Cправа № 127/17454/23
Провадження № 2-а/127/131/23
Іменем України
08 серпня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гриневича В.С.,
секретар судового засідання: Олексюк А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №127/17454/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, який мотивовано тим, що 08.06.2023 інспектором 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Вахновою Яною Анатоліївною відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7130980 за ч. 6 ст. 122 КУпАП.
Вищевказану постанову позивач вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відомості зазначені в ній не відповідають дійсним обставинам справи, а дії відповідача при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права позивача.
В позовній заяві позивачем зазначається про те, що розгляд справи та винесення постанови відбувалось за адресою: м. Вінниця, вул. М. Оводова, буд. 21 , межуючи з будинок НОМЕР_3 , де проживає позивач та заїжджає на території тимчасового паркування. Ця територія не є проїзною, фактично це житлова зона. Встановлення на такій території знаку 3.34 ПДР не обґрунтоване та протиправне, адже мешканцям буд. НОМЕР_3 та інших будинків потрібно мати доступ до своїх помешкань на авто різних типів двигунів. Разом з тим, розташування дорожнього знаку з порушенням ДСТУ 4100-2014 є підставою для скасування штрафу, накладеного за його порушення.
Разом з тим, позивачем зазначається про те, що у випадках коли потрібно заборонити зупинку або стоянку вздовж одного боку площі, фасаду будинку тощо, і знаки 3.34-3.37 не можуть бути встановлено так, щоб усі водії були поінформовані про введену заборону, дозволено установлювати ці знаки разом із однією з табличок 7.2.5 чи 7.2.6 або з табличкою 7.2.7 навпроти в'їзду на площу, під'їзду до будинку тощо, лицьовою частиною в бік водії транспортних засобів, що під'їжджають. Розміщення знаку який розглядається не відповідає таким вимогам.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.06.2023 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕАС № 7130980 від 08.06.2023, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що, на думку представника відповідача, вимоги позивача є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Так, під час патрулювання 08.06.2023 по вул. М. Оводова, 21 в м. Вінниці інспектором роти №2 БУПП у Вінницькій області ДПП Вахнован Яною Анатоліївною було винесено постанову у зв'язку з тим, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Мерседес-Бенц Віто 111 державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку на місті, яке позначено відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою на яких дозволена стоянка транспортних засобів оснащених електричним двигуном, чим порушив п. 33 ПДР України так як даний транспортний засіб не відноситься до категорії електромобілів
Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст.ст. 33, 284 КУпАП інспектором було прийнято рішення притягти водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕС №7130980 за ч. 7 ст. 122 КУпАП.
Відповідачем зазначається, що оскаржувана постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, є обґрунтованою та законною.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак заявою від 08.08.2023 просив розгляд справи провести у його відсутність, зазначивши, що позовну заяву підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак 08.08.2023 представник відповідача Ковальчук Д.О. звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність.
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08.06.2023 інспектором 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Вахновою Яною Анатоліївною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії ЕАС №7130980, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 08.06.2023 о 10.44 год. в м. Вінниця, вул. м. Оводова, 21 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito 111 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив стоянку на місці, яке позначене відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою на яких дозволена стоянка транспортних засобів оснащених електричним двигуном, даний транспортний засіб не відноситься до категорії електромобілів, чим порушив п. 33 Правил дорожнього руху - порушення вимог дорожніх знаків.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до пункту 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п. 8.4 е) Правил дорожнього руху України передбачено, що таблички до дорожніх знаків - уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Табличка 7.23 (Місце для зарядки електромобілів) застосовується із знаками 5.42.15.42.1 "Місце для стоянки", 5.42.25.42.2 "Місце для стоянки" у разі, коли зарядна станція для електромобілів розташована за межами автозаправної станції у спеціально відведених місцях.
Відповідно до частини шостої статті 122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, за диспозицією частини шостої статті 122 КУпАП відповідальність наступає за зупинку на місцях на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
Однак, з фабули оскаржуваної постанови серії ЕАС №7130980 слідує, що ОСОБА_1 притчгнуто до відповідальності за те, що він 08.06.2023 о 10.44 год. в м. Вінниця, вул. м. Оводова, 21 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito 111 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив стоянку на місці, яке позначене відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою на яких дозволена стоянка транспортних засобів оснащених електричним двигуном, даний транспортний засіб не відноситься до категорії електромобілів.
За диспозиціє частини сьомої статті 122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), а так само створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким, чином аналізуючи матеріали справи та оскаржувану постанову, судом встановлено, що інспектором при розгляді адміністративної справи не вірно вказано норму закону, якою встановлюється відповідальність за таке адміністративне правопорушення, та, як наслідок, невірно визначено суму штрафу за зафіксоване порушення.
При цьому, посилання представника відповідача з приводу того, що такі дії інспектора є помилковими судом до уваги не приймаються, оскільки мінімальна санкція за частиною сьомою статті 122 КУпАП, становить штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17,00 грн. x 20 = 340 грн.), а мінімальна санкція за частиною шостою статті 122 КУпАП (яка вказана інспектором у постанові) становить штраф в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17,00 грн. x 60 = 1020 грн.).
Отже, інсектором не встановлено належним чином фактичних обставин справи, не вірно кваліфіковано дії позивача та не вірно застосовано розмір штрафу, що є підставою для задоволення позову та скасування постанови.
Крім того, в ході розгляду даної справи представником відповідача здійснено запит до Вінницького КП «СМЕД ОР» з метою отримання схеми організації дорожнього руху між будинками 21 та АДРЕСА_4 (за місцем вчинення адміністративного правопорушення).
На вказаний запит листом від 01.08.2023 Вінницьке КП «СМЕД ОР» повідомило про те, що дорожні знаки розташовані за вказаною адресою даним підприємством не встановлювались, разом з тим, наявна табличка «крім електромобілів» не відповідає ДСТУ 4100:2021.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. за частиною шостою статті 122 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь позивача підлягають стягненню, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області, витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 126, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 143, 242-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕАС №7130980 від 08 червня 2023 року, винесену інспектором 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Вахнован Яною Анатоліївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн. скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість грн. вісімдесят коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області, адреса: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24.
Суддя: