Справа № 203/2288/23
Провадження № 2/0203/957/2023
14.08.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Пархоменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
27 квітня 2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що в жовтні 2017 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проект «Мonobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Так, 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 25 жовтня 2017 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. У зв'язку з порушенням позичальником взятих на себе кредитних зобов'язань, станом на 13 березня 2023 року утворилася заборгованість в розмірі 83 634,57 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору. (а.с.1-7)
Після надходження з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.47), ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2023 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та їх представників. (а.с.48)
12 червня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та вказував, що Умови та правила надання послуг, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту, тарифи та інші додані до позовної заяви документи не були підписані відповідачем та такі не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 25 жовтня 2017 року. Тим більше, анкета-заява не містить істотних умов договору. Поряд з цим, до позовної заяви не долучено жодного письмового доказу на підтвердження отримання відповідачем кредитної картки, отримання певних сум кредитних коштів від банку або ж перерахування банком певної суми коштів (кредитного ліміту) на конкретну кредитну картку відповідача, що не дає змоги говорити про надання будь-яких кредитних лімітів та виникнення кредитних правовідносин. Окрім того, відповідач зазначив, що долучені до позовної заяви Тарифи набрали чинності з 12.08.2020 та 01.03.2023, тобто значно пізніше ніж поява самої анкети-заяви та не можуть братися до уваги, вважатися належним доказом. Також відповідач зауважив, що виконаний банком розрахунок також не є належним доказом, який би доводив обґрунтованість вимог позивача. (а.с.53-57)
В судове засідання 14 червня 2023 року сторони по справі не з'явились, про причини неявки не повідомили, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 05 липня 2023 року. (а.с.61)
В судове засідання 05 липня 2023 року сторони по справі не з'явились, про причини неявки не повідомили, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 14 серпня 2023 року. (а.с.64)
07 липня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він просив позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що за своїм характером кредитний договір укладений між відповідачем та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» шляхом оферти є договором приєднання та складається з публічної та індивідуальної частин: Умови і правила надання банківських послуг - публічна частина, а анкета-заява є індивідуальною, яку власне й підписує позичальник. У сукупності вони складають кредитний договір. Для надання послуг банк видає клієнту картку (платіжну картку) із встановленим на ній лімітом. Активувати картку можливо лише через мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. Усі додатки до кредитного договору та його складові позичальник отримав у мобільному додатку, вони є зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення. Після встановлення мобільного додатку «Монобанк» та першого відкриття мобільного додатку позичальник повинен вчинити ряд дій за алгоритмом: ввести номер мобільного телефону, надавши згоду на Умови обслуговування, тарифи банку, паспорт кредиту та розрахунок його вартості. З метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер ОТР-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку «Monobank» ОТР-паролю, який попередньо був надісланий банком на зазначений номер. Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором про надання банківських послуг «Monobank», у підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено ОТР-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер. (а.с.68-76)
17 липня 2023 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позовні вимоги та обставини на які посилається позивач у своїй позовній заяві та відповіді на відзив не підтверджуються наданими позивачем доказами. (а.с.81-85)
14 серпня 2023 року було проведено розгляд справи по суті.
Представник позивача у судові засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. (а.с.89)
Відповідач в судові засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. (а.с.87)
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 дистанційно звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Відповідно до умов анкети-заяви банк зобов'язався відкрити позичальникові поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказаному у застосунку, відповідно до умов Договору. (а.с.8)
В анкеті-заяві позичальника зазначено, що ОСОБА_1 проставлянням власноручного свого підпису під цією анкетою-заявою підтвердив, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомився, погодився та отримав у мобільному додатку, складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив та зобов'язався виконувати його умови.
Також, у п.6 анкети-заяви від 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (за цифрово-словесним шифром, зазначеним у заяві), що буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором та є рівнозначним аналогом його власноручного підпису.
До позовної заяви позивач додав Умови обслуговування рахунків фізичної особи, затверджених рішенням Правління банку, протокол № 33 від 27 вересня 2017 року.
Положеннями ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
За змістом ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Частиною 1 ст.205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), згідно зі ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, враховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
У позові АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» посилається на те, що 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.
Проте, наявні у матеріалах справи Умови обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача та позивачем не доведено, що саме ці Умови, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту розумів відповідач, ознайомившись і погодившись з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем під час розгляду справи.
Тобто в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
У постанові від 03.07.2019 року у справі №14-131цс19 Верховний Суд України викладена аналогічна правова позиція про неможливість застосувати до вказаних правовідносин правил ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Підписана відповідачем Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг (а.с.8), містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, відкриття поточного рахунку, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги, сплату процентів за користування кредитом.
Позивач зазначав, що факт ознайомлення відповідачем з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі Анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
Разом з тим, п.5.3 розділу 5 Умов обслуговування рахунків фізичної особи визначено, що підписані клієнтом та/або банком документи, що пов'язані з укладеними правочинами, зберігаються банком в електронному вигляді та надсилаються в Мобільному додатку клієнта, а також їх копії можуть бути надані банком на паперовому носії на запит клієнта, під час одержання однією із сторін електронного документа формується підтвердження із зазначенням дати та часу такого одержання.
У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Паспорту споживчого кредиту «чорної картки Monobank», та Тарифів, їх підписання відповідачем відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем та долученими до позову в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані Правила та умови кредитування, тарифи не є складовою кредитного договору від 25 жовтня 2017 року, укладеного шляхом підписання Анкети-заяви.
Згідно довідки про наявність рахунку від 21 червня 2023 року встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрито рахунок у гривні, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . (а.с.77)
Поряд з цим, до позовної заяви позивачем у відповідності до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України не долучено жодного доказу на підтвердження встановлення відповідачу кредитного ліміту, його розміру, не долучено банком виписки по відповідному картковому рахунку. Тобто не надано жодного доказу виконання банком умов договору в частині видачі кредиту, його розміру та користування кредитними коштами відповідачем.
Відтак у контексті приведених вище норм процесуальним завданням позивача було доведення суду належними, допустимими та достовірними доказами, із дотриманням принципу їх достатності (ст.ст.77, 80 ЦПК), факту передачі відповідачу 25 жовтня 2017 року грошових коштів у конкретній сумі. Такими доказами відповідно до матеріального закону та сталої судової практики можуть бути платіжна квитанція, платіжне доручення, меморіальний касовий ордер, розписка тощо. Жодний з таких доказів позивачем суду надано не було.
При цьому зміст Анкети-заяви також не є таким доказом, оскільки свідчить лише про виявлення відповідачем бажання оформити на своє ім'я платіжну картку.
Долучений до позову розрахунок заборгованості зроблений банком в односторонньому порядку не визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження видачі відповідачу кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту, його розміру, видачі кредитної картки, користування кредитними коштами.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх недоведеністю належними та допустимими доказами.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, витрати зі сплату судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.76, 81, 141, 209, 247, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Сторони по справі:
позивач - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ - 21133352, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя С.В. Єдаменко