9 серпня 2023 року місто Київ
справа № 754/12134/19
провадження №22-з/824/913/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року,-
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 18 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, визнання права власності залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . Визнано недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір дарування від 30 серпня 2010 року квартири АДРЕСА_1 , що посвідчений П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою, зареєстрований у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року залишено без змін.
4 липня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року.
В обґрунтування заяви зазначає, що у травні 2023 року він звернувся до ЦНАП Деснянського району м.Києва задля проведення реєстраційних дій, а саме внесення в реєстр відомостей щодо наявності за ним права власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,40 кв.м., житловою 29,90 кв.м.
29 травня 2023 року ЦНАП Деснянського району м.Києва йому відмовлено в проведенні реєстраційних дій щодо внесення в реєстр відомостей наявності за ним права власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,40 кв.м., житловою 29,90 кв.м.
Просить роз'яснити щодо наявності за ним права власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,40 кв.м., житловою 29,90 кв.м. враховуючи ч.8 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В судове засідання не з'явилися учасники справи, будучи повідомленими про день та час розгляду справи засобами телефонного зв'язку, а позивача ОСОБА_2 додатково повідомлено шляхом направлення судового повідомлення на адресу електронної пошти, інформація щодо якої міститься в матеріалах справи.
Оскільки нормами цивільного процесуального кодексу не передбачено обов'язкового виклику учасників справи на розгляд заяви про роз'яснення судового рішення, їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви (ч.3 ст. 271 ЦПК України ), тому суд вважав за можливе розглянути заяву без їх участі.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Згідно роз'яснень, що містяться у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", відповідно до статті 221 ЦПК України (в редакції 2004 року), роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, за змістом ст. 271 ЦПК України та з урахуванням наведених роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . Визнано недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір дарування від 30 серпня 2010 року квартири АДРЕСА_1 , що посвідчений П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою, зареєстрований у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року, оскільки така не є тим судовим рішенням, яке може бути пред'явлено до примусового виконання, а її зміст викладено чітко та зрозуміло. Крім того, у своїй заяві ОСОБА_1 фактично порушує питання про роз'яснення мотивів ухваленого рішення, що у розумінні ст. 271 ЦПК України не може бути підставою для роз'яснення судового рішення.
Щодо посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що при зверненні до ЦНАП Деснянського району м.Києва йому було незаконно відмовлено у проведенні реєстраційних дій щодо внесення в реєстр відомостей щодо наявності за ним права власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,40 кв.м., житловою 29,90 кв.м., то необхідно звернути його увагу на те, що у разі незгоди з прийнятим рішенням ЦНАП, останній має право на його оскарження у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. 271 ЦПК України,
суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя - доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус