Ухвала від 14.08.2023 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"14" серпня 2023 р. м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (553/6156/22)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Яризько В.О. , Хотенець П.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська , б. 126, код ЄДРПОУ 14315629)

про визнання незаконним і скасування наказу, стягнення невиплаченої заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах справи про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Прасолова І.В. звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», в якій просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Завод імені В.О.Малишева від 24.03.2022 року №20 «Про призупинення дії трудових договорів» в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 .

2.Стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О.Малишева» на користь ОСОБА_1 суму належної їй заробітної плати за період простою з 01.03.2022 року по 12.03.2022 року у розмірі 3 261,00, невиплачену їй заробітну плату за робочий час з 12.03.2022 року по 24.03.2022 року у розмірі 4 347 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.03.2022 року по 04.05.2022 року у розмірі 21 210,00 грн , а всього стягнути грошові кошти у розмірі 28 818,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтава від 23.11.2022 передано цивільну справу № 553/6156/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу - за підсудністю до Комінтернівського районного суду м.Харкова.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.03.2023 позовну заяву прийнято до провадження судді Музиченко В.О. та відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Музиченко В.О. від 10.07.2023 року задоволено заяву про самовідвід судді Музиченко В.О., справу передано до канцелярії суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали вказаної цивільної справи надійшли в провадження судді Богдан М.В.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.07.2023 цивільну справу №553/6156/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про визнання незаконним і скасування наказу, стягнення невиплаченої заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - передано за підсудністю для розгляду до Господарського суду Харківської області, який відкрив справу про банкрутство Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» № 5023/10655/11.

09.08.2023 матеріали справи № 641/2273/23 надійшли до Господарського суду Харківської області.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статті 162, 164 ГПК України з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з п. 1 ч. 1 якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Завод імені В.О.Малишева від 24.03.2022 року №20 «Про призупинення дії трудових договорів» в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 .

2. Стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О.Малишева» на користь ОСОБА_1 суму належної їй заробітної плати за період простою з 01.03.2022 року по 12.03.2022 року у розмірі 3 261,00, невиплачену їй заробітну плату за робочий час з 12.03.2022 року по 24.03.2022 року у розмірі 4 347 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.03.2022 року по 04.05.2022 року у розмірі 21210,00 грн , а всього стягнути грошові кошти у розмірі 28 818,00 грн.

Суд зазначає, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування наказу Державного підприємства «Завод імені В.О.Малишева від 24.03.2022 року №20 «Про призупинення дії трудових договорів» в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 та середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24.03.2022 року по 04.05.2022 року у розмірі 21 210,00 грн.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Позивачем не надано доказів, що він належить до категорії осіб, які в силу вимог Закону звільнені від сплати судового збору.

Судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 має одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, за яку справляється судовий збір.

Згідно з ч. 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи, що з позовною заявою позивач звернувся у 2022 році та приписи статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду вказаної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4962,00 грн, а саме:

- за вимогу немайнового характеру - 2481,00 грн;

- за одну вимогу майнового характеру - 2481,00 грн.

Разом з тим, до позовної заяви позивачем додана квитанція №32528798800006425414 від 03.03.2023 про сплату судового збору у розмірі 1984,80 грн.

Беручи до уваги вищезазначене позивачем не сплачено судовий збір у встановленому розмірі, чим порушено вимог п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України.

Крім того, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); ПОШТОВИЙ ІНДЕКС; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Суд зазначає, що в позовній заяві позивач не вказав власний поштовий індекс.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Згідно п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинний від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, ДАТИ ЗАСВІДЧЕННЯ КОПІЙ.

Однак, на копіях долучених до позовної заяви документів відсутня дата такого засвідчення.

Окремо, СУД ЗВЕРТАЄ УВАГУ, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється З УРАХУВАННЯМ особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за ПРАВИЛАМИ СПРОЩЕНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ. ПОЗИВАЧ МАЄ ПРАВО В ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ ЗАЯВИТИ МОТИВОВАНЕ КЛОПОТАННЯ про розгляд справи за правилами ЗАГАЛЬНОГО позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. У відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до п. 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява на підставі статті 174 ГПК України підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Окремо, суд звертає увагу представника позивача адвоката Прасолова І.В., що в матеріалах справи наявна копія Ордеру №1106539 від 09.11.2022, що підтверджує повноваження останнього як представника Гузенко Л.А. виключно в Ленінському районному суді м. Полтава.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву (вхідний номер 3553/23 від 09.08.2023) ОСОБА_1 .

2. Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- доплати судового збору у розмірі 2977,20 грн та надання до суду доказів доплати судового збору (оригінал квитанції);

- належним чином засвідчених копій всіх доданих до позовної заяви документів;

- зазначення поштового індексу позивача.

Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий В.О. Яризько П.В. Хотенець