Справа № 752/12071/23
Провадження № 2/752/5518/23
Іменем України
14 серпня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Гненик К.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
Позивач звернулася до суду з позовом і просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що сім'я розпалась і примирення неможливе.
Посилається в заяві на те, що 22 червня 2022 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом №771, між ними був зареєстрований шлюб.
Від шлюбу спільних дітей не мають.
Сімейне життя у сторін не склалось через різні погляди на сімейне життя, спільне проживання, введення господарства та відсутність взаєморозуміння.
Зазначає, що з початку введення воєнного стану на території України виїхала за кордон, де зараз фактично проживає. Шлюбні відносини фактично припинені з квітня 2023 року, шлюб існує формально.
Подальше збереження шлюбу та примирення неможливе.
На підставі вищевикладеного просила задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 19 червня 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 20 червня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви в справі 06 липня 2023 року.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.
14 липня 2023 року від представника позивача надійшла заява про судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 22 червня 2022 року, який зареєстровано Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом №771.
Від шлюбу спільних дітей не мають.
Встановлено, що за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної та дружньої сім'ї.
Сторони перестали підтримувати подружні стосунки, проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Шлюб існує формально.
Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
За визначенням ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що однією із ознак сім'ї є спільне проживання та спільний побут подружжя.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
З точки зору ст.24 СК України шлюб має ґрунтуватися на вільній згоді чоловіка та жінки.
Зважаючи на принцип рівноправності чоловіка та жінки, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Виходячи з обставин, встановлених судом, умов проживання сторін та взаємовідносин в шлюбі, відсутність взаємної підтримки, як подружжя, категоричної позиції позивача з приводу розірвання шлюбу та її небажання продовжувати шлюб, виходячи з рівноправ'я шлюбного союзу, суд приходить до висновку, що сім'я сторін розпалася, поновлена бути не може, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та розірвання шлюбу.
Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн., то суд зауважує, що відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 3 ст. 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням; 4)пов'язані з вчиненням іншихпроцесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, у матеріалах справи міститься договір №13/23 про надання правничої допомоги від 22 травня 2023 року укладений між Адвокатським об'єднанням «ДЕСТРА» та ОСОБА_1 . Відповідно до п.4.1 вказаного договору винагорода за послуги що надаються АО, визначаються за згодою АО та клієнтом у розмірі 1800 гривень за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу.
Відповідно до звіту (акту надання послуг) за період з 22 травня 2023 року по 10 липня 2023 року надано клієнту ОСОБА_1 наступні послуги: підготовка позовної заяви з додатками від 08 червня 2023 року - витрачений час 02:40; надсилання позовної заяви про розірвання шлюбу з додатками поштовим відправленням - витрачений час 00:30; підготовка та надсилання заяви вих. №230/23 від 07 липня 2023 року про судові витрати у справі №752/12071/23 - витрачений час 01:00.
У постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач з будь-якими заявами до суду щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу не звертався.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 201/14495/16 від 30 вересня 2020 року, в окремих випадках суд може самостійно зменшувати розмір відшкодуваня витрат на правову допомогу.
Враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, те, що складення позову не потребувало аналізу великої кількості документів, час, витрачений на виконання відповідних робіт, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, з того, що справа розглядається в спрощеному провадженні, враховуючи принцип співмірності та розумну необхідність таких судових витрат для справи, оскільки відповідач фактично не заперечував проти позову, суд вважає достатнім розміром стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст.3, 104,110,112-113 Сімейного кодексу України, ст.ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 197, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 22 червня 2022 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом №771, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий/ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 / адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 / 1073,60 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий/ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 / адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 / витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або уразі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.В. Машкевич