село Ощів, вулиця Шкільна, 3), загальною площею 371,4 кв.м, який перебуває на балансі Управління освіти, культури, молоді, спорту, соціального захисту та охорони здоров'я Горохівської міської ради (а.с.17).
Листом від 20 березня 2023 року №678/03-38/2-23 (а.с.21) Горохівська міська рада повідомила Луцьку окружну прокуратуру про те, що технічна інвентаризація вказаного вище майна не здійснювалася, державна реєстрація права власності на цей об'єкт не проводилася у зв'язку із відсутністю необхідних документів.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.
Так прокурор в адміністративному позові, обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення із цим позовом зазначив, що бездіяльність відповідача, яка виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на нерухоме майно - будинок клубу, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої представляє Горохівська міська рада, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади та, тим самим, порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності і, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади. Звернення до суду із цим позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у вирішенні суспільно значимого питання законності користування комунальним майном без правовстановлюючих документів, що свідчить про наявність передбачених частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII підстав для представництва інтересів держави в суді.
Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі №140/2916/22 щодо належного обґрунтування прокурором необхідності захисту інтересів держави в судовому порядку у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зазначив, що позови прокурора до органу місцевого самоврядування за загальним правилом подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави. При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як благоустрій населених пунктів, розпорядження землями (майном) державної та комунальної власності.
Отже, за змістом позовної заяви у цій справі наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин.
Згідно із частиною другою статті 23 Закону України від 14 грудня 2010 року №2778-VI «Про культуру» (далі - Закон №2778-VI) до базової мережі закладів у сфері культури місцевого рівня належать комунальні заклади культури (бібліотеки, музеї, галереї, заповідники, виставкові зали, театри, філармонії, концертні організації, мистецькі колективи, кінотеатри, кіновідеопрокатні підприємства, об'єднання, палаци і будинки культури, інші клубні заклади, студії, центри народної творчості, центри народної культури, центри культурних послуг, парки культури та відпочинку тощо), заклади освіти сфери культури (мистецькі школи, мистецькі ліцеї, фахові мистецькі коледжі, заклади вищої мистецької освіти).
Статтею 28 Закону №2778-VI передбачено, що держава сприяє забезпеченню закладів культури, закладів освіти сфери культури будівлями, спорудами, приміщеннями, збудованими за спеціальними проектами, або іншими упорядженими приміщеннями, що відповідають потребам закладу культури.
Статтею 25 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно із частиною п'ятою статті 16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За змістом частини першої статті 10 вказаного Закону визначено статус міських рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частин першої, другої, п'ятої статті 60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Частинами першою, другою статті 327 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
За приписами частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
За приписами пунктів 6, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються: витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо такого об'єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об'єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності). Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться за наявності відомостей про такий об'єкт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що Горохівська міська рада як орган, уповноважений управляти комунальним майном, зобов'язана вжити заходів для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - будинок клубу АДРЕСА_1 ).
Після прийняття від Терешківцівської сільської ради на підставі передавального акта від 25 січня 2021 року вказаного об'єкта нерухомого майна Горохівська міська рада всупереч вимогам законодавства упродовж тривалого проміжку часу не вжила належних заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на цю будівлю, чим допущено протиправну бездіяльність.
При цьому у цій справі відсутні належні та беззаперечні докази, які б вказували на об'єктивні причини неможливості вжиття відповідачем заходів для оформлення права власності та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - будинок клубу у селі Ощів Луцького району.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено частиною четвертою статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси (частина шоста статті 47 КАС України).
Аналогічні за змістом норми містить стаття 189 КАС України: позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина перша зазначеної статті); суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (частина п'ята); суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина шоста).
Згідно з частиною четвертою статті 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
На думку суду, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому заяву відповідача про визнання позову необхідно прийняти та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи також, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, позов заступника керівника Луцької окружної прокуратури належить задовольнити.
Згідно з вимогами частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі судові витрати у позивача відсутні.
Водночас відповідно до частини першої статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні умови повернення судового збору визначені у частині третій статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір»: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи наявні правові підстави для повернення органу прокуратури - Волинській обласній прокуратурі, яка є юридичною особою і яка згідно з платіжною інструкцією від 09 травня 2023 року №784 сплатила за позивача судовий збір у сумі 2684,00 грн (а.с.14, 35), п'ятдесят відсотків суми судового збору, що становить 1342,00 грн.
Керуючись статтями 72-77, 142, 189, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов заступника керівника Луцької окружної прокуратури (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 13) до Горохівської міської ради (45701, Волинська область, місто Горохів, вулиця Шевченка, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 04051276) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Горохівської міської ради щодо вжиття заходів для оформлення та державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - будинок клубу, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Горохівську міську раду вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на будинок клубу, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Повернути Волинській обласній прокуратурі (ідентифікаційний код юридичної особи 02909915) з державного бюджету п'ятдесят відсотків судового збору - 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві грн 00 коп.), сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 09 травня 2023 року №784.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк