м.Чернівці
14 серпня 2023 року Справа № 926/3491/23
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. розглянувши матеріали позовної заяви за вх.№3491
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДТРАНС"
До відповідача SC Virginoil SRL (Румунія)
Про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 14840,00 Євро, що еквівалентно 593793,33 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДТРАНС" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до SC Virginoil SRL про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 14840,00 Євро, що еквівалентно 593793,33 грн.
Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.08.2023 року позовну заяву (вх.№3491) передано судді Гушилик С.М.
Як визначено статтею 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
За правилами Господарського процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, а також вимогам статті 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 162 ГПК України визначено перелік відомостей, які має містити позовна заява, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову тощо.
Слід відмітити, що обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, тощо.
Суд зазначає, що обґрунтований розрахунок позовних вимог вимагає посилання на первинні документи. Такі посилання слід пов'язувати з відповідними юридичними фактами, які мали місце і впливали на розмір суми боргу, з обов'язковим зазначенням часу їх настання.
Згідно з статтею 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до приписів п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній або національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову. У разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є значення еквіваленту в національній валюті України - гривні.
У той же час, з позову вбачається, що між сторонами відсутні зовнішньоекономічні відносини, за якими розрахунки здійснюються чи мають бути здійснені в іноземній валюті. Тобто, позивач не обґрунтував своїх вимог про стягнення суми збитків в іноземній валюті (євро).
Позивач у своїй позовній заяві не зазначає про сплату судового збору та не надає виписку про його зарахування, що є порушенням п.2 ч.1. ст.164 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про судовий збір", за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду із даною позовною заявою, повинен сплатити судовий збір, не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, позивач не надав доказів сплати судового збору у порядку і розмірі встановленого законом.
Також в порушення п.1 ч.1 ст.164 ГПК України позивачем не надано докази відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Так, згідно ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, в абзаці 3 зазначено, що в договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у формі листа, та у квитанції, касовому чеку. Крім того, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дані та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному в будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання листової кореспонденції, виконаної та розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Згідно з п.п.59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція, накладна тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Однак, на підтвердження вчинення зазначених вище дій, позивачем не надано таких доказів.
Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позовної обов'язково повинні бути додані фіскальні чеки, опис вкладень та поштові накладні, які підтверджують факт надання відділенням зв'язку послуг з пересилання листів з описом вкладень.
Позивачем не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Слід відмітити те, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази перебування SC Virginoil SRL в Державному реєстрі країни його реєстрації (Румунія) станом на день звернення з позовом, а також відсутні відомості щодо реєстрації самого відповідача
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви за вх.№3491 від 11.08.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДТРАНС" до SC Virginoil SRL стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 14840,00 Євро, що еквівалентно 593793,33 грн. - без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, який відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду за правилами загального позовного провадження (ч.3 ст. 174, ч. 3 ст. 12 ГПК України).
У випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДТРАНС" до SC Virginoil SRL про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 14840,00 Євро, що еквівалентно 593793,33 грн - залишити без руху.
2.Позивачу надати: - обґрунтований розрахунок суми позовних вимог; - докази сплати судового збору у встановленому поряду та розмірі; - докази надіслання позовної заяви відповідачу; - докази перебування SC Virginoil SRL в Державному реєстрі країни його реєстрації станом на день звернення з позовом; - зазначити ціну позову в національній валюті відповідно до офіційного курсу Євро до української гривні на день подачі позову до суду та надати відповідну довідку банку про офіційний курс Євро на день подачі позову; - надати пояснення щодо належної ціни позову в іноземній валюті.
3.Встановити позивачу строк у 7 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення позивачем зазначених недоліків.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили день її винесення та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя Гушилик С.М.