№ справи: 761/36783/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9067/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
08 серпня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Мазурик О.Ф., Шкоріної О.І.,
секретар - Ольшевський П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, наказу про позбавлення премії та відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року,
встановив:
у серпні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі по тексту - відповідач, ДП «НАЕК «Енергоатом»), в якому просив: скасувати наказ т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» № 872-К від 06.07.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення»; скасувати п. 1.7. наказу т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» від 28.07.2021 № 01-279-н «Про виплату премії працівникам ВП «Атомпроектінжиніринг» за червень 2021 року»; зобов'язати ДП «НАЕК «Енергоатом» нарахувати та виплатити йому премію за червень 2021 року у розмірі 70% від встановленого посадового окладу за фактично відпрацьований час на підставі п. 1.1. та п. 1.5. наказ т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Божка М.О. від 28.07.2021 № 01-729-н; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року було частково задоволено позовні вимоги - визнано незаконним та скасовано наказ т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» № 872-К від 06.07.2021р. «Про застосування дисциплінарного стягнення» про оголошення догани ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасувано п. 1.7. наказу т.в.о. Президента ДП «НАЕК Енергоатом» від 28.07.2021р. № 01-729-н «Про виплату премії працівникам ВП «Атомпроектінжиніринг».
Стягнуто з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь позивача судовий збір в сумі 1 816 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року було стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову та у стягненні витрат на правничу допомогу відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення позивача та представника позивача - Уманця С.Г. , представників відповідача - Косінської О.П. та Островської Т.П., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга в частині оскарження рішення суду від 18 січня 2023 року задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга в частині оскарження додаткового рішення від 02 березня 2023 року підлягає частковому задоволенню.
Від представника позивача - адвоката Уманця С.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду від 18 січня 2023 року та додаткове рішення від 02 березня 2023 року залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що він з 2010 року працює у ДП «НАЕК «Енергоатом», а з 2013 року і на момент звернення до суду обіймає посаду начальника виробничо-технічного відділу управління з капітального будівництва об'єктів, що створюються ВП «Атомпроектінжиніринг».
Наказом т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» № 872-К від 06.07.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, яке полягало у відсутності позивача на робочому місці більше трьох годин 17.06.2021 та 18.06.2021 без поважних причин, порушення п. 4.2.9., 4.2.15, 6.2. Посадової інструкції начальника виробничо-технічного відділу управління з капітального будівництва об'єктів, що створюються, ВП «Атомпроектінжиніринг», першого та другого маркірованих абзаців п. 4.1. Кодексу корпоративної етики ДП «НАЕК «Енергоатом». Підставою для винесення наказу зазначено лист генерального директора ВП АПІ М. Божка від 22.06.2021 за № 09-46/2292; акти про відсутність на робочому місці від 17.06.2021 та від 18.06.2021; акт про відмову працівника надати письмове пояснення з приводу порушення трудової дисципліни від 22.06.2021.
Позивач заперечував з приводу актів, на підставі яких прийнято оскаржуваний наказ, оскільки вказані акти підписані особами, які не перебувають з ним в одному кабінеті та не можуть достеменно знати, коли позивач був відсутній на робочому місці, а працівники, які безпосередньо працюють з ним, опитані не були, як не були опитані і працівники центрального офісу ДП «НАЕК «Енергоатом», з якими він зустрічався 17.06.2021 та 18.06.2021. Крім того, позивач повідомив, що 17.06.2021 і 18.06.2021 відлучався з робочих питань до центрального офісу ДП «НАЕК «Енергоатом», де зустрічався з представниками ДП «НАЕК «Енергоатом» через свої доповідні з виробничих питань на адресу М. Божка та ОСОБА_5.
Зазначав, що не допускав порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку. Факт винесення оспорюваних наказів позивач пов'язує з тим, що його догана є наслідком його принципової позиції стосовно відсутності досвіду, технічної освіти та невміння організувати роботу в управлінні з капітального будівництва ОСОБА_5 , який обіймає посаду заступника генерального директора з нових об'єктів, про що позивач неодноразово доповідав в службових записках, і як наслідок, виникнення багатьох прогалин в його роботі щодо реалізації проектів будівництва.
Позивач також посилався на порушення відповідачем Інструкції про порядок застосування до працівників ДП «НАЕК «Енергоатом» заходів дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни ІН-Д.0.07.365-18, затвердженої Розпорядженням президента ДП «НАЕК «Енергоатом» від 19.03.2019 р. № 253-р (далі по тексту - Інструкція), зокрема п. 2.4. та пп. 2.2.3, 2.2.4 Інструкції, а також п. 2.1 Розділу 2 Інструкції. Крім того, під час проведення службового розслідування не було перевірено відео з камер відеоспостереження, відомості з контрольно-пропускних пунктів як за його робочим місцем, так і за місцезнаходженням центрального офісу ДП «НАЕК «Енергоатом», акти про відсутність на робочому місці також складені не за формою, не враховано його пояснення, неправильно зазначено про відмову від надання пояснень. Посилаючись на викладене, просив задовольнити позов.
Задовольняючи позов в частині визнання незаконним та скасування наказу т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» №872-К від 06 липня 2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» про оголошення догани ОСОБА_1 та скасування п.1.7. наказу т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» від 28 липня 2021 року № 01-279-н «Про виплату премії працівникам ВП «Атомпроектінжінірінг» за червень 2021 року», суд виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справ і це було встановлено судом, що позивач, перебуває у трудових правовідносинах з ДП «НАЕК «Енергоатом» з 2010 року. З 2013 року і на момент звернення до суду обіймає посаду начальника виробничо-технічного відділу управління з капітального будівництва об'єктів, що створюються ВП «Атомпроектінжиніринг».
Наказом т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» П. Котіна № 872-К від 06.07.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за порушення трудової дисципліни, яке виявилось у відсутності на робочому місці більше трьох годин 17.06.2021 та 18.06.2021 без поважних причин, в порушення пп. 4.2.9, 4.2.15, 6.2 Посадової інструкції начальника виробничо-технічного відділу управління з капітального будівництва об'єктів, що створюються ВП «Атомпроектінжиніринг» ІП-К.46380-19, першого та другого маркірованих абзаців п. 4.1. Кодексу корпоративної етики ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_1 оголошено догану.
Згідно п. 1.7. Наказом т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» П. Котіна № 01-729-н від 28.07.2021 «Про виплату премії працівникам ВП «Атомпроектінжиніринг» за червень 2021 року» визначено, що за порушення трудової дисципліни, яке виявилось у відсутності на робочому місці більше трьох годин 17.06.2021р. та 18.06.2021 без поважних причин, порушення вимог першого та другого маркірованих абзаців п. 4.1 Кодексу корпоративної етики ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_1 оголошено догану згідно з наказом Компанії від 06.07.2021 № 872-к «Про застосування дисциплінарного стягнення», у зв'язку з чим, на підставі п. 2.9 Положення про преміювання працівників ДП «НАЕК «Енергоатом» премію начальнику виробничо-технічного відділу управління з капітального будівництва об'єктів, що створюються, ВП АПІ, ОСОБА_1 за червень 2021 року не нараховано та не виплачено.
Заперечуючи проти вказаних наказів, позивач вказував, що не допускав порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку, а 17.06.2021 та 18.06.2021 перебував у приміщенні центрального офісу ДП «НАЕК «Енергоатом» по робочих питаннях.
Факт перебування позивача 17.06.2021 та 18.06.2021 у центральному офісі ДП «НАЕК «Енергоатом» за адресою: м. Київ, вул. Назарівська, 3 по робочим питанням у першій половині дня підтвердив і допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_6 . При цьому він також підтвердив намір ОСОБА_1 потрапити на особистий прийом до вищого керівництва Компанії.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції про порядок застосування до працівників ДП «НАЕК «Енергоатом» заходів дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни ІН-Д.0.07.365-18, затвердженої Розпорядженням президента ДП «НАЕК «Енергоатом» від 19.03.2019 р. № 253-р (далі по тексту - Інструкція), у разі відсутності працівника на роботі (прогулу) керівник структурного підрозділу ВП або Дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» упродовж робочого дня зобов'язаний: вжити заходів з уточнення причини відсутності працівника (за допомогою телефонного зв'язку) (пп. 2.2.1 п. 2.2 Інструкції); скласти акт спільно з працівником відповідної кадрової служби про відсутність працівника на роботі за підписом не менше трьох осіб у разі відсутності такого без поважних причин (пп. 2.2.3 п. 2.2 Інструкції); відмітити відсутність працівника на роботі у табелі обліку використання робочого часу (пп. 2.2.4 п. 2.2 Інструкції), здійснити заходи, визначені п. 2.1 цієї Інструкції, в межах встановлених ним строків (пп. 2.2.5 п. 2.2 Інструкції).
Відповідно до п. 2.1. Інструкції, при виявленні порушення трудової дисципліна працівником ДП «НАЕК «Енергоатом», керівник структурного підрозділу ВП чи Дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом», у якого працівник перебуває у підпорядкуванні, або керівник Дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» , у якого згідно з посадовою інструкцією, перебуває у оперативному управлінні працівник ДП «НАЕК «Енергоатом», впродовж трьох робочих днів з дати виявлення порушення, зобов'язаний: з'ясувати причини та обставини, за яких сталося порушення трудової дисципліни (пп. 2.2.1 п. 2.1 Інструкції); зібрати достатньо доказів, які свідчать про факт вчинення працівником порушення (службові записки, медичні висновки, висновки фахівців тощо) (пп. 2.1.2 п. 2.1 Інструкції).
Крім того, положеннями пп. 2.1.3 п. 2.1. Інструкції передбачено також, що до службової записки на ім'я керівника, до компетенції якого входить застосування дисциплінарного стягнення, необхідно також долучити докази, що підтверджують факт порушення працівником трудової дисципліни, а також копію посадової інструкції.
Матеріалами справи встановлено, що підставою для винесення наказу ДП «НАЕК «Енергоатом» позивачеві № 872-К від 06.07.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення» послугували: лист генерального директора ВП АПІ М. Божка від 22.06.2021 № 09-46/2292; акти про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 17.06.2021 та від 18.06.2021; акт про відмову працівника надати письмове пояснення з приводу порушення трудової дисципліни від 22.06.2021
Як вбачається із службової записки ОСОБА_7 , заступника генерального директора з нових об'єктів, завізованої 18.06.2021, позивач був відсутній на робочому місці 17.06.2021 та 18.06.2021 більше трьох годин і не виконував свої службові обов'язки. За достовірною інформацією ОСОБА_1 відвідував офіс НАЕК «Енергоатом» без нагальних на те причин та відома безпосередніх своїх начальників.
З Акту про відсутність на робочому місці працівника ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» від 17.06.2021, наявного в матеріалах справи слідує, що позивач був відсутній на робочому місці з 09:00 по 14:00 у каб. 420 та на всій території адмінбудинку по АДРЕСА_1 . Цей акт підписаний начальником управління з капітального будівництва об'єктів, що створюються ОСОБА_8 , провідним інженером виробничо-технічного відділу управління з капітального будівництва об'єктів, що створюються ОСОБА_9 , інженером І категорії відділу ліцензування проектно-технічного управління, головою профспілкового комітету ВП «Атомпроектінжиніринг» ОСОБА_10 , провідним професіоналом з антикорупційної діяльності ОСОБА_16 Також відповідачем було складено Акт про відсутність на робочому місці працівника ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» від 18.06.2021 р., відповідно до якого позивач був відсутній на робочому місці з 10:00 по 15:00 у каб. 420 та на всій території адмінбудинку по АДРЕСА_1 . Вказаний акт підписаний начальником управління з капітального будівництва об'єктів, що створюються ОСОБА_8 , провідним інженером виробничо-технічного відділу управління з капітального будівництва об'єктів, що створюються ОСОБА_17, інженером І категорії відділу ліцензування проектно-технічного управління, головою профспілкового комітету ВП «Атомпроектінжиніринг» ОСОБА_10 , провідним професіоналом з антикорупційної діяльності ОСОБА_16
Також на вказаних актах міститься напис позивача від 21.06.2021 про те, що останній заперечує проти актів та просить надати докази.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
За правилом частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавця покладено обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Однак правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Прогулом без поважних причин вважається полишення роботи без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку про розірвання трудового договору або залишення роботи до закінчення строку попередження без згоди на це роботодавця, якщо такий договір укладено на невизначений строк; залишення без поважних причин особою, з якою укладено строковий трудовий договір, роботи до закінчення строку трудового договору; самовільне залишення молодим спеціалістом (молодим робітником) роботи, на яку його направили після закінчення відповідного навчального закладу, до закінчення строку обов'язкового відпрацювання; самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки тощо. Не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві. Якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, його не можна звільнити за прогул. До такого працівника можуть застосовуватися інші види дисциплінарного або громадського стягнення чи впливу.
Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності.
Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які виключають його вину.
З пояснювальної записки, направленої позивачем генеральному директору Божку М. слідує, що 17.06.2021 та 18.06.2021 ОСОБА_1 перебував в центральному офісі ДП «НАЕК «Енергоатом» за адресою: м. Київ, вул. Назарівська, 3 по виробничим питанням: 17.06.2021 загальною тривалістю не більше 50 хв., був на робочій зустрічі з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; 18.06.2021 загальною тривалістю не більше 90 хв., був на робочій зустрічі з ОСОБА_11 та в приймальній т.в.о. президента Компанії з ГД ВП «АПІ» М.Божком. Крім того, просив вжити заходи щодо перевірки достовірності інформації, викладеної в актах та вимагав з'ясувати причини такої поведінки ОСОБА_14 та порушення ним норм трудової дисципліни, субординації, вчинення утиску та прояві дискримінаційних складових в роботі стосовно начальника ВТВ
ОСОБА_15 . Також позивачем направлялась пояснювальна записка і т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Котіну П.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач підтвердив, що перебував у центральному офісі 17.06.2021 - близько 50 хвилин, витрати часу на дорогу - близько 15 хвилин, 18.06.2021 - близько 90 хвилин, витрати часу на дорогу - близько 15 хвилин.
Представники відповідача не надавали до суду першої та апеляційної інстанції даних з системи контролю доступу, яка діє як в приміщенні по вул. Назарівській, 3 , в якому працював позивач, так і в АДРЕСА_1 . Як пояснював позивач, він мав дві окремі електронні картки доступу в ці приміщення, доступ в приміщення без електронних карток доступу є неможливим.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
В порушення зазначених норм процесуального права стороною відповідача не спростовано належними та достовірними доказами того, що останнім вживались заходи щодо з'ясування обставин відсутності позивача на робочому місці, а також вживались заходи щодо перевірки періоду часу, відсутності позивача на робочому місці, який вказаний у акті.
Також не вбачається за можливе визначити на підставі яких саме доказів відповідач встановив відсутність позивача на робочому місці у вказані в актах періоди часу, оскільки в службовій записці ОСОБА_14 , заступника генерального директора з нових об'єктів, про відсутність позивача на робочому місці 17.06.2021 та 18.06.2021 більше трьох годин не містить ані часу, у який був відсутній позивач, ані посилання на місцезнаходження робочого місця позивача, на якому він був відсутній.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідач під час застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, допустив порушення трудового законодавства, не дослідив поважність причин відсутності позивача на робочому місці, не встановив точного періоду часу, за який позивач був відсутній на безпосередньому місці, не було у достатньому обсязі зібрано докази про вчинення позивачем порушення трудової дисципліни та вчинення прогулу, внаслідок цього до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани та позбавлено останнього премії в зв'язку з чим обґрунтовано задовольнив позов в частині визнання незаконним та скасування наказу т.в.о. Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» № 872-К від 06.07.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення» про оголошення догани ОСОБА_1 та визнання незаконним та скасування п. 1.7. наказу т.в.о. Президента ДП «НАЕК Енергоатом» від 28.07.2021р. № 01-729-н «Про виплату премії працівникам ВП «Атомпроектінжиніринг».
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не спростований факт відсутності на позивача на робочому місці 17 червня 2021 року та 18 червня 2021 року протягом трьох годин без поважних причин не приймаються до уваги і спростовуються зібраними по справі доказами, а також показами свідка ОСОБА_6 , з яких слідує, що у зазначені дні позивач перебував у головному офісі зі службових питань.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановлення рішення суду.
Щодо оскарження відповідачем додаткового рішення суду від 02.03.2023 року, колегія суддів зазначає наступне.
Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року cтягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
24.01.2023 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката
Уманця С.Г. надійшла заява, про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, оскільки судом не було вирішене вказане питання під час винесення рішення по справі.
Матеріалами справи підтверджено, що 26 червня 2021 року між позивачем і адвокатським об'єднанням «ЮСТІС» укладений договір про надання правничої допомоги №23/2.
До позову був доданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 14 500 грн.
Також у судовому засіданні 18 січня 2023 року представник позивача заявив прохання у разі задоволення позову стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 14 500 грн. З урахуванням участі представника позивача в судовому засіданні 18.01.2023 розмір витрат позивача на правничу допомогу становить 16 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат було надано копію Договору про надання правової допомоги, ордер №1127568 серія АІ від 29.06.2021 р., детальний опис робіт (наданих послуг) від 23 січня 2023 р., Акт приймання-передачі наданих послуг від 23 січня 2023 року.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
В ч. 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Визначаючи суму відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує такі критерії. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачу адвокатом Уманцем С.Г. була надана правнича допомога з консультування клієнта, узгодження правової позиції, визначення обсягу доказів, підготовлення та направлення відповідачеві адвокатського запиту, підготовка та подання до суду позовної заяви, представництво інтересів в судових засіданнях.
Враховуючи обсяг наданої правничої допомоги, складність справи та ціну позову, з дотриманням принципів, встановлених у ст. 141 ЦПК України, колегія визначає розмір витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню позивачу, в розмірі 5 000 грн.
Враховуючи викладене, додаткове рішення суду слід змінити, визначивши витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки не було надано документу про оплату наданих послуг колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року (справі №278/2290/20) витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 137 та ч.8 ст. 141 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року залишити без змін.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року змінити та визначити витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 11 серпня 2023 року.
Головуючий
Судді