Справа № 932/1772/23
Провадження № 2/932/537/23
30 червня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У лютому 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивач просила суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилалася на те, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 1995 року в якому нею ІНФОРМАЦІЯ_1 було народжено доньку - ОСОБА_3 , яка проживає разом з нею.
З огляду на те, що шлюбні відносини припинено з червня 2017 року, що виразилося у окремому проживанні, позивач вважала за необхідне звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашова І.А. від 22.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з її не відповідністю приписам ЦПК України.
На виконання вимог вказаної ухвали, ОСОБА_1 надано оригінал свідоцтва про шлюб.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашова І.А. від 24.04.2023 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від позивача надійшла заява про підтримання заявлених позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.
Від відповідача, електронною поштою, надійшла заява про відсутність заперечень з приводу заявлених позовних вимог та розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає.
У зв'язку з неявкою сторін, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , 05.08.1995 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області, про що зроблено актовий запис №582. Після реєстрації шлюбу прізвище подружжя - ОСОБА_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно змісту позовної заяви, у сторін, відсутній спір щодо поділу майна подружжя та визначення місця проживання дитини, яка у разі розірвання шлюбу, за згодою сторін, залишиться проживати разом з матір'ю.
Положенням ст.24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з вимогами ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Валліанатос та інші проти Греції" від 07.11.2013 року (Заяви № 29381/09 та № 32684/09) передбачено: "Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є "живим" документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя".
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що сторони дійшли взаємної згоди щодо відсутності можливості збереження шлюбу та з огляду на вищезазначені приписи, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
Керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 05.08.1995 відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області, актовий запис № 582, між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), розірвати.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ