Справа № 452/3161/23
11 серпня 2023 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі головуючого судді Галина В.П.,
секретар судового засідання Задорожна В.Б.,
розглянувши у порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заяви зазначає, що нею подано до суду позовну заяву, де відповідачем є ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя. На даний час на ОСОБА_3 , згідно відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване право власності на майно, яка по факту є спільним сумісним майном подружжя. Враховуючи поданий ОСОБА_1 цивільний позов, просить суд здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя. Оскільки ОСОБА_3 є власником майна в цілому, відповідно може вчинити дії щодо розпорядження вказаним майном, що в подальшому утруднить, чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Ціна позову, про забезпечення якого просить заявник, становить 3 047 845 грн. 35 коп.
Із врахуванням викладеного просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 ; на нежитлову будівлю (аптеку) АДРЕСА_2 ; на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_2 ; на транспортний засіб ПАВАМ 112514С, причіп 2018 року випуску; на транспортний засіб «HONDA SH 150» 2010 року випуску;на квартиру АДРЕСА_3 ; на всі рахунки (розрахункові, депозитні тощо), відкриті у банках та інших фінансових установах на ім'я ОСОБА_3 .
Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява, подана заявником, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, право власності на яке згідно відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване на ОСОБА_3 , підлягає до часткового задоволення виходячи з такого:
Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1)до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частина 11 ст. 153 ЦПК України передбачає, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Згідно вимог ч.3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Із копії свідоцтва про шлюб відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 07.09.2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Самбору реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції у Львівській області.
Згідно рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04.05.2023 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копій договорів купівлі-продажу майна, ОСОБА_3 зазначений в цілому власником придбаного в період із 2014 р. до 2020 р. майна.
Враховуючи наведені обставини, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на квартири, нежитлову будівлю, земельну ділянку, транспортні засоби, слід задовольнити та накласти арешт на це майно.
Щодо накладення арешту на всі рахунки (розрахункові, депозитні тощо), відкриті у банках та інших фінансових установах на ім'я ОСОБА_3 , то слід зазначити таке.
У пунктах 4, 7 ч. 4 ст. 151 ЦПК України зокрема передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки, відкриті у банках та всіх фінансових установах на ім'я ОСОБА_3 , заявник не надає доказів, які б підтверджували відомості про номери рахунків, суму грошових коштів на цих рахунках. Наявність у ОСОБА_3 іншого рухомого чи нерухомого майна, в тому числі рахунків у банках , не підтверджена заявником, а відтак її клопотання носить абстрактний неконкретний характер.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Беручи до уваги викладене слід дійти висновку, що вказана вимога заявника задоволенню не підлягає в силу того, що заявником не вказано відомості, потрібні для забезпечення позову в цій частині та відсутнє обґрунтування щодо їх наявності. Невідомо, які саме кошти та в яких банківських і інших фінансових установах перебувають. Докази на підтвердження викладених обставин до заяви не долучені.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішити в подальшому в разі необхідності у даній цивільній справі. Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Керуючись ст.ст. 149, 153, 258, 261 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме:
- на квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат та кухні, житловою площею 42,6 кв.м., загальною площею - 55,4 кв.м.;
- на нежитлову будівлю (аптеку) АДРЕСА_2 , загальною площею 125,3 кв.м.;
- на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2428 га під кадастровим номером: 4624289200:01:003:0345 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- на транспортний засіб ПАВАМ НОМЕР_1 , причіп, 2018 року випуску, шасі № НОМЕР_2 , дата реєстрації - 14.11.2018 р.;
- на транспортний засіб HONDA SH 150, 2010 року випуску, шасі № НОМЕР_3 , дата реєстрації - 24.01.2020 р.;
- на квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з двох кімнат, житловою площею 43,0 кв.м., кухні, площею 9,5 кв.м., балконів, площею 2*0,9 кв.м.
У решті вимог заяви відмовити.
Відповідно до вимог статті 157 ЦПК України, ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя