Справа № 452/3366/23
15 серпня 2023 року м. Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання,
Заявник ОСОБА_1 14.8.2023 року звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю його та ОСОБА_2 , та дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Перевіривши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 175, 177 ЦПК України.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (що є джерелом права для суду) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (Golder v. the United Kingdom, § 38; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії), §§ 230). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy (Луордо проти Італії), § 85). Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5) ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
За приписами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
?факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
?встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
?заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
?чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.
Потреба встановлення факту спільного проживання однією сім'єю виникає зазвичай у двох випадках: 1) визнання майна спільним сумісним та його поділ; 2) оформлення спадщини.
Подана заява зазначеним вимогам не відповідає, так, в ній зазначено, що « ОСОБА_1 проживає протягом тривалого часу у шлюбі «незареєстрованому» з ОСОБА_2 », але протягом якого саме часу не зазначено.
Не зазначено чи перебуває заявник в зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою.
Також не зазначено яке юридичне значення має факт, що підлягає встановленню, тобто мету встановлення цього факту. Які суб'єктивні права заявника виникнуть, зміняться, або припиняться при його встановленні.
Не зазначено які перешкоди існують (і чи існують) у заявника та заінтересованої особи щодо укладення шлюбу та щодо реєстрації заявника за місцем фактичного проживання.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно п. 5) ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю саме чоловіка та жінки без шлюбу, а не дітей.
Також у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Втім, вказаним вимогам заява не відповідає.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Керуючись ст. 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання - залишити без руху та надати заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у вказаний строк заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя -