14.08.2023 Справа № 756/9642/23
Справа № 756/9642/23
1-кп/756/1430/23
14.08.2023 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100050002209 від 17.06.2023, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Керч АР Крим, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно), такого, що має середню освіту, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, раніше неодноразово судимого:
- вироком Керченського міського суду АР Крим від 26.02.2004 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- вироком Керченського міського суду АР Крим від 26.05.2004 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. 30.06.2006 звільненого умовно-достроково на невідбутий строк призначеного покарання 1 рік 13 днів;
- вироком Керченського міського суду АР Крим від 21.12.2007 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 188, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
- вироком Керченським міським судом АР Крим від 14.01.2008 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. 12.09.2013 звільненого умовно-достроково на невідбутий строк призначеного покарання 1 місяць 13 днів;
- вироком Кам'янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 10.04.2014 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки (справа №676/1824/14-к). 02.06.2016 звільненого умовно-достроково на невідбутий строк призначеного покарання 1 рік 1 місяць 14 днів;
- вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 17.04.2018 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки на підставі ст. 75 КК України. 17.02.2020 Київський апеляційний суд ухвалив свій вирок, яким призначив покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік (справа №761/7700/18);
- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 08.07.2019, зі змінами, внесеними ухвалою Київського апеляційного суду від 18.09.2019, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців (справа №756/2/19);
- вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2019 за ст. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки (справа №761/11911/18);
- вироком Подільського районного суду міста Києва від 07.12.2020 за ч. 2 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць (справа №756/2821/18). 06.01.2021 звільненого по відбуттю покарання;
- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 07.07.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік (справа №756/9444/21);
- вироком Подільського районного суду міста Києва від 18.11.2021 за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 5 місяців (справа №758/8431/21);
- вироком Святошинського районного суду міста Києва від 13.12.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки (справа №759/8890/21). 03.05.2023 звільненого по відбуттю покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено: 1) з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022; 2) з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022; 3) з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022; 4) з 05:30 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022; 5) з 05:30 21.11.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022; 6) з 05:30 19.02.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023; 7) з 5:30 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 01.05.2023 №255/2023.
Водночас, судом встановлено, що 17.06.2023 приблизно о 14:35 ОСОБА_5 перебував у приміщенні торгового центру «ЕПІЦЕНТР» у м. Києві (вул. Полярна, 20д), де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), належного ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» (код ЄДРПОУ 32490244), вчиненого повторно в умовах воєнного стану.
Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел, того ж дня в той же час і в тому ж місці ОСОБА_5 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно умисно з корисливих мотивів з метою власного збагачення підійшов до полиць магазину, звідки взяв товар, а саме: ВЕБ-камеру LOGITECH Webcam C922 Pro Stream Webcam - EMEA (L960-001088) (арт. 31257333) вартістю 5 832,50 грн (без урахування ПДВ) та поклав її лівої кишені куртки, в яку був одягнений того дня.
Виконавши всі дії, які ОСОБА_5 вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, останній, не розрахувавшись за вищевказаний товар, перетнувши лінію кас направився до виходу з магазину, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони магазину.
Внаслідок вчинення злочину, в разі доведення його до кінця, ОСОБА_5 міг спричинити ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» (код ЄДРПОУ 32490244) майнову шкоду на загальну суму 5 832,50 грн (без урахування ПДВ).
Представник потерпілого ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» - ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у судове засідання не з'явився. При цьому, в матеріалах кримінального провадження міститься заява від останнього, в якій представник потерпілого зазначає, що цивільний позов у кримінальному провадженні подавати не буде внаслідок повернення викрадених речей.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження про можливість проведення судового розгляду, враховуючи відсутність цивільного позову у кримінальному провадженні, а також те, що викрадений товар було передано представнику потерпілого на відповідальне зберігання, суд прийняв рішення про проведення судового розгляду за відсутності представника потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся, зазначив, що жалкує, що так сталося, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, при цьому не оспорював день, час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним злочину відповідно до висунутого обвинувачення й показав наступне.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 показав, що 17.06.2023 він, перебуваючи у приміщенні гіпермаркету «ЕПІЦЕНТР» в Оболонському районі міста Києва, не маючи грошей на сплату товару, таємно взяв із торгівельних полиць товар та поклав його до кишені куртки, в яку був одягнений, та пішов до виходу з приміщення магазину, однак біля виходу був зупинений працівником охорони. На запитання останнього про наявність неоплаченого товару, він відразу повідомив про те, що такий є і добровільно видав вкрадений товар.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, за відсутністю будь-яких сумнівів у добровільності та істинності позиції останніх, за згодою учасників судового провадження, суд провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням процесуальних рішень, що стосуються долі речових доказів й таких, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, а також матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у кримінальному провадженні. При цьому, судом роз'яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 в межах висунутого обвинувачення, допитавши останнього, дослідивши письмові матеріали, долучені прокурором відповідно до встановленого порядку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, за обставин, установлених у судовому засіданні, доведено повністю та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 зі змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання» слід звернути увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання.
Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.
Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості злочину, що відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, характер, мотиви та обставини вчинення злочину, причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочинів з огляду на наявність непогашеної судимості за вироком місцевого суду від 26.05.2004.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, на переконання суду свідчить про наявність обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття.
Зважив суд і на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів (крадіжок), у цій справі злочин вчинив через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, має середню освіту, неодружений, має постійне місце реєстрації та проживання, формально посередньо характеризується за місцем проживання, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.
Водночас, призначаючи покарання обвинуваченому та встановлюючи ступінь його вини у вчиненому, суд повинен дати оцінку не лише кримінально караним діянням, а й обставинам кримінального провадження у сукупності з даними про особу обвинуваченого, зокрема, відомостями про схильність такої особи до вчинення кримінальних правопорушень та відомостями про поведінку до вчинення злочинних дій, про його соціальні зв'язки, спосіб життя та інші обставини, які впливають на прийняття рішення.
З огляду на матеріали кримінального провадження, враховуючи принципи й загальні засади призначення покарання, а також мотиви, характер, спосіб вчинення ОСОБА_5 закінченого замаху на злочин, який відноситься до категорії тяжких, причини внаслідок яких злочин не було доведено до кінця в сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого й відомостями про схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень і про його поведінку до вчинення злочину, про соціальні зв'язки та спосіб його життя, суд приходить до висновку про призначення винному покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, та не вбачає обгрунтованих підстав для застосування при призначенні покарання положень ст. 69 КК України як і не вбачає таких для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що попередження вчинення останнім нових кримінальних правопорушень і його виправлення можливо лише під час реального відбування покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Приймаючи рішення щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд враховує, що на стадії досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 19.06.2023 (справа №756/7495/23).
Водночас, враховуючи те, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, враховуючи положення статей 177, 178, 331 КПК України, суд вважає правильним до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Інші заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.
Залік досудового тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 слід вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.
Керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
До набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк його попереднього ув'язнення в період з 17.06.2023 (момент фактичного затримання) по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази:
- веб-камера LOGITECH (арт. 31257333) у кількості 1 шт, (постанова від 17.06.2023), яку передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого, - після набрання вироком законної сили залишити потерпілому за належністю;
- кепку білого кольору та папку чорного кольору з документами, вилучені в ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , які передано на тимчасове зберігання до камери зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві (постанова від 17.06.2023, квитанція №001757), - після набрання вироку законної сили повернути ОСОБА_5 ;
- оптичний диск із записами з камер відеоспостереження з магазину, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1