Справа № 334/1350/23
Номер провадження 2/334/1031/23
про закриття провадження у справі
"15" серпня 2023 р.
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Міщенко А.О., розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права власності на майно подружжя, -
23.02.2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Департамент реєстраційних послуг ЗМР, ПАТ «Фідокомбанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права власності на майно подружжя.
Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову.
В позові позивач посилався на те, що 27.07.2011 року між ним та ОСОБА_3 було укладено шлюб, під час спільного проживання було прийнято рішення придбати квартиру АДРЕСА_1 вартістю 358400 грн. У зв'язку із тим, що вся сума для придбання квартири була відсутня (було наявно 2/3 від цієї суми: 220000 грн.), решту грошових коштів (138400 грн.) вони прийняли рішення взяти в кредит в ПАТ «ЕРСТЕ БАНК» (змінив назву на ПАТ “Фідокомбанк”), у зв'язку із чим дружина 05.12.2012 року звернулася до банку, де їй була надана ця сума в кредит (Договір № 014/ZB680Х/2/001 від 05.12.2012 року) під заставу цієї квартири, між ним та банком того ж дня було укладено угоду, де він виступав поручителем по кредиту дружини. Вказаний кредит ними сплачувався спільно (половина суми щомісячного платежу надавалася ним ОСОБА_3 кожного місяця). 25.10.2017 року рішенням суду шлюб між ними розірвано, тому він звернувся до дружини для узаконення його права на спірну квартиру, однак дізнався, що право власності на квартиру перейшло до нового іпотекодержателя - ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки від 05.12.2012 року.
Прохав визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2198713623101), як на частку в спільному майні подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
24.02.2023 року ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
24.02.2023 року ухвалою судді заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику, як таку, що подана без додержання вимог ст.151 ЦПК України.
15.03.2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 з клопотанням про усунення недоліків позовної заяви.
15.03.2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову, в якій прохав накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2198713623101) і заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо її відчуження.
17.03.2023 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2198713623101) і заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо її відчуження.
03.04.2023 року після отримання відомостей про місце реєстрації відповідачів ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовче провадження.
24.04.2023 року до суду звернувся відповідач ОСОБА_2 з відзивом на позов, в якому прохав відмовити у задоволенні позову.
24.04.2023 року до суду звернувся відповідач ОСОБА_2 з заявою про сплив (закінчення) строку позовної давності, в якій прохав застосувати позовну давність щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
04.05.2023 року до суду звернувся представник третьої особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб Заплішна О.Д. з письмовими поясненнями на позовну заяву, в яких прохали відмовити у задоволенні позову.
09.05.2023 року до суду звернувся представник третьої особи: ПАТ «Фідобанк» Заплішна О.Д. з письмовими поясненнями на позовну заяву, в яких прохали відмовити у задоволенні позову.
18.05.2023 року до суду звернувся відповідач ОСОБА_2 з клопотанням про закриття провадження у справі, в якому посилався на те, що набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 відбулося у зв'язку з неналежним виконанням Позичальником та Іпотекодавцем ОСОБА_5 своїх зобов'язань за Кредитним договором № 014/ZВ680Х/2/001 від 05.12.2012 року та Договором іпотеки № 014/ZВ680Х/2/001 від 05.12.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М., реєстраційний №2696, шляхом задоволення своїх вимог новим Іпотекодержателем за рахунок предмета іпотеки на підставі ст.37 Закону №898-ІV та Закону №1952-ІУ та Порядку державної реєстрації нерухомого майна №1127. Тобто, з 15.10.2020 року квартира АДРЕСА_1 перестала бути спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .
За загальним правилом цивільного законодавства України щодо поділу майна спільного майна подружжя можливо поділити тільки те майно, яке на момент його поділу є у власності одного із подружжя. Позивач ОСОБА_1 був достеменно обізнаний про укладання Кредитного договору, договору купівлі квартири АДРЕСА_1 та передачу її в іпотеку, що підтверджується його особистою заявою, яка засвідчена нотаріально, договором іпотеки та Договором фінансової поруки. Боргові зобов'язання діляться між подружжям солідарно.
На його погляд ініціювання зазначеного штучного позову є зловмисна домовленість між позивачем ОСОБА_1 та його колишньою дружиною ОСОБА_3 (яка стовідсотково визнає позовні вимоги свого колишнього чоловіка). Усі дії позивача свідчать про зловживання своїми цивільними правами з метою завдання йому шкоди шляхом позбавлення його приватної власності на квартиру, набутої виключно у законний спосіб, що в свою чергу є недопустимим. Тому, вважає, що у цивільній справі відсутній предмет спору, а сам позов ОСОБА_1 є штучним, який має на меті завдання йому шкоди.
Прохав закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.2 ст.255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
15.08.2023 року в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Тітов В.А. клопотання про закриття провадження у справі підтримав та прохав задовольнити.
15.08.2023 року в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник: адвокат Кравець К.Є. заперечували проти закриття провадження у справі, представник вважав, що вирішення питання про закриття провадження у справі є передчасним.
15.08.2023 року в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник: адвокат Гуляєва С.Л. заперечували проти закриття провадження у справі, представник також вважав, що вирішення питання про закриття провадження у справі є передчасним.
Відповідач ОСОБА_2 та представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися.
Суд, закриваючи провадження у справі, керується наступним.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно п.10 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Згідно п.1 ч.1 ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Відповідно ч.1 п.2 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
З огляду на те, що предметом спору у даній справі є визнання за позивачем права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , як на частку в спільному майні подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , з підстав належності даної квартири до об'єктів права спільної сумісної власності колишнього подружжя, тобто фактично поділ майна подружжя, шлюб між якими розірвано 25.10.2017 року, однак з огляду на те, що право власності на дану квартиру з 15.10.2020 року зареєстровано за іншою особою - ОСОБА_2 , то на час звернення позивача до суду з даним позовом вже був відсутній предмет спору, оскільки згідно положень Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Таким чином, суд доходить висновку, що у даній справі відсутній предмет спору, тому провадження у справі за цим позовом відповідно ч.1 п.2 ст.255 ЦПК України підлягає закриттю.
Згідно ч.2,3 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на те, що позивачем не заявлено клопотання про повернення сплаченої суми судового збору, то суд не вирішує питання про повернення судового збору з державного бюджету.
Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Згідно ч.9, 10, 11 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, з огляду на те, що суд своєю ухвалою закрив провадження у даній справі, то застосовані ухвалою суду від 17.03.2023 року заходи забезпечення позову у виді арешту на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо її відчуження, підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 158, 189, 197, ч.1 п.2 ст.255, ст.256 ЦПК України суд, -
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права власності на майно подружжя, на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Роз'яснити наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч.2 ст.256 ЦПК України, - у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2023 року у справі №334/1350/23 номер провадження №2/334/1031/23, у виді: накласти арешт на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2198713623101) і заборонити ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії щодо її відчуження.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання ухвалою законної сили надіслати всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: С.М.Телегуз