Дата документу 10.08.2023
Справа № 334/6705/23
Провадження № 2-о/334/321/23
10 серпня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатюка О.М., при секретарі Алєйніковій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника заявника - адвоката Михайлова Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті, -
10 серпня 2023 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява представника заявника - адвоката Михайлова Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у Запорізькій області, м. Мелітополь.
В заяві зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком заявника, який, відповідно свідоцтва про смерть, яке видане окупаційною владою, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у Запорізькій області, м. Мелітополь.
У зв'язку з відсутністю належним чином оформленого свідоцтва про смерть, заявниця змушена звернутися до суду для державної реєстрації смерті батька, проведеної державним органом України.
Учасники процесу до суду не прибули. Зважаючи на те, що згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України встановлено невідкладний розгляд справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, суд вважає за можливе провести розгляд заяви у відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_1 , виданого Мелітопольським міським ЗАГС 28 серпня 1973 року, актовий запис - 1650, та розділом в паспорті громадянина України про «Сімейний стан» щодо реєстрації 06.10.1990 року Мелітопольським міським будинком ЗАГС в Запорізькій області шлюбу заявниці з ОСОБА_3 , у зв'язку з чим відбулась зміна прізвища заявниці на шлюбне « ОСОБА_4 » .
Звертаючись до суду із вказаною заявою, ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м. Мелітополь Запорізької області помер її батько ОСОБА_2 . До заяви про встановлення факту смерті заявницею долучено копію свідоцтва про смерть, виданого на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Як передбачено ч. 2 ст. Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа має право на проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування.
Порядок проведення державної реєстрації смерті врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, зі змінами та доповненнями.
Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що повноваження щодо державної реєстрації смерті в Україні покладено на відділи державної реєстрації актів цивільного стану та виконавчі комітети сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.
Відділи державної реєстрації актів цивільного стану здійснюють державну реєстрацію смерті шляхом складання актових записів цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Відомості, зазначені в актових записах про смерть, складених виконавчими органами сільських, селищних та міських (крім міст обласного значення) рад на паперових носіях та в електронному вигляді, вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян протягом трьох робочих днів з дня надходження актового запису до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, що визначено частиною другою статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Як передбачено п. 1 Глави 5 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 №3307/5) підставою для державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Для розгляду справи про встановлення факту смерті у суді відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації смерті, у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.
Таким чином, підставою для проведення державної реєстрації смерті особи є відповідний медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я, що підтверджує факт смерті.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, жодних належних, допустимих та достатніх доказів, зокрема, належним чином оформленого медичного документу, на підтвердження факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 суду не представлено, коли свідоцтво про смерть, видане на тимчасово окупованій території України є недійсним і не створює жодних правових наслідків, а інших доказів про смерть особи суду не надано.
Відтак подана заява є необґрунтованою, в задоволенні якої слід відмовити за недоведеністю.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293-294, 315-317, 319 ЦПК України,
В задоволенні заяви представника заявника - адвоката Михайлова Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його оголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Суддя О.М. Гнатюк