14 серпня 2023 року місто Київ
справа № 369/13816/20
провадження №22-ц/824/9449/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 лютого 2023 року, постановлену у складі судді Ковальчук Л.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, винагороди та неустойки,-
У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, винагороди та неустойки.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 лютого 2023 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, винагороди та неустойки.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В апеляційній скарзі, посилається на те, що ухвала суду першої інстанції не ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному з'ясуванні обставин справи.
У листопаді 2021 року він повідомив суд першої інстанції про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_2 помер. Вік, як кредитор 18 жовтня 2021 року подав до нотаріальної контори заяву про заборону відчуження майна. Суд отримавши відповідь з нотаріальної контори про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, закрив провадження у справі.
У встановлений законом строк спадкоємці до нотаріальної контори не звертались, оскільки на його думку, спадкоємці умисно затягують час для прийняття спадщини. Він з'ясував, що зі спадкоємцем з 2015 року проживав ОСОБА_3 , який мешкає в будинку по АДРЕСА_1 до цього часу. При зустрічі ОСОБА_3 повідомив йому, що прийняв спадщину, але до нотаріальної контори не звертався за браком часу та війною. Вважає, що ним установлено спадкоємця, а тому пред'являє до нього вимогу по сплаті боргу спадкодавця в розмірі 350 доларів США за договором позики від 19 травня 2020 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.
За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Оскільки рішення ухвалене за відсутності учасників справи, то датою рішення є дата складення повного судового рішення ( ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_2 помер.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2022 року витребувано з Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області відомості щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .
Судом установлено, що після смерті ОСОБА_2 протягом шести місяців з часу відкриття спадщини спадкоємці із заявою про прийняття спадщини не звернулися.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що хоча спірні правовідносини і допускають правонаступництво, але оскільки відсутня інформація щодо спадкоємців прав та обов'язків померлого ОСОБА_2 , що виключає можливість вступу у справу правонаступника сторони відповідача, тому наявні підстави для закриття провадження у справі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Фізичною особою вважається людина як учасник цивільних правовідносин (ст.24 ЦК України).
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Частинами 1 та 2 ст. 55 ЦПК України передбачено, що в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1219 ЦК передбачено, що до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу .
Згідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідач по справі ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
24 січня 2023 року від Боярської державної нотаріальної контори Київської області надійшла спадкова справа, разом з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру із запитуваними відомостями, про те, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_2 не заводилася.
Згідно з ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
При вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Посилання на те, що позивач встановив, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , який постійно проживав разом з померлим позичальником, але не прийняв спадщину, не спростовує висновок суду першої інстанції про відсутність осіб, які є правонаступниками померлої особи, які прийняли спадщину, оскільки за відсутності факту матеріального правонаступництва, суд закриває провадження у справі, оскільки процесуальне правонаступництво у даному випадку є похідним від матеріального (факту прийняття спадщини).
Оскільки незаважаючи на те, що спірні правовідносини передбачають правонаступництво, після вчинення дій щодо встановлення кола осіб, які є правонаступниками померлої особи, які прийняли спадщину, такі не були встановлені, тому суд обґрунтовано дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з висновками викладеними судом першої інстанції в ухвалі суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, ст.374, ст.375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 лютого 2023 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус