14 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4852/22 пров. № А/857/3563/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Тимощук О.Л.), ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м.Івано-Франківськ 23 лютого 2023 року у справі № 300/4852/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_5 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
28.11.2022 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_5 про не видачу довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії згідно окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 03.03.2022; - зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 видати довідку про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії згідно з окремим дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 03.03.2022 включно.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_5, що полягає у невидачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії згідно окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 у період з 24.02.2022 по 03.03.2022 включно у зв'язку з відсутністю відповідної інформації. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_5 повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 14.09.2022 щодо надання довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у відповідності до окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 у період з 24.02.2022 по 03.03.2022 включно, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій завдань та участь військовослужбовця у заходах, перелік яких визначений пунктом 1 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29. Суд першої інстанції вказав, що безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений абзацами 4-6 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29, на підставі яких керівником органу військового управління видається довідка про дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах. Суд першої інстанції зазначив, що у результаті вжиття судом заходів з метою офіційного з'ясування всіх обставин справи, доводи відповідача щодо відсутності у ВЧ НОМЕР_5 інформації, необхідної для розгляду питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях або заходах не знайшли свого підтвердження. Суд першої інстанції вказав також, що у спірних правовідносинах, суд позбавлений можливості на підставі належних документів встановити факт безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або заходах з 24.02.2022 по 03.03.2022 включно, що було б підставою для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача видати позивачу спірну довідку та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, шляхом визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_2 , що полягала в невидачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях або заходах згідно з Дорученням від 23.06.2022 №912/з/29 у період з 24.02.2022 по 03.03.2022 включно у зв'язку з відсутністю відповідної інформації та зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 14.09.2022 щодо надання йому довідки про дні безпосередньої участі й бойових діях або заходах у відповідності до вимог Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 в період з 24.02.2022 по 03.03.2022 включно, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.
Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що повторно розглянути звернення від 14.09.2022 щодо надання довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у відповідності до окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 у період з 24.02.2022 по 03.03.2022 включно, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення не вирішить спору в цілому та породить тільки ще один адміністративний позов до того ж самого відповідача. Скаржник вказує, що в/ч НОМЕР_5 мала належним чином повідомити командира військової частини НОМЕР_3 в якій позивач проходить військову службу про його участь у бойових діях або в забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, оскільки цього вимагає саме окреме дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022. Скаржник зазначає, що участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях позивач приймав по 03.03.2022, що підтверджено посвідченням про відрядження від 18.11.2021 № 350/484/966 (на відрядженні міститься дата та гербова печатка відповідача по справі, що є належним та допустимим доказом). Вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2023 зупинено провадження у справі з метою отримання від Міністерства оборони України як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, інформації щодо поштового, телефонного чи електронного зв'язку з відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_5.
21.06.2023 судом апеляційної інстанції зареєстрована заява Військової частини НОМЕР_5 від 07.06.2023, передана судді-доповідачу 23.06.2023, з зазначенням поштової адреси з метою налагодження взаємодії.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року поновлено провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №300/4852/22 та продовжено строк розгляду справи на період дії воєнного стану, з врахуванням розумного строку розгляду справи.
На адресу суду апеляційної інстанції 04.08.2023 надійшов відзив на апеляційну скаргу від Військової частини НОМЕР_5, за підписом начальника штабу - першого заступника командира ОСОБА_2 , де вказано, що відповідно до тимчасового обліку особового складу оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » громадянин ОСОБА_1 таким, що прибув (вибув) до складу сил та засобів, та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань у наказі командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 11.06.2022 №2/дск. не числиться і не міг числитися, оскільки створене набагато пізніше. Вказано, що в оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відсутня інформація, яка являється предметом спору у справі №300/4852/22, оскільки ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не є її розпорядником, та до компетенції як тимчасово створеного ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зазначені питання не належать, а тому надати вищезазначених документів немає можливості. Окрім того зазначено, що в апеляційній скарзі відсутні посилання на підтвердження, такі як: витяг із наказу командувача об'єднаних сил про прибуття осіб в м. Часів Яр Військової частини НОМЕР_4 до складу сил та засобів, які приймали участь у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганських областях, витяги з журналу бойових дій (оперативної обстановки), підтвердження в посвідченні про відрядження «прибув» та вказаної дати про прибуття.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що майор юстиції ОСОБА_1 , помічник командира військової частини НОМЕР_3 з правової роботи - начальник юридичної групи, відповідно до посвідчення про відрядження №350/484/966 від 18.11.2021, виданого Військовою частиною НОМЕР_3 , відряджений до м. Часів Яр Донецької області у розпорядження Командувача операції об'єднаних сил з 27.11.2021 до виконання завдання з метою виконання службових (бойових) завдань у районах проведення операції об'єднаних сил.
Відповідно до витягу з наказу Командувача об'єднаних сил (по стройовій частині) №42 від 21.02.2022 ОСОБА_1 вважається таким, що вибув зі складу сил та засобів, які приймали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях до пункту постійної дислокації - Військової частини НОМЕР_3 , з 27.02.2022 (а.с.23).
Згідно з посвідчення про відрядження №350/484/966 від 18.11.2021, ОСОБА_1 вибув з в/ч НОМЕР_3 27.11.2021 та прибув до ОКП ОС 28.11.2021; вибув із ОКП ОС 03.03.2022, прибув до ВЧ НОМЕР_3 04.03.2022 (а.с.12).
14.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до начальника Генерального штабу Збройних Сил України, просив сприяння у наданні довідки з 24.02.2022 по 03.03.2022 (включно) про дні безпосередньої участі у бойових діях або в забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії згідно з окремим дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022.
Листом Військової частини НОМЕР_1 ІІ від 09.11.2022 №313/ОТУП/946 ОСОБА_1 повідомлено, що звернення від 14.09.2022 щодо надання довідки про дні безпосередньої участі у бойових діях або в забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у період з 24.02.2022 по 03.03.2022, згідно з вимогами окремого дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 розглянуто в межах компетенції, однак у зв'язку з відправкою справ з документами до архіву Міністерства оборони України запитувана інформація відсутня.
Вважаючи відмову в наданні довідки протиправною, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Доручення) з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів постановлено здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки, або бойове донесення, або бойова відомість; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах доручено надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Відповідно до пункту 4 Доручення керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа доручено повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку №2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Надано право керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24 лютого 2022 року.
Пунктом 14 Доручення передбачено, що це доручення застосовується з 01.06.2022 (крім абзацу 3 пункту 1, абзацу 4 пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022).
Отже, безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій завдань та участь військовослужбовця у заходах, перелік яких визначений пунктом 1 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29. Така участь повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений абзацами 3, 4 пункту 3 Доручення, на підставі яких керівником органу військового управління видається довідка про дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.
В межах спірних правовідносин підставою для невидачі позивачу довідки про безпосередню участь у бойових діях або відповідних заходах в період з 24.02.2022 по 03.03.2022 включно стало відсутність у Військової частини НОМЕР_5 інформації про таку участь у зв'язку з переданням справ з документами до архіву Міністерства оборони України.
Інших підстав для відмов у видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях або відповідних заходах відповідачем не наведено.
Відповідно до архівної довідки №179/1/643 від 23.01.2023, надісланої 30.01.2023 Галузевим державним архівом Міністерства оборони України на виконання вимог ухвали суду першої інстанції разом з інформацією від 04.01.2023, в Колекції особових справ, яка знаходиться на зберіганні в Галузевому державному архіві Міністерства оборони України особова справа ОСОБА_1 відсутня; документи військової частини НОМЕР_2 на зберігання до ГДА Міноборони не надходили.
Як зазначено у відзиві оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у якого тимчасово знаходиться печатка Військової частини НОМЕР_5, документи, які є предметом спору у цій справі, відсутні в розпорядженні ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що Військова частина НОМЕР_5 допустила протиправну бездіяльність стосовно невидачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях або заходах згідно з Дорученням від 23.06.2022 №912/з/29 у період з 24.02.2022 по 03.03.2022 включно, покликаючись на відсутність відповідної інформації.
Водночас, за приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Згідно з положеннями статті 2 КАС України справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин здійснюється з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, оскільки безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений абзацами 3, 4 пункту 3 Доручення (бойовий наказу (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань), на підставі яких керівником органу військового управління видається довідка про дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах та які в матеріалах справи відсутні, зобов'язання судом відповідача видати ОСОБА_1 довідку без впевненості у достовірності інформації щодо факту безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або заходах з 24.02.2022 по 03.03.2022 включно, є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що поданих (в тому числі з ініціативи суду) доказів недостатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію, а тому вимоги апеляційної скарги за фактичних обставин задоволені бути не можуть.
Разом з тим, при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині рішення навів мотиви неможливості задоволення позовних вимог у відповідній частині, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановим фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі № 300/4852/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
Н. М. Судова-Хомюк