Провадження № 11-сс/803/1883/23 Справа № 216/2376/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 серпня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, який не працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2023 року задоволено клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 та продовжено відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 вересня 2023 року.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень на цій стадії кримінального провадження підтверджувалося матеріалами кримінального провадження.
Зазначає, що враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, відсутність міцних та стійких соціальних зв'язків, які б могли стримати останнього не покидати місця мешкання, де він проживає без реєстрації, свідчить про можливе виникнення у обвинуваченого бажання переховуватися від суду, у зв'язку з чим підозрюваний може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Вказує, що надання медичної допомоги особам, які утримаються у місцях тримання під вартою забезпечується працівниками пенітенціарної служби відповідно до законодавчих та нормативних документів України. Тому, доводи сторони захисту про неможливість утримуватися ОСОБА_7 у СІЗО за станом здоров'я судом не беруться до уваги із зазначених підстав.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що клопотання слідчого не могло бути розглянуто слідчим суддею, оскільки розгляд обвинувального акту вже було призначено. Слідчим суддею порушено складові аспекти захисту прав, свобод та законних інтересів підозрюваного шляхом винесення протиправної та незаконної ухвали про продовження строку тримання під вартою, чим порушено положення КПК України про законний склад суду.
Вказує, що нормами КПК України не передбачено постановлення слідчим суддею ухвали про продовження строку тримання під вартою на стадії судового провадження.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вищезазначених вимог Закону суд першої інстанції дотримався не в повному обсязі.
Так, апеляційним судом встановлено, що в провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на розгляді перебував обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
03.05.2023 року за результатами підготовчого судового засідання суддею Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_11 , призначено судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, доводи апелянта про те, що клопотання слідчого не могло бути розглянуто слідчим суддею, оскільки розгляд обвинувального акту вже було призначено заслуговують на увагу.
У зв'язку з чим, посилання слідчого судді на те, що згідно протоколу автоматичного розподілу справу визначено розглядати слідчому судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 у відповідності до ч. 6 ст. 199 КПК України, оскільки на час звернення з клопотанням прокурора кримінальне провадження № 12022041230000756 від 12.07.2022 року на розгляд до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області не поверталося та підготовче судове засідання по ній не проведено, є хибними та такими, що призвели до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому, дана ухвала слідчого судді, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України, підлягає скасуванню.
Щодо можливості розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 апеляційний суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду цього питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Апеляційним судом встановлено, що прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 у відповідності до ст. 331 КПК України, а тому дане клопотання підлягає розгляду.
Розглядаючи дане клопотання прокурора апеляційний суд вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Криовго Рогу Дніпропетровської області перебувало кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до матеріалів провадження, до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.
21 липня 2023 року прокурором знову заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 з підстав того, що під час обрання та неодноразового продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо останнього було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшились та встановлено достатньо підстав вважати, що у разі зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м"яких ніж тримання під вартою, він може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що на даний час існують обставини, що можуть перешкодити завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України, апеляційний суд враховує ступінь тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , особу обвинуваченого, який не працевлаштований, мешкає без реєстрації, а також те, що розгляд провадження по суті ще не розпочато, та вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими що існують, не зменшилися та продовжують існувати, внаслідок чого є необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків чи потерпілих, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків чи потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеною.
Вищезазначене свідчить про те, що на цей час, вказані вище ризики не зменшились та виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, є пропорційними та обґрунтованими щодо обмеження конституційних прав і свобод обвинуваченої.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисник ОСОБА_8 задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 вересня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4