Справа № 276/109/22
Провадження по справі 1-кп/276/27/23
10 серпня 2023 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілих ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Хорошів кримінальне провадження №12021065460000066 по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України,-
До Володарсько - Волинського районного суду Житомирської області з Коростишівської окружної прокуратури 14.01.2022 надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст. 125 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 28.07.2021 близько 20 год. 00 хв. між ОСОБА_7 , яка знаходилась на подвір'ї домоволодіння по АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на ґрунті тривалих неприязних відносин виник конфлікт, у ході якого у ОСОБА_7 виник протиправний умисел на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний умисел, у вказаний день час та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_7 правою рукою вхопила ОСОБА_5 за нижню губу та нижню частину щелепи. У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_7 спричинила ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, який відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Продовжуючи свої протиправні дії, у вказаний день час та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_7 взявши до рук дерев'яну палицю підійшла до ОСОБА_4 та нанесла останньому один удар по голові, після чого ОСОБА_4 впав на землю. Далі коли останній перебував на землі ОСОБА_7 нанесла близько десяти ударів вказаною палицею по різних частинах тіла ОСОБА_4 . У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_7 спричинила ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця на волосистій частині голови, синець на спині, синець на верхній лівій кінцівці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Захисником обвинуваченої ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 07.08.2023 до суду подано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, яке ним підтримано в судовому засіданні.
В судовому засіданні 10.08.2023 обвинувачена ОСОБА_7 підтримала клопотання свого захисника про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження. Наслідки закриття провадження, а також право заперечувати щодо закриття провадження їй роз'яснені та зрозумілі.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України. Вказав, що строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 не зупинявся та не переривався. Щодо судових витрат вказав про їх віднесення на рахунок держави, речові докази у вигляді дерев'яної палиці - знищити.
Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх представник ОСОБА_6 щодо поданого захисником клопотання про закриття кримінального провадження поклалися на розсуд суду.
Заслухавши учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України є кримінальним проступком, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Судом встановлено, що з дня вчинення інкримінованих ОСОБА_7 дій, що мали місце 28 липня 2021 року, минуло понад два роки.
Під час розгляду кримінального провадження суду не надано жодних доказів того, що ОСОБА_7 ухилялася від досудового розслідування чи судового розгляду.
Відповідно до наданих матеріалів кримінального правопорушення ОСОБА_7 , з моменту вчинення кримінального проступку новий злочин не вчиняла.
Слід зазначити, що невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 462/2762/14 та 12 грудня 2018 року у справі № 462/7282/14-к.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі, з дня вчинення якого минуло більше двох років, обвинувачена протягом строку давності від досудового розслідування або суду не ухилялася, новий злочин не вчинила, а тому підлягає безумовному звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» № 3 від 31 березня 1989 року у разі закриття справи з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вимоги ст. 129 КПК України, згідно яких цивільний позов може бути розглянутий судом по суті лише при ухваленні обвинувального вироку, постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду, роз'яснивши право потерпілим звернутись з таким позовом в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.
Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст.49 КК України, статтями 129, 284, 288, 369, 372 КПК України, суд,-
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі вимог ч.1 ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження №12021065460000066, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2021 року, відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, закрити.
Речові докази по справі, а саме дерев'яну палицю, яка зберігається в кімнаті речових доказів ВП №4 Житомирського РУП - знищити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Роз'яснити потерпілим право звернутись з позовомпро відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Володарсько - Волинський районний суд Житомирської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Повний текст ухвали оголошено 14.08.2023 о 10:00 год.
Головуючий суддя: ОСОБА_1