Справа № 754/4007/23 Головуючий в суді І інстанції - Колегаєва С.В.
Провадження № 33/824/2857/2023 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
4 серпня 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 09 березня 2023 року приблизно о 14 годині 20 хвилин в АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , а саме хапав за руки, внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що було порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Апелянт звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення.
Таким чином, складання даного протоколу про адміністративне правопорушення відбулось через значний проміжок з моменту виявлення особи, яка його вчинила, а тому слід вважати дії уповноваженої посадової особи непослідовними, оскільки належним було б складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення не пізніше двадцяти чотирьох годин після його виявлення та закріплення відповідних доказів про їх вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також апелянт зазначає, що була невірно зазначена кваліфікація адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП. Так надані на розгляд адміністративні матеріали, у тому числі і письмові пояснення ОСОБА_2 , не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
Вважає, що фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між мною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих стосунків та тривав незначний проміжок часу та який відразу ж припинився. В той же час в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження продовження даного конфлікту.
Відтак на думку ОСОБА_1 такі обставини, свідчать про відсутність у його діях умислу на вчинення дрібного хуліганства, зокрема нецензурної лайки в громадському місці, порушення громадського порядку та спокою громадян.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення ОСОБА_2 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила її залишити без задоволення,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 173 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення структурно складається з чотирьох обов'язкових елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Для констатації наявності складу адміністративного правопорушення необхідне встановлення усіх чотирьох його елементів. Відсутність хоча б одного з них виключає склад правопорушення в цілому.
Проте, суддею першої інстанції зазначені вимоги закону дотримані не в повному обсязі.
Суддя місцевого суду визнав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення ВАВ № 261992 від 13.03.2023 р. та заяві ОСОБА_2 на ім'я начальника Деснянського УПГУ НП в м.Києві.
Згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 13.03.2023 р. ОСОБА_1 09.03.2023 близько 14 год. 20 хв., перебуваючи за адресою м.Київ, вул..Драйзера, 17, вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , а саме хапав за руки, внаслідок чого порушував громадський порядок та спокій громадян.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 на ім'я начальника Деснянського УПГУ НП в м.Києві, 09.03.2023 близько14 год.20 хв. по вул..Драйзера, 17, одразу після виклику поліції на вул.Драйзера, 17, ОСОБА_2 пішла до відділу поліції за адресою вул..Драйзера, 9 Б, її знайомий ОСОБА_1 переслідував її до самого відділу поліції, свідками були люди, що проходили повз, ОСОБА_3 хапав мене за руки та намагався зупинити. Вона забігла у найближчий салон краси, та попросила про допомогу, щоб адміністратор салону викликала поліцію, їй відмовили, вона побігла у сторону відділення поліції, ОСОБА_4 далі її переслідував та хапав за руки, намагався зупинити, вона скористалася перцевим балоном.
Як в суді першої інстанції, так і апеляційної, ОСОБА_1 своєї вини у даному адміністративному правопорушенні не визнав, та пояснив, що він перебував в особистих стосунках з ОСОБА_2 , але вони розсталися і це призвело до того, що між ними виникли дуже неприязні відносини. Він намагався з нею поговорити з даного приводу. Але ОСОБА_2 не бажала цього. Він до неї не чіплявся, тим більше у нього не було на меті порушувати громадський порядок та спокій громадян.
ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтвердила ті пояснення, що надавала в суді першої інстанції та пояснила суду, що з ОСОБА_1 вона перебувала в особистих стосунках до 01 жовтня 2022 року, а вже 01.10.2022 року вона написала на нього першу заяву в поліцію. Вона вважає, що ОСОБА_1 її переслідує, а з якою метою зазначити не змогла. 09.03.2023 р. вони зустрілися випадково, ОСОБА_1 намагався їй щось сказати, але вона не бажала з ним розмовляти і коли він намагався її зупинити, вона застосувала до нього перцевий балончик.
Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Диспозиція статті 173 КУпАП України передбачає, що об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння: нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
"Інші подібні дії" у розумінні статті 173 КУпАП є надзвичайно різноманітними. Вони можуть включати в себе (але не обмежуються): вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображенням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
На думку апеляційного суду, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Не є доказом і протокол про адміністративне правопорушення, який за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі "Карелін проти Російської Федерації", протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Щодо пояснень ОСОБА_2 , яка є потерпілою у даній справі, то ці пояснення самі по собі не доводять наявності у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення не містить належним чином сформульованого обвинувачення ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП. Так, формулювання посадовою особою у відповідній графі протоколу складу адміністративного правопорушення, фактично з об'єктивної сторони не відповідає диспозиції ст.173 КУпАП. Не містить формулювання обов'язкових складових об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення щодо спрямованості умислу та мотиву діяння. Наведене свідчить про неконкретність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, що саме по собі унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності оскільки порушує його право на захист.
Інших належних та допустимих доказів факту того, що саме ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП матеріали справи не містять.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: ... юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Дослідивши всі докази у провадженні, в їх сукупності, слід визнати, що вони не можуть бути розцінені як такі, що беззаперечно вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі "Карелін проти Росії", відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд дійшов висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко