просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
03 серпня 2023 року м.Харків Справа № 913/76/23
Провадження №34/913/76/23
Господарський суд Луганської області у складі:
суддя Іванов А.В.
при секретарі судового засідання Пришві О.С.,
розглянувши у судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ,
до Фізичної особи-підприємця Реуцький Кирило Володимирович , м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про стягнення 501 770 грн. 13 коп.
В судовому засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Реуцького Кирила Володимировича , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у сумі 235 633 грн. 79 коп., заборгованість за процентами в розмірі 30 502 грн. 55 коп. та заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у сумі 235 633 грн. 79 коп., а всього 501 770 грн. 13 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір №3390903073-КД-1 від 13.12.2021, відповідно до умов якого останньому було надано кредитні кошти у розмірі 500 000 грн. 00 коп. із терміном повернення 01.12.2024.
Крім того, між позивачем та Міністерством фінансів України було укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020, за умовами якого на користь банку було надано безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання, в т.ч. і відповідачем, грошових зобов'язань за кредитним договором.
Позивач вказує, що виконав свої зобов'язання за Кредитним договором у повному обсязі та перерахував 15.12.2021 на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується відповідною випискою та платіжним дорученням.
В свою чергу, за твердженням позивача, відповідач порушив умови Кредитного договору та припинив здійснювати щомісячні платежі, передбачені Графіком платежів.
02.09.2022 позивач звернувся до відповідача з Повідомленням про розірвання договору та вимогою до 01.10.2022 здійснити погашення заборгованості в повному обсязі.
04.10.2022 позивач направив до Міністерства фінансів України вимогу на сплату за гарантією в розмірі 236 000 грн. 00 коп., а 04.11.2022 вказані кошти були перераховані банку.
Відтак, позивач зазначає, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 235 633 грн. 79 коп., заборгованості за процентами в розмірі 30 502 грн. 55 коп. та заборгованості перед державним бюджетом у сумі 235 633 грн. 79 коп., а всього 501 770 грн. 13 коп.
Оскільки відповідач заборгованість за Кредитним договором не сплатив, вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 справу №913/76/23 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.03.2023 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду відповідної заяви.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Про дату та час підготовчого засідання вирішено повідомити учасників в подальшому.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.05.2023 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 15.05.2023 о 15 год. 10 хв.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.05.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження. Відкладено підготовче засідання на іншу дату та час.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.06.2023 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 04.07.2023 о 15 год. 45 хв.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.07.2023 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті. Про дату та час наступного судового засідання учасників справи вирішено повідомити додатково.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.07.2023 повідомлено учасників справи про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 03.08.2023 о 15 год. 15 хв.
Станом на 03.08.2023 будь-яких заяв, клопотань чи пояснень від сторін не надходило.
Представники сторін у судове засідання 03.08.2023 не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
При цьому, суд враховував, що місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 .
Сєвєродонецька міська територіальна громада була включена до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022, а в подальшому до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022.
Тому суд був фактично позбавлений можливості надсилати відповідачу копії ухвал у справі засобами поштового зв'язку.
Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (з посиланням на вебадресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З огляду на викладене, на офіційному сайті Господарського суду Луганської області розміщувалися повідомлення для відповідача про відкриття провадження у справі, відкладення підготовчих засідань, призначення судових засідань на певну дату та час, продовження підготовчого провадження, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Також, електронні варіанти ухвал суду направлялися на електронну пошту відповідача: reutskiykirill@gmail.com, яка зазначена позивачем в позовній заяві та самим відповідачем в Кредитному договорі.
Крім того, суд надав телефонограму відповідачу, в якій повідомив останнього про призначення справи до розгляду по суті на 03.08.2023 о 15 год. 15 хв. В свою чергу, відповідач зазначив, що йому було відомо про розгляд даної справи.
Відтак, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд даної справи в умовах воєнного стану.
Проте, відзиву на позовну заяву, письмових пояснень чи будь-яких інших заяв по суті від відповідача в даній справі не надходило.
Оскільки відповідачем не надано суду відзиву із викладенням власної правової позиції, розгляд справи здійснюється на підставі ст. 165 ГПК України за наявними в справі матеріалами.
У судовому засіданні 03.08.2023 суд, розглянувши справу по суті, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, ухвалив вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -
13.12.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (Банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Реуцьким Кирилом Володимировичем (Позичальник, відповідач) було укладено Кредитний договір №3390903073-КД-1 від 13.12.2021 (далі - Кредитний договір, Договір), відповідно до умов п.п. А.1.-А.3. якого вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Ліміт договору складає 500 000,00 грн., у тому числі на наступні цілі: у розмірі 500 000,00 грн. на поповнення обігових коштів; у розмірі 0 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5., 2.2.12 цього Договору. Термін повернення кредиту - 01.12.2024 року.
Згідно з п. А.6. Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,31% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17,31% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6. цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6. договору та дати початку її нарахування. (п. А.6.1. Договору).
Пунктом А.7. Договору встановлено, що у випадку порушення позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,62% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.
За приписами п. 1.1. Договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1. цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2. цього Договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені Договором терміни.
КУБ під заставу (далі - «кредит») надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А.3. цього Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.10., 2.3.2, 2.4.1. цього Договору (п. 1.2. Договору).
Положеннями п.п. 4.1.-4.3. Договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1 цього Договору. В разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п. 5.8. цього Договору. Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами (п. 6.1. Договору).
За умовами п. 6.2. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань.
Даний Договір підписано сторонами шляхом накладення їх кваліфікованих електронних підписів та скріплений їх електронними печатками без жодних застережень та зауважень.
Крім того, 13.12.2021 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору 3390903073-КД-1 від 13.12.2021, відповідно до пп. «а» п. 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства (далі - Програма) та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Пунктом 2.1. Додаткової угоди передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, Позичальник сплачує Банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 14,31% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%, але не більше UIRD (12 міс) + 6% (обмеження встановлюються на дату укладення цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень; де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного банку України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Умовами пункту 2.2. Додаткової угоди встановлено, що у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. Додаткової угоди, позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: - в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; - в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. Додаткової угоди +5% річних; - в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і в розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди (п. 2.7. Додаткової угоди).
Відповідно до п. 2.10. Додаткової угоди визначено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. Договору позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно пункту 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних.
До того ж, підпунктом «в» пункту 1 Додаткової угоди передбачено, що позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 (далі - Порядок надання державних гарантій). При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними до нього.
Дана Додаткова угода підписана сторонами шляхом накладення їх кваліфікованих електронних підписів та скріплена їх електронними печатками без жодних застережень та зауважень.
31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (надалі - Гарантом) та позивачем було укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 (далі - Договір гарантії), відповідно до умов п. 2.1. якого, Гарант на умовах цього Договору та в межах ліміту Гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну Гарантію з метою гарантування виконання Принципалами своїх грошових зобов'язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до Портфеля.
За умовами п. 5.1. Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Відповідно до п. 5.5. Договору гарантії на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що Гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов Договору та на момент отримання таких вимог: гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього Договору (п. 5.5.1 Договору гарантії); на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії (п. 5.5.2. Договору гарантії).
Пунктом 6.1. Договору гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом Бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за Гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено Бенефіціаром у найкоротші строки.
З метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього Договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується, зокрема, здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (п. 6.2. Договору гарантії).
Відповідно до пп. «г» п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами договору, банк має право згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
Позивач вказує, що відповідач порушив умови Договору та припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.
02.09.2022 позивачем на електронну адресу відповідача було направлено Повідомлення №11213LGС0S2WU від 01.09.2022 про розірвання Договору №3390903073-КД-1 від 13.12.2021, в якому повідомив про одностороннє розірвання вказаного Кредитного договору з 01.10.2022 та вимагав здійснити погашення заборгованості у повному обсязі до 01.10.2022.
Також 04.10.2022 позивачем було направлено до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (Агента) вимогу на сплату за гарантією №29 від 05.10.2022 в розмірі 236 000 грн. 00 коп. за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 від 31.12.2020.
Крім того, 06.10.2022 позивачем на електронну адресу відповідача було направлено Повідомлення про надсилання вимоги гаранту №11213LGС0S2WU від 05.10.2022, в якому повідомив останнього про надсилання Міністерству фінансів України, як гаранту за Кредитним договором, вимоги на сплату за гарантією №29 від 05.10.2022 на суму 236 000 грн. 00 коп.
В подальшому позивач звернувся до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (Агента) з відкорегованою вимогою №29.1 від 07.11.2022 на сплату за гарантією №29 від 05.10.2022 в розмірі 235 633 грн. 79 коп. за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 від 31.12.2020.
04.11.2022 Міністерством фінансів України перерахована сума сплати за гарантією в розмірі 235 633 грн. 79 коп.
Як зазначає позивач, з урахуванням гарантійних виплат гаранта, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 25.01.2023 становить 235 633 грн. 79 коп. заборгованості за тілом кредиту та 30 502 грн. 55 коп. заборгованості за процентами. Заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 235 633 грн. 79 коп.
Оскільки відповідачем заборгованість за Договором не сплачено, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 235 633 грн. 79 коп., заборгованості за процентами в розмірі 30 502 грн. 55 коп. та заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у сумі 235 633 грн. 79 коп.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.
Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання та перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку ФОП Реуцький К.В. та платіжним дорученням №DN273B007U від 13.12.2021.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, згідно п. 2.7. Додаткової угоди погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і в розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди.
Відтак, відповідач мав погашати кредит рівними частинами в строки і в розмірах згідно графіка погашення кредиту.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що з 05.11.2021 відповідач перестав здійснювати погашення кредиту у встановлений Договором строк, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за тілом кредиту у сумі 471 267 грн. 58 коп. та заборгованість за процентами в розмірі 30 502 грн. 55
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з п. «г» пп. 2.3.2. договору при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами договору, банк має право згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2022 позивачем на електронну адресу відповідача було направлено Повідомлення №11213LGС0S2WU від 01.09.2022 про розірвання Договору №3390903073-КД-1 від 13.12.2021, в якому повідомив про одностороннє розірвання вказаного Кредитного договору з 01.10.2022 та вимагав здійснити погашення заборгованості у повному обсязі до 01.10.2022.
Проте відповідач заборгованість за тілом кредиту у сумі 471 267 грн. 58 коп. та процентами в розмірі 30 502 грн. 55 коп. не погасив.
Доказів оплати відповідачем заборгованості за тілом кредиту у сумі 471 267 грн. 58 коп. та процентами в розмірі 30 502 грн. 55 коп. матеріали справи не містять.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, та не погасив кредит у строк, визначений Договором, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Кредитним договором №3390903073-КД-1 від 13.12.2021.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
За приписами ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами; за погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу; до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Матеріали справи свідчать, що 31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем та позивачем було укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269, відповідно до умов п. 2.1. якого, Гарант на умовах цього Договору та в межах ліміту Гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну Гарантію з метою гарантування виконання Принципалами своїх грошових зобов'язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до Портфеля.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 563 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
За умовами п. 5.1. Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Відповідно до п. 5.5. Договору гарантії на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що Гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов Договору та на момент отримання таких вимог: гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього Договору (п. 5.5.1 Договору гарантії); на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії (п. 5.5.2. Договору гарантії).
Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2022 позивачем було направлено до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (Агента) вимогу на сплату за гарантією №29 від 05.10.2022 в розмірі 236 000 грн. 00 коп. за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 від 31.12.2020.
Крім того, 06.10.2022 позивачем на електронну адресу відповідача було направлено Повідомлення про надсилання вимоги гаранту №11213LGС0S2WU від 05.10.2022, в якому повідомив останнього про надсилання Міністерству фінансів України, як гаранту за Кредитним договором, вимоги на сплату за гарантією №29 від 05.10.2022 на суму 236 000 грн. 00 коп.
В подальшому позивач звернувся до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (Агента) з відкорегованою вимогою №29.1 від 07.11.2022 на сплату за гарантією №29 від 05.10.2022 в розмірі 235 633 грн. 79 коп. за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 від 31.12.2020.
04.11.2022 Міністерством фінансів України перерахована сума сплати за гарантією в розмірі 235 633 грн. 79 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Пунктом 2.13. Додаткової угоди передбачено, що Позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї додаткової угоди.
Відповідно до пункту 2.14. Додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. цієї додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.
Пунктом 6.1. Договору гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом Бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за Гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено Бенефіціаром у найкоротші строки.
З метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього Договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується, зокрема, здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (п. 6.2. Договору гарантії).
Таким чином, з урахуванням сплати Міністерством фінансів України 235 633 грн. 79 коп. згідно вимоги на сплату за гарантією №29 від 05.10.2022, позивач з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення суми, сплаченої гарантом.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 235 633 грн. 79 коп. та заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у сумі 235 633 грн. 79 коп. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 30 502 грн. 55 коп.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Частинами 1-2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. А.6. Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,31% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17,31% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6. цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6. договору та дати початку її нарахування. (п. А.6.1. Договору).
Пунктом А.7. Договору встановлено, що у випадку порушення позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,62% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.
Отже, положеннями чинного законодавства та умовами Кредитного договору передбачено право позивача на отримання процентів за користування кредитом.
У відповідності до розрахунку позивача заборгованість за процентами нарахована за період з 02.02.2022 по 20.10.2022 і становить 30 502 грн. 55 коп.
Суд, перевіривши розрахунок заборгованості за процентами, вважає його арифметично правильним, зробленими у відповідності умов Договору та норм чинного законодавства.
Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 30 502 грн. 55 коп. також є законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню повністю.
В зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 235 633 грн. 79 коп., заборгованість за процентами в розмірі 30 502 грн. 55 коп. та заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у сумі 235 633 грн. 79 коп.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 7 526 грн. 55 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.
Суд звертає увагу відповідача, що згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
До моменту відкриття провадження у справі Сєвєродонецьку міську територіальну громаду, включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022, а в подальшому до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022, тому суд вважає за необхідне розмістити повідомлення для відповідача про ухвалення рішення у даній справі на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Фізичної особи-підприємця Реуцький Кирила Володимировича задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Реуцький Кирило Володимирович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за тілом кредиту у сумі 235 633 грн. 79 коп., заборгованість за процентами в розмірі 30 502 грн. 55 коп., заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у сумі 235 633 грн. 79 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 7 526 грн. 55 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 14.08.2023.
Суддя А.В. Іванов