Справа № 461/6334/23
Провадження № 1-кс/461/4340/23
Іменем України
08.08.2023 слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно -
слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий згідно свідоцтва про реєстрацію Т/З серія та номер НОМЕР_2 - належить ОСОБА_6 , та який має значення речового доказу у кримінальному провадженні.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 07.08.2023 о 13:22 год. ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України, та 08.08.2023 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Слідчий зазначив, що 07.08.2023 проведено обшук транспортного засобу ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в ході якого на гумовому коврику правого заднього місця, було виявлено та вилучено 35000 гривень, купюрами номіналом 500 гривень в кількості 70 купюр, які постановою слідчого визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Слідчий стверджує, що транспортний засіб ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, оскільки саме з ньому було вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які були передані ОСОБА_8 підозрюваному ОСОБА_7 . Відтак, з метою збереження речових доказів, слідчий просить клопотання задоволити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, однак про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не викликався, оскільки в матеріалах клопотання відсутній його контактний номер телефону. Відтак, слідчий суддя позбавлений можливості у двохденний строк викликати у судове засідання власника майна.
Відповідно до ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Частинами 1,2,10,11 ст.170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023140000000187 від 17.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що 07.08.2023 о 13:22 год. ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України, та 08.08.2023 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в період часу з 13:26 год. по 15:08 год. 07.08.2023, керуючись вимогами ст. 233 КПК України, проведено обшук транспортного засобу ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в ході якого на гумовому коврику правого заднього місця, було виявлено та вилучено 35000 гривень, купюрами номіналом 500 гривень в кількості 70 купюр, які співпали з протоколом ідентифікації грошових коштів від 07.08.2023.
Постановою слідчого від 07.08.2023 вилучені грошові кошти та транспортний засіб визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Статтею 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ч.3 ст.132 КПК України).
Як вбачається з матріалів справи, транспортний засіб ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію Т/З серія та номер НОМЕР_2 .
Окрім того, судовм встанвлено, ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
Слід зазначити, що слідчим не підтверджено жодними належними та допустимими доказами наявність ризиків, коли незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, а також настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, в тому числі і відчуження майна. В обґрунтування клопотання не подано жодного доказу, що власник має намір чи вчиняє дії по відчуженню майна чи будь-які інші дії які, що в подальшому можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відтак, слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а відтак застосування заходів забезпечення кримінального провадження є недопустимим (ч.3 ст.132 КПК України).
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання та вважає за необхідне у задоволенні такого відмовити.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1