Справа № 946/1068/21
Провадження № 2-а/946/4/23
11 серпня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
15.02.2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Янковська О.П. звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН №3757271 від 06.02.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень, за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та закрити провадження.
14.09.2021 року представник позивача звернулась до суду з уточненням адміністративного позову до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винесена за ч. 3 ст. 121 КУпАП, однак склад правопорушення відсутній, оскільки автомобіль Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 5151 від 29.05.2019 року та не є таким, що використовується з метою отримання прибутку та не є таксі, враховуючи що автомобіль не обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків та взагалі не призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку, а використовується виключно з метою особистого користування та вдоволення особистих потреб.
В судове засідання представник позивача та позивач не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, представник позивача надала суду заяву, якою просила справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Представник відповідача УПП в Одеській області ДПП в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання представник відповідача відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 06.02.2021 року інспектором відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Тищенко А.В. у відношенні ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3757271 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.
З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 06.02.2021 року о 01:41:15 в м.Ізмаїл, вул. Клушина, 4, керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1 , та надавав послуги таксі та не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» - керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статті 121 КУпАП.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власником автомобілю «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .
Згідно частини 1 статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
За приписами частин 2 та 3 статті 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Частина 7 статті 35 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тони, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
В той же час, частина 2 статті 35 Закону України «Про дорожній рух» визначає, що обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»;
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
- для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тони, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
У відповідності до пп.15 п. 2 Порядку транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Згідно підпункту «б» пункту 31.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху) забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до частини 3 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що обов'язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, зокрема, легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, якщо строк їх експлуатації перевищує два роки.
Отже, однією із визначальних обставин, є мета фактичного використання автомобіля, а саме отримання прибутку від здійснення діяльності з перевезення пасажирів або вантажів.
Згідно ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» таксі - це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Досліджені в судовому засідання матеріали справи не містять беззаперечних доказів використання ОСОБА_1 транспортного засобу як таксі та отримання ним прибутку.
Суд, критично ставиться до доводів представника відповідача УПП в Одеській області ДПП щодо підтвердження вини ОСОБА_1 поясненнями ОСОБА_2 та відеозаписом, оскільки наявний відеозапис не є безперервним, на ньому відсутня фіксація встановлення інспектором у автомобіля або діях водія ознак, які б належно вказували на те, що вказаний автомобіль використовується як таксі, проте містить пояснення позивача про те, що даний автомобіль не використовується як таксі та на ньому відсутні зовнішні ознаки, характерні таксі, визначені ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт. Крім того, враховуючи, що наданий суду відеозапис не є безперервним, суд позбавлений можливості встановити повні обставини справи, що є вагомим для прийняття законного та обґрунтованого рішення суду.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.
Таким чином, наявними матеріалами справи не встановлено, що позивач використовує автомобіль «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_1 як таксі для отримання прибутку.
Інших доказів, які могли би підтвердити правомірність оскаржуваної позивачем постанови, відповідачами не було надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що на час складання спірної постанови автомобіль, яким керував позивач, використовувався для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, враховуючи повноваження суду, передбачені ч. 3 ст. 286 КАС України, суд має повноваження скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту використання позивачем автомобілю з метою отримання прибутку, та як наслідок, необхідності проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю, що в свою чергу виключає наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 31.3 б Правил дорожнього руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3757271 від 06.02.2021 року, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В свою чергу, судом приймається до уваги те, що представником позивача Пуйческу І.О. в заяві від 11.08.2023 року зазначалось, що з вимогами щодо стягнення судового збору з відповідачів не зверталися та судові витрати просили не стягувати.
Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, б. 5), відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (розташоване за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, б. 72) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3757271 від 06.02.2021 року за ч. 3 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання.
Текст рішення складено 11 серпня 2023 року.
Суддя: О.О.Бурнусус