ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13368/23
провадження № 3/753/5572/23
"08" серпня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності, громадянку України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.07.2023 серії ВАБ № 214563, громадянка ОСОБА_1 , 16.07.2023 о 17 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці біля кав'ярні за адресою: м .Київ, вул. Анни Ахматової, 3, висловлювалась нецензурною лайкою, чіплялась до перехожих, чим порушувала громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному визнала, щиро розкаялась.
Дослідивши подані до суду матеріали, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ №214563 від 16.07.2023 року, відеозаписом, який міститься на долученому до матеріалів справи на DVD-диску.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого нею правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, зокрема щире каяття та застосовує до неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 51 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва.
СУДДЯ МИЦИК Ю.С.