Справа № 177/925/23
Провадження № 2/177/439/23
(заочне)
Іменем України
15 серпня 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лященко В.В.
за участю секретаря судового засідання Митрофанової К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі цивільну справу №177/925/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні, суд
встановив:
У травні 2023 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після його смерті залишилося спадкове майно. Окрім ОСОБА_1 , іншим спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_2 . Позивач та відповідач звернулися у встановленому порядку з заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , відповідно до яких прийняли в рівних частках спадкове майно, а також зобов'язання перед кредиторами, яке залишилося після його смерті спадкодавця. Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривий Ріг визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 ; на 1/4 автомобіля марки Chery, модель А15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; на 1/4 частину грошових коштів на депозитних рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_3 20.05.2016 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071165109701; 15.12.2017 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071797645300; 11.12.2017 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071791910900, з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими на день отримання коштів. Позивач отримала витяг про реєстрацію права власності на 1/4 належну їй частку квартири та грошові вклади, відповідно до даного рішення суду. З метою оформлення права власності у спільному майні подружжя на 1/2 частку автомобіля та грошових вкладів, позивач звернулася до нотаріуса проте отримала відмову у зв'язку з тим, що не має можливості взяти згоду від інших спадкоємців, а саме сина покійного, відповідача по справі, тому виділити відповідну частку неможливо.
В зв'язку з чим позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобілю марки Chery, модель А15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, VIN - НОМЕР_2 , набутого під час шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на 1/2 частину грошових коштів на депозитних рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_3 20.05.2016 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071165109701; 15.12.2017 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071797645300; 11.12.2017 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071791910900, з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими на день отримання коштів, набутих під час шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 11.05.2023 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін та витребувано від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. належним чином завірену копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
23.05.2023 року на адресу суду від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. надійшли витребувані докази та відомості.
Ухвалою суду від 19.06.2023 року справу було призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явилася, від її представника адвоката Кафтасьєвої Г.В. надійшла заява, згідно якої просила справу розглядати у відсутність позивача та її представника, на позовних вимогах наполягала, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та виклик до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - kv.dp.court.gov.ua. Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 03.06.2005 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , про що вчинено актовий запис №299. Прізвище дружина після реєстрацію шлюбу ОСОБА_6 (а.с.11).
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 30.04.2008 року Криворізьким ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області вбачається, що власником транспортного засобу марки Chery, модель А15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, VIN - НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 , дата реєстрації 30.04.2008 року (а.с.21).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №1512 (а.с.10).
Спадковим майном є вклади з відповідними відсотками, та нарахованою компенсацією, що знаходяться у AT КБ «ПриватБанк», а саме на депозитних рахунках: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; на карткових рахунках: НОМЕР_9 , НОМЕР_10 : рахунок «Бонус плюс» НОМЕР_11 зі всіма відсотками та компенсаціями, які належали померлому на підставі довідки № 20.1.0.0.0/7-201002/5414, виданої 02.10.2020 року AT КБ «ПриватБанк» (а.с.47).
Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 27.06.2022 року визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 ; на 1/4 автомобіля марки Chery, модель А15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; на 1/4 частину грошових коштів на депозитних рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_3 20.05.2016 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071165109701; 15.12.2017 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071797645300; 11.12.2017 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071791910900, з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими на день отримання коштів (а.с.14-16).
Постановою приватного нотаріуса приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. від 26.10.2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 , у зв'язку з неможливістю взяти згоду від інших спадкоємців та виділити частку у спільному майні подружжя (а.с.12).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Визнання права та зміна правовідношення є встановленими ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 60 СК України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Так, об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя (ч. 2 ст. 61 СК України).
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Положення ч. 1 ст. 70 СК України, п. 30 постанови Пленуму вказують на те, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до абз. 3 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22 грудня 1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкриття після нього спадщини.
В той же час, відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» розглядаючи позови, пов'язані з правом спільної власності, суди повинні виходити з того, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Частка суб'єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Аналіз вказаних норм матеріального права дає підстави вважати, що в разі смерті співвласника майна, що перебуває в спільній сумісній власності, частки кожного з співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
За змістом частини першої статті 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.
Відповідно до пункту 4.15. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012№ 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутні заборони або арешту цього майна.
Пункт 4.21 глави 11 Порядку вчинення нотаріальних дій передбачає, що при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з'ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя.
Згідно до роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав (пункт 17), розглядаючи позови, пов'язані з правом спільної власності, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Таким чином, оскільки вказане спільне майно автомобіль марки Chery та грошові кошти на депозитних рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_3 набуті за час шлюбу, який на момент смерті ОСОБА_3 розірваний не був, то майно належить ОСОБА_1 та померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.
Зважаючи на приписи ст. 60, 69,70 СК України, ст.ст. 368, 370 ЦК України, частки кожного із співвласників є рівними і дорівнюють 1/2 частці, отже, позивач має право на 1/2 частину спільного майна як один із подружжя, як частку спільного сумісного майна подружжя.
В разі смерті співвласника майна, що перебуває в спільній сумісній власності, частки кожного з співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КЦС від 27.06.2019 р. по справі № 200/13839/15-ц).
При цьому, частка спільної сумісної власності того з подружжя, хто пережив спадкодавця, не входить до складу спадщини і не включається до спадкового майна після смерті іншого з подружжя (Постанова ВСУ від 25.05.2016 року, справа № 6-692це с2016).
Зважаючи на те, що транспортний засіб марки Chery, модель А15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та грошові кошти на депозитних рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_3 20.05.2016 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071165109701; 15.12.2017 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071797645300; 11.12.2017 року у АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071791910900, з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими на день отримання коштів, набуті під час шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи відсутність письмового договору між подружжям, в порядку ст.74 СК України, вищезазначене майно є їх спільною сумісною власністю.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на 1/2 частину автомобілю марки Chery, модель А15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, та на 1/2 частину грошових коштів на депозитних рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_3 , обґрунтовані та підлягають задоволенню, що відповідає положенням ст.ст.69, 70 СК України.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд зважає на положення ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач не наполягала на стягненні з відповідача судових витрат, суд, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що полягає у розгляді справи у межах заявлених вимог, не стягує з відповідача понесені позивачем документально підтверджені судові витрати.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобілю марки Chery, модель А15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, VIN - НОМЕР_2 , набутого під час шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину грошових коштів на депозитному рахунку № НОМЕР_6 , відкритому 20.05.2016 року у AT КБ «ПриватБанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071165109701 на ім'я ОСОБА_3 у сумі?41 495, 39 грн з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими на день отримання коштів, набутого під час шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину грошових коштів на депозитному рахунку НОМЕР_12 , відкритому 15.12.2017 року у AT КБ «ПриватБанк» на підставі договору № з SAMDNWFD0071797645300 на ім'я ОСОБА_3 у сумі 9 487, 19 грн, з відповідними компенсаціями та відсотками, нарахованими на день отримання коштів, набутого під час шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину грошових коштів на депозитному рахунку НОМЕР_8 , відкритому 11.12.2017 року у AT КБ «ПриватБанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071791910900 на ім'я ОСОБА_3 у сумі 9 310, 92 грн, з відповідними компенсаціями та відсотками, нарахованими на день отримання коштів, набутого під час шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В.Лященко