79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.08.2023 Справа № 914/40/22(914/1802/23)
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Кучинської О.Д.
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, м. Миколаїв
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”, с. Волиця Яворівського району Львівської області
про: стягнення 205 589 грн. 41 коп.
у межах справи № 914/40/22
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінгарант”, м. Київ
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” (81324, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд.1, ідентифікаційний код 31524633)
Представники:
від позивача: Новгородова Т.М. - адвокат
від відповідача: не з'явився
Історія розгляду справи.
Приватне акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль” звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” про стягнення заборгованості за теплову енергію за період з грудня 2022 по квітень 2023 року в сумі 205 589 грн. 41 коп. (з яких: 202 589 грн. 41 коп. - основна заборгованість, 783 грн. 55 коп. - інфляційні втрати, 809 грн. 30 коп. - 3% річних, 1 001 грн. 44 коп. - пеня), що виник на підставі індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, при розподілі позовної заяви визначено єдиний унікальний номер судової справи 914/40/22(914/1802/23), головуючим суддею визначено суддю Морозюка А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/40/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”.
Ухвалою суду від 12.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; розгляд справи по суті призначено на 08.08.2023 р.; встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення; зобов'язано позивача письмово пояснити розбіжність між заборгованістю за теплову енергію, вказану у мотивувальній частині позовної заяви в розмірі 202 995,12 грн. та її прохальній частині в розмірі 202 589,41 грн., та 3 % річних, вказаних у мотивувальній частині позовної заяви в розмірі 1 513,76 грн. та її прохальній частині в розмірі 809,30 грн. - у разі якщо допущено помилку, то у випадку подання до суду відповідної заяви врахувати приписи п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 ГПК України, ч.9 ст.80 ГПК України щодо надсилання іншим учасникам справи копій документів і доказів, що подаються до суду, та надання суду підтвердження такого надсилання(окрім випадків, зазначених в ч.9 ст.80 ГПК України).
17.07.2023 від позивача надійшов до суду лист від 10.07.2023 №01-09/1076, в якому на виконання ухвали суду від 12.06.2023 позивач пояснив, що при підготовці позовної заяви було допущено описку у прохальній частині позовної заяви щодо стягнення заборгованості за теплову енергію та трьох відсотків річних та просив стягнути з відповідача на його користь 202 995 грн. 12 коп. - заборгованості за теплову енергію, 783 грн. 55 коп. - інфляційних втрат, 809 грн. 30 коп. - 3% річних, 1 001 грн. 44 коп. - пені та 3 083 грн. 84 коп. - судового збору.
В судовому засіданні 08.08.2023 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задоволити.
Відповідач представника в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що обом сторонам у справі були створені необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Позиція позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач, як виконавець послуг з постачання теплової енергії, на виконання умов індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії поставив відповідачу протягом опалювального сезону за період грудень 2022 - квітень 2023 (включно) теплову енергію на суму 202 995,12 грн. Оскільки відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався, позивач надіслав йому претензію від 29.03.2023 №457-Ю сплатити борг, яка залишена відповідачем без задоволення та відповіді. Таким чином, посилаючись на умови договору, положення Цивільного та Господарського кодексів України, Закон України "Про теплопостачання" позивач просить стягнути з відповідача виниклу заборгованість у розмірі 202 995,12 грн. Також у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по оплаті за отриману теплову енергію позивачем, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано та заявлено до стягнення 783,55 грн. інфляційних втрат, 809,30 грн. 3% річних, та у відповідності до п. 45 індивідуального договору 1 001,44 грн. пені.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, в судове засідання уповноважений представник не з'являвся.
Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду.
Правовою підставою для розгляду вказаного спору в межах справи №914/40/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” є положення ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2022 р. (суддя Морозюк А.Я.) відкрито провадження у справі №914/40/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”, яку постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 р. скасовано, та прийнято нове рішення - відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”.
Проте, в подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.10.2022 постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 по справі №914/40/22 скасовано. Справу № 914/40/22 направлено на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду (станом на даний час апеляційне провадження не завершено).
Таким чином, ухвала Господарського суду Львівської області від 25.01.2022 р., якою відкрито провадження у справі №914/40/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”, на даний час є чинною.
Згідно із ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник,розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній на момент подання позову), господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, позов Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” про стягнення заборгованості за теплову енергію за період з грудня 2022 по квітень 2023 року в сумі 205 589 грн. 41 коп., що виник на підставі індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, підлягає розгляду Господарським судом Львівської області в межах справи №914/40/22 банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” за правилами спрощеного позовного провадження.
Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.
Як підтверджується матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль” є виконавцем послуг з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва, та у своїй господарській діяльності керується Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово - комунальні послуги", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Міністерством регіонального розвиту, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (із змінами).
В матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 10.08.2007 р.(нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №695), яким підтверджується, що ТзОВ “Торгова мережа “Фаворит” (відповідач у даній справі позовного провадження) придбало у ПП "Новосел" нежитлові приміщення магазину, розташовані в м. Миколаєві, пр. Жовтневий, будинок 45/1, загальною площею 834,00 кв.м., про що 10.08.2007 було здійснено відповідний запис №2276737 в Державному реєстрі правочинів (витяг №4435286 додається).
Також позивач надав суду Акт передачі-приймання (повернення із оренди) по Договору №011221-04/4д оренди нерухомого майна від 01 грудня 2021 р., згідно якого 30.11.2022 р. орендар - ТзОВ-фірма "Дуглас ЛТД" передав (повернув із оренди), а орендодавець - ТзОВ “Торгова мережа “Фаворит” (відповідач у даній справі позовного провадження) прийняв із оренди нежитлові приміщення за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий(Богоявленський), 45/1, загальною площею 834,00 кв.м.
Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно з п. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України 08.09.2021 №1022) затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 13 Правил, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
У позовній заяві позивач зазначив, що з 01.12.2022 зі співвласниками будинку 45/1 по пр. Богоявлевський у м. Миколаєві діє Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії №2980, який є публічним договором приєднання.
До позовної заяви позивач додав примірник Індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, згідно умов якого: (п. 4) Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги; (п. 5) Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором; (п. 8) Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; (п. 11) обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг; (п. 23) зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. У разі коли зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснює споживач, він щомісяця з 25 по 28 число передає показання вузлів розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) виконавцю; (п. 30) Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, шо розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання, плати за абонентське обслуговування в розмірі визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України; (п. 32) Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця; (п.33) Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу; (п. 34) Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Докази, які б спростовували твердження позивача щодо наявності між сторонами зобов'язань за Індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії №2980 від 01.12.2022, в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Пунктом 31 Правил встановлено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.
Пунктом 32 Правил визначено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Згідно п. 33 Правил, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Позивачем, на виконання рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 625 від 09.11.2022, було розпочато опалювальний сезон 2022-2023, та на виконання Індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії №2980 від 01.12.2022, здійснено постачання теплової енергії до будинку 45 по пр. Богоявленський, що підтверджується доданими до позову Відомостями про споживання теплової енергії від 25.11.2022, 28.12.2022, 26.01.2023, 23.02.2023, 30.03.2023.
Згідно сформованих позивачем Рахунків №2980 за послуги постачання теплової енергії та Актів надання послуг №2980 по об'єкту теплоспоживання №1: магазин, проспект Богоявленський, 45/1, відповідачем спожито теплової енергії (в т.ч. умовно-змінна частина, умовно-постійна частини, абонплата) в грудні 2022 на суму 52 236,59 грн., в січні 2023 на суму 55 733,48 грн., в лютому 2023 на суму 59 924,21 грн., в березні 2023 на суму 32 001,13 грн., в квітні 2023 на суму 3 099,71 грн., всього на суму 202 995,12 грн. (нарахування здійснені за тарифами, встановленими Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №124 від 09.02.2022, яке наявне в матеріалах справи).
31.03.2023 позивачем скеровано на адресу відповідача претензію від 29.03.2023 №457-Ю разом з розрахунком суми боргу за період грудень 2022 - лютий 2023 та рахунками і актами надання послуг за грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, з вимогою розглянути претензію та сплатити заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, яка станом на 29.03.2023 становила 167 894,28 грн. Однак, як стверджує позивач, відповідач на претензію не відреагував, за спожиту ним теплову енергію не сплатив(докази надіслання відповідачу претензії з додатками додаються).
05.05.2023 позивачем скеровано на адресу відповідача супровідним листом від 04.05.2023 №561-ю рахунки №2980 за послуги з постачання теплової енергії, надані в березні та квітні 2023 з актами надання послуг №2980 за березень та квітень 2023, які також відповідачем не оплачені (докази надіслання додаються).
Таким чином у відповідача за спожиту ним теплову енергію у період з грудня 2022 по квітень 2023 року виникла заборгованість на суму 202 995,12 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач доводи позивача щодо наявності зобов'язань за Індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії №2980 від 01.12.2022 не спростував, доказів проведеної ним оплати за спожиту теплову енергію у період з грудня 2022 по квітень 2023 року в розмірі 202 995,12 грн. суду не надав, таким чином заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу в розмірі 202 995 грн. 12 коп. є обґрунтованою.
Пунктом 44 Індивідуального договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору відповідно до цього договору або закону.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, які відповідно до розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії станом на 01.05.2023 складають 783 грн. 55 коп. та про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії станом на 01.05.2023 складають 809 грн. 30 коп., то дані суми розраховані відповідно до ст.625 ЦК України, і позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.
Згідно ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.
Пунктом 45 Індивідуального договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
В частині позовних вимог про стягнення пені, яка відповідно до розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії складає 1 001 грн. 44 коп., то перевіривши її нарахування, суд дійшов висновку, що пеня розрахована позивачем у відповідності з п. 45 договору та є обгрунтованою.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України”).
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на наведене позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Судовий збір за подання позову до суду, сплачений згідно платіжної інструкції №1184 від 30.05.2023 в розмірі 3 083 грн. 84 коп., та зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 04.09.2020 р., покладається на відповідача.
Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241, 327 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” (81324, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд.1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31524633) на користь Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, буд. 18, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30083966) 202 995 грн. 12 коп. - заборгованості за теплову енергію, 783 грн. 55 коп. - інфляційних втрат, 809 грн. 30 коп. - 3% річних, 1 001 грн. 44 коп. - пені та 3 083 грн. 84 коп. - судового збору.
3. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 14.08.2023 р.
Суддя Морозюк А.Я.