печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33929/23-к
10 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023100060000696 від 19.04.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Вовковинці, Деражнянського району, Хмельницької області, українки, громадянки України, раніше не судимої, не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_4
08.08.2023 прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням з урахуванням доповнень про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 .
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Печерської окружної прокуратури м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060000696 від 19.04.2023 за ч. 3 ст. 296 КК України.
20.07.2023 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України скеровано до Печерського районного суду міста Києва, проте його було повернуто судом.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом є забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання з урахуванням доповнень підтримав, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики зазначені прокурором у клопотанні належним чином не доведені, оскільки обвинувачена має сталі соціальні зв'язки. Вказав на відсутність у слідчого судді повноважень на розгляд клопотання прокурора, адже досудове розслідування закінчено направленням обвинувального акта до суду.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку захисника. Вказала на неможливість здійснення нею лікування в умовах стаціонару відповідно до рекомендацій лікаря, з огляду на застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Печерської окружної прокуратури м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060000696 від 19.04.2023 за ч. 3 ст. 296 КК України.
19.04.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що пов'язано з опором представникові влади, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
21.04.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом строком до 19.06.2023, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.06.2023 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2023, якою продовжено строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом із забороною цілодобово залишати місце проживання та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до останньої запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, із забороною в період з 23:00 год. до 06:00 год. залишати місце проживання.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2023 змінено ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під домашнім арештом в період з 23:00 год. до 06:00 год. на запобіжний захід у вигляді цілодобового тримання під домашнім арештом.
20.07.2023 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України скеровано до Печерського районного суду міста Києва, проте 07.08.2023 його було повернуто судом.
У відповідності до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Як вбачається з матеріалів клопотання міра запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом раніше була застосована до ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованого їй кримінального правопорушення, з врахуванням даних про її особу при наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
З вимог ст. 177 КПК вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 раніше була предметом розгляду і знайшла своє об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та продовження строку його дії під час досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що ризики, які раніше були підставою для застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно в порядку ч. 4 ст. 176 КПК України застосувати до останньої аналогічний запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, що спростовує доводи захисника в цій частині.
Слідчий суддя враховуючи характеризуючі дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , також враховуючи, що було встановлено наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та які на даний час не змінилися, є реальними та достатніми для застосування ОСОБА_4 аналогічного запобіжного заходу.
Враховуючи конкретні обставини та характер інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою, дані про її особу, яка раніше не судима, не заміжня, обіймає посаду помічника-консультанта на громадських засадах депутата Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання, є керівником Дунаєвської міської територіальної виборчої комісії Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, є керівником Громадської організації «Жіноча сила України», має постійне місце проживання, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 ,. та запобігти встановленим в ході судового розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, здатен запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання слідчого судді, такий запобіжний захід буде пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та виконання нею обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Наряду із цим, слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу враховує обмеження прав обвинуваченої на особисту недоторканість, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, та зважаючи на доводи обвинуваченої щодо неможливості здійснювати лікування в умовах стаціонару, зазначає наступне.
Слідчим суддею враховується, що обвинувачена ОСОБА_4 відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 19.07.2023 потребує надання медичної допомоги: проходження стаціонарного лікування в медичному закладі (за медичним направленням) КНП «Олександрівська міська клінічна лікарня м. Києва», а тому необхідним є роз'яснити, що застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання, діє строком на два місяці, окрім необхідності надання медичної допомоги.
Вирішуючи питання щодо здійснення контролю виконання ухвали слідчого судді, необхідними є зазначити наступне.
Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 181 КПК України, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Згідно п.п. 5, 6, 7 Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту 13.07.2016 № 654, поліцейський, який здійснює контроль за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, не має права з власної ініціативи встановлювати додаткові обмеження, що порушують його права. Уразі надходження повідомлення про виникнення загрози життю або здоров'ю підозрюваного, обвинуваченого, який знаходиться під домашнім арештом (пожежа, аварія, катастрофа природного або техногенного характеру, стихійне лихо тощо), або про його захворювання та поміщення на стаціонарне лікування до закладу охорони здоров'я начальник органу Національної поліції негайно організовує перевірку зазначених у повідомленні обставин . Перевірка такого повідомлення проводиться у строк, що не перевищує 12 годин з моменту його надходження. Підтверджена інформація про неможливість подальшого перебування підозрюваного, обвинуваченого в зазначеному в ухвалі житлі надсилається слідчому або до суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. При постановленні слідчим суддею, судом ухвали, у якій підозрюваному, обвинуваченому встановлюється інша адреса житла, місцезнаходження якого перебуває поза межами території обслуговування органу Національної поліції, функції контролю передаються до органу поліції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться це житло . Попередній орган поліції припиняє контроль за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого в порядку, передбаченому пп. 11 п. 2 цього розділу, тільки після встановлення факту поставлення особи на облік бази даних МВС органом Національної поліції за її новим місцем проживання.
Таким чином, діючим законодавством не передбачено здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом та знаходиться на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, а тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на лікуванні у КНП «Олександрівська міська клінічна лікарня м. Києва», знаходитиметься під наглядом лікарів.
Водночас, обвинуваченій належить роз'яснити, що відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту 13.07.2016 № 654, підтверджена інформація про неможливість подальшого перебування підозрюваного, обвинуваченого в зазначеному в ухвалі житлі надсилається слідчому або до суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 07.10.2023 заборонивши останній цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім необхідності прослідування до укриття цивільного захисту; надання медичної допомоги; проходження стаціонарного лікування в медичному закладі (за медичним направленням) КНП «Олександрівська міська клінічна лікарня м. Києва».
Після закінчення лікування та виписки з КНП «Олександрівська міська клінічна лікарня м. Києва», продовжує діяти запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк та в порядку, встановлений цією ухвалою.
Зобов'язати обвинувачену ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, а також строком до 07.10.2023 виконувати наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України;
- утримуватись від спілкування з обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали визначити до 07.10.2023.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1