Справа № 127/20902/23
Провадження № 3/127/5621/23
"11" серпня 2023 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого за ст. 173 КУпАП,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
23.06.2023 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 622065 про те, що 26.05.2023 о 23 год. 00 хв. в м. Вінниці по вул. Д. Галицького 50, ОСОБА_1 здійснив дрібне хуліганство, а саме виражався нецензурною лайкою та здійснив штовханину з ОСОБА_2 , що спричинило непорозуміння на побутовому грунті.
В судовому засіданні 04.08.2023 ОСОБА_1 свою провину в скоєні адмінправопорушення не визнав, підтримав подані ним письмові пояснення в повному обсязі та зазначив, що громадський порядок не порушував.
В судове засідання 11.08.2023 ОСОБА_1 до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В зв'язку з тим, що судом було вжито всіх необхідних заходів для виклику особи в судове засідання, на підставі ст. 268 КУпАП та враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Врахувавши надані на попередньому засіданні пояснення ОСОБА_1 та його письмові пояснення і додані ним докази, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності є один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Як докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду надані: протокол серії ВАВ № 622065 від 23.06.2023, копія протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення подану ОСОБА_1 від 27.05.2023, копією письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Оцінюючи надані суду докази, суд зважає, що в протоколі не вказано свідків та потерпілих, які б могли підтвердити чи спростувати обставини вчинення адміністративного правопорушення, а також не наведено доказів того, що поведінка ОСОБА_1 порушувала громадській порядок і спокій громадян.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зіспівіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Щодо інших наданих суду доказів, то слід зазначити, що вони також не містять будь-якої інформації як саме ОСОБА_1 порушував громадський порядок, а тому іх не можна вважати доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що громадський порядок не порушував та саме ОСОБА_2 здійснював відносно нього неправомірні дії.
Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Дослідивши матеріали справи, надані докази, оскільки складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням,сукупність досліджених судом доказів переконує суд в тому, що поведінка ОСОБА_1 вказує на відсутність з його боку «дрібного хуліганства».
Таким чином, оцінивши докази у справі в їх сукупності, відсутність свідків та потерпілих, суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 173, 245, 247, 283, 284 КУпАП суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: