Рішення від 06.07.2023 по справі 910/13251/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2023Справа № 910/13251/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології",

2) Національного органу інтелектуальної власності - Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

про визнання прав на промислові зразки недійсними та зобов'язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Падох О.І.;

від відповідача-1: Гаврищук Н.Є.;

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології" (далі - відповідач-1) та Національного органу інтелектуальної власності Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "КРУГЛИЙ" згідно із свідоцтвом України №43312 від 24.02.2020 повністю, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології";

- визнати недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ" згідно із свідоцтвом України №43313 від 24.02.2020 повністю, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології";

- визнати недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "ПРЯМОКУТНИЙ" згідно із свідоцтвом України № 43314 від 24.02.2020 повністю, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології";

- зобов'язати Національний орган інтелектуальної власності внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на реєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "КРУГЛИЙ" згідно із свідоцтвом України № 43312 від 24.02.2020 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність";

- зобов'язати Національний орган інтелектуальної власності внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ" згідно із свідоцтвом України № 43313 від 24.02.2020 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність";

- зобов'язати Національний орган інтелектуальної власності внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "ПРЯМОКУТНИЙ" згідно із свідоцтвом України №43314 від 24.02.2020 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу-1 належать майнові права інтелектуальної власності на промислові зразки, що засвідчуються Свідоцтвом України № 43312 від 24.02.2020 "Контейнер з фольги для харчових продуктів "Круглий", Свідоцтвом України № 43313 від 24.02.2020 "Контейнер з фольги подвійний для харчових продуктів", Свідоцтвом України № 43314 від 24.02.2020 "Контейнер з фольги для харчових продуктів "Прямокутний". Проте, як зазначає позивач, зазначені вище промислові зразки не відповідають умовам надання правової охорони, а саме таким критеріям охороноздатності як "новизна" та "індивідуальний характер", визначені у ст. 6 Законом України "Про охорону прав на промислові зразки".

Також, разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ" про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову по справі №910/13251/21 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва по справі законної сили.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.) у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у даній справі, після набрання рішенням законної сили.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "CIMI" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології" 140 000 (сто сорок тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. Понесені судові витрати відповідача-1 на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000, 00 грн покладено на останнього.

Постановою Північного господарського суду міста Києва від 26.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 у справі №910/13251/21 залишено без змін.

Постановою Північного господарського суду міста Києва від 26.09.2022 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/13251/21 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі № 910/13251/21 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

13.12.2022 матеріали справи № 910/13251/21 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 прийнято справу № 910/13251/21 до свого провадження. Розгляд справи № 910/13251/21 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.01.2023.

12.01.2023 до суду надійшла заява позивача про процесуальне правонаступництво, в якій позивач просить суд залучити до участі у даній справі правонаступника Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" - Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», яка з 08.11.2022 року виконує функції Національного органу інтелектуальної власності (відповідача-2 у справі) замість Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності".

17.01.2023 до суду надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології".

18.01.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ" про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ" про забезпечення позову - задоволено частково. До набрання рішенням законної сили у справі № 910/13251/20 вжито заходи до забезпечення позову.

25.01.2023 до суду надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ".

26.01.2023 до суду надійшло клопотання відповідача-1, в якому він просить суд відкласти підготовче засідання з метою надання відповідачу-1 додаткового часу для подання обгрунтованих заперечень на доводи позивача, викладені у поясненнях від 24.01.2023.

Підготовче засідання призначене на 26.01.2023 не відбулося у зв'язку з повітряною тривогою в місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 призначено підготовче судове засідання на 02.03.2023.

22.02.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав клопотання про долучення додаткових доказів, в якому просить визнати поважними причини пропуску відповідачем-1 строку, встановленого судом для подання доказів у справі та долучити такі докази до матеріалів справи.

02.03.2023 до суду надійшли заперечення позивача проти клопотання про долучення додаткових доказів, в яких позивач просить суд відмовити відповідачу-1 в долученні нових доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.03.2023, розглянувши заявлене відповідачем-1 клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів у справі, дослідивши надані відповідачем-1 документи, враховуючи характер спірних правовідносин, необхідність дослідження всіх обставин справи, суд вважає за необхідне поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології" строк для подання додаткових доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ" про заміну відповідача-2 у справі на його правонаступника - задоволено. Замінено відповідача-2 у справі № 910/13251/21 - Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" на його правонаступника - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій". Зокрема, підготовче засідання відкладено на 30.03.2023.

28.03.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 зокрема зазначає, що свідоцтва №№43312, 43313, 43314 на промислові зразки були видані у повній відповідності з порядком, встановленим законодавством про охорону прав на промислові зразки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/13251/21 призначено на 04.05.2023.

18.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" надійшла заява, в якій відповідач-2 просить суд розглядати дану справу без участі представника Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", з урахуванням правової позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву.

03.05.2023 до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів.

04.05.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому у зв'язку з залученням ТОВ "Студіопак технології" нового представника для захисту інтересів, необхідність додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 04.05.2023 оголошено перерву до 25.05.2023.

17.05.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" надійшла заява, в якій відповідач-2 просить суд розглядати дану справу без участі представника Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", з урахуванням правової позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 25.05.2023 оголошено перерву до 29.06.2023.

09.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" надійшла заява, в якій відповідач-2 просить суд розглядати дану справу без участі представника Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", з урахуванням правової позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву.

29.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав подав клопотання про виклик експертів, в якому просить суд викликати Сопову Катерину Андріївну, як експерта, що володіє спеціальними знаннями у сфері досліджень, пов'язаних із промисловими зразками, для надання роз'яснень висновку експерта № 113-10/21 від 28.10.2021 і надання відповідей на питання суду та учасників справи. Викликати Дорошенка Олександра Федоровича, як експерта, що володіє спеціальними знаннями у сфері досліджень, пов'язаних із промисловими зразками, для надання відповідей на питання суду та учасників справи.

У судовому засіданні 29.06.2023, розглянувши клопотання відповідача-2 про виклик експертів, суд відзначає наступне.

Частиною 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Відповідно до частини 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

Згідно статті 12 Закону України "Про судову експертизу", незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний: на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку.

Проте, враховуючи що в матеріалах справи наявний висновок експерта № 113-10/21 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 28.10.2021, складений експертом Соповою К.А. на замовлення позивача, в якому експерт надала відповіді на поставлені запитання, а також те, що в матеріалах справи відсутній висновок складений експертом Дорошенко О.Ф., як підставу для виклику його у судове засідання, приймаючи до уваги, що відповідачем-1 у поданому клопотанні не наведено перелік питань на які необхідно надати відповідь, як і не зазначено яка частина висновку № 113-10/21 від 28.10.2021 потребує роз'яснення, відповідно суд дійшов висновку про недоцільність виклику судового експерта у судове засідання для дачі пояснень.

Також, у судовому засіданні 29.06.2023 оголошено перерву до 06.07.2023.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, проте, у поданих до суду заявах просив суд розглянути дану справу без участі представника Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", з урахуванням правової позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача-2 був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.07.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Студіопак Технології» належать майнові права інтелектуальної власності на наступні промислові зразки:

1) «Контейнер з фольги для харчових продуктів «Круглий» за свідоцтвом № 43312 від 24.02.2021 року в чотирьох варіантах (дата подання заявки 11.09.2020);

2) «Контейнер з фольги подвійний для харчових продуктів» за свідоцтвом № 43313 від 24.02.2021 в одному варіанті (дата подання заявки 11.09.2020);

3) «Контейнер з фольги для харчових продуктів «Прямокутний» за свідоцтвом № 43314 від 24.02.2021 року в десяти варіантах (дата подання заявки 11.09.2020).

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками з Інтерактивної Бази даних «Промислові зразки, зареєстровані в Україні» та виписками Державного реєстру промислових зразків, наданих Укрпатентом за зверненням позивача у справі.

Позивач є суб'єктом господарювання, який здійснює виготовлення та продаж товарів господарського та побутового призначення, в тому числі й контейнерів із алюмінієвої фольги для їжі.

13 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Студіопак Технології» звернулось до контрагента позивача - ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» із вимогою про припинення порушення прав інтелектуальної власності на промислові зразки, що охороняються за свідоцтвами №№ 43312 та 43314 (лист. Вих. № 82 від 13.05.2021).

Крім того, 16 липня 2021 року відповідач-1 звернулося з вимогою про порушення прав інтелектуальної власності на промислові зразки, що охороняються за свідоцтвами №№ 43312 та 43314 безпосередньо до позивача.

Проте, як зазначає позивач, промислові зразки відповідача-1 не є новими та не мають індивідуального характеру, як того вимагає Закон про промислові зразки.

При цьому, позивач вважає, що існуванням таких прав на промислові зразки, зареєстрованими за відпоідачем-1, порушується його право на здійснення підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, оскільки це не дозволяє позивачеві здійснювати використання ідентичних промислових зразків у господарській діяльності, зокрема, здійснювати виготовлення та збут ідентичних промислових зразків, а саме контейнерів із фольги для їжі.

На підтвердження не відповідності умові «новизна» та «індивідуальний характер» оскаржуваних свідоцтв позивачем додано до матеріалів справи роздруківкі з мережі Інтернет, на яких містяться зображення промислових зразків, що стали загальнодоступними до дати подачі заявок, за оскаржуваними свідоцтвами, а саме 11.09.2020.

Позивач вважає, що наведені промислові зразки були загальновідомими серед кіл, які спеціалізуються у відповідній галузі саме на території України, оскільки спримається зовнішній вигляд промислового зразка.

Як слідує з поданих позивачем доказів, оскаржувані свідоцтва на промислові зразки не відповідають і умові охороноздатності «індивідуальний характер», оскільки не справляють на поінформованого користувача інше загальне враження, ніж ті промислові зразки, які стали загальнодоступними до дати подання заявок на оскаржувані свідоцтва, а саме 11.09.2020.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані промислові зразки, майнові права інтелектуальної власності на які належать відповідачу-1, не відповідають таким умовам охороноздатності як новизна та індивідуальний характер, визначеним статтею 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції від 21.07.2020 року), тому вони мають бути визнані недійсними, а відповідач-2 зобов'язаний внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстровані промислові зразки за свідоцтвами №№43312, 43313, 43314.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються цим Кодексом та іншими законами. До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч.3 ст.418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків , передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать промислові зразки.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції від 21.07.2020 року) промисловий зразок - результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Відповідно до ст. 461 Цивільного кодексу України, промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим. Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Відповідно до частини 1-2 ст. 462 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок підлягає державній реєстрації, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом, на промисловий зразок - свідоцтвом.

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, зображенням промислового зразка. Умови та порядок державної реєстрації права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, а також умови та порядок видачі патенту, свідоцтва встановлюються законом.

Статтею 464 Цивільного кодексу України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом.

Як встановлено судом, Товариству з обмеженою відповідальністю «Студіопак Технології» належать майнові права інтелектуальної власності на наступні промислові зразки:

Відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо є новим і має індивідуальний характер.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» передбачено, що промисловий зразок визнається новим, якщо жоден ідентичний промисловий зразок не доведено до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Промислові зразки вважаються ідентичними у разі, якщо їхні суттєві ознаки відрізняються лише незначними деталями.

У процесі встановлення новизни промислового зразка беруться до уваги будь-які відомості, що стали загальнодоступними до дати подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, - до дати пріоритету, у тому числі зміст усіх раніше одержаних НОІВ заявок, крім тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або щодо них НОІВ прийнято рішення про відмову в державній реєстрації промислового зразка і вичерпано можливості оскарження таких рішень.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Зареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо був опублікований у результаті здійснення державної реєстрації або з інших підстав, або був експонований на виставці, використаний у торгівлі або іншим чином оприлюднений, крім випадків, коли такі події не могли стати відомими під час звичайного провадження господарської діяльності у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України, до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету.

Незареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо він був опублікований, експонований на виставці, використаний у торгівлі або в інший спосіб оприлюднений таким чином, що під час звичайного провадження господарської діяльності такі заходи з об'єктивних причин могли стати відомими у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України (ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає критеріям охороноздатності.

Частиною 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» визначено, що промисловий зразок може одержати правову охорону як: зареєстрований промисловий зразок, якщо його внесено до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом, або якщо йому надано правову охорону в Україні відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; незареєстрований промисловий зразок, якщо його доведено до загального відома в порядку, передбаченому цим Законом.

Набуття прав на зареєстрований промисловий зразок засвідчується свідоцтвом, в якому наводиться внесене до Реєстру зображення промислового зразка (ч. 5 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).

Згідно ч. 7 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», обсяг правової охорони, що надається на зареєстрований промисловий зразок, визначається зображенням промислового зразка, внесеного до Реєстру.

Як зазначає позивач, промислові зразки за свідоцтвами №№43312, 43313, 43314 не відповідають таким умовам охороноздатності як новизна та індивідуальний характер, у зв'язку з чим, на його думку, підлягають визнанню недійсними.

Частиною першою статті 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» встановлено, що права на зареєстрований промисловий зразок можуть бути визнані у судовому порядку недійсними повністю або частково щодо окремих варіантів промислових зразків, зазначених у свідоцтві, у разі: невідповідності промислового зразка умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом; наявності у зображенні промислового зразка ознак, що не були передбачені поданою заявкою; здійснення державної реєстрації промислового зразка з порушенням прав інших осіб.

Суд зазначає, що у матеріалах справи міститься висновок експерта № 113-10/21складений за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 28.10.2021, складений експертом Соповою К.А. на замовлення позивача.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у даній справі та передаючи справу № 910/13251/21 на новий розгляд, вказав наступне:

- судами попередніх інстанцій помилково ототожнено територіальний принцип правової охорони промислового зразка в Україні та новизну промислових зразків, яка є екстериторіальною, судами попередніх інстанцій з урахуванням вимог статті 6 Закону №3688-XII слід з'ясувати, у тому числі і за необхідності використання спеціальних знань, відповідність оспорюваних промислових зразків умовам надання правової охорони;

- під час нового розгляду справи, суду першої інстанції слід взяти до уваги вище викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, зокрема, надати оцінку (з урахуванням визначених позивачем підстав заявлених вимог в контексті особливостей конкретних правовідносин) чи відповідають промислові зразки згідно зі свідоцтвами України №№ 43312, 43313, 43314 критеріям охороноздатності «новизна» та «індивідуальний характер»;

- позивач подав до суду висновок судового експерта, однак судами попередніх інстанцій зазначений висновок не оцінено.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 24.11.2022 у справі № 910/13251/21, суд відзначає наступне.

Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 зі справи № 910/21067/17.

Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 зі справи № 924/233/18.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 «Докази та доказування» 77 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання прав на промислові зразки за свідоцтвами України №№43312, 43313, 43314 недійсними, з підстав невідповідності промислових зразків таким умовам охороноздатності як новизна та індивідуальний характер.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач-1, зокрема зазначає що для визнання оскаржуваних промислових зразків, права на які належать відповідачу-1, такими, що не мають індивідуального характеру, є необхідним доведення позивачем станом на 11.09.2020 (дата подання заявок) існування зареєстрованих або незареєстрованих промислових зразків, а також доведення таких промислових зразків до загального відома. Питання визначення кола інформованих користувачів та ступеня свободи автора не має значення без доведення вказаних двох фактів.

На підставі доданих до позовної заяви позивачем доказів неможливо встановити факт існування (наявності) промислових зразків, які протиставляються, промисловим зразкам, що охороняються за свідоцтвами №№ 43312, 43313,43314. Зокрема, відповідач-1 заперечує, що зображення з інтернету дають змогу встановити факт наявності промислового зразка та доведення його до загального відома в конкретному виробі та доведення такого виробу у визначений законом спосіб до загального відома.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач-2 зазначає:

- відповідач-2 на законних підставах здійснив реєстрацію прав відповідача-1 на промислові зразки та видав свідоцтва №№ 43312, 43313, 43314, про що здійснено публікацію 24.02.2021 у межах повноважень та відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо створення національного орган інтелектуальної власності» від 16.07.2020 (набрав чинності 14.10.2020) та відповідно до Розпорядження КМУ від 13.10.2020 року «Про Національний орган інтелектуальної власності»;

- заявки щодо реєстрації оскаржуваних промислових зразків були подані відповідачем-1 11.09.2020 року, а отже відповідність об'єктів інтелектуальної власності умовам набуття правової охорони визначається згідно із законодавством, що діяло на дату подання заявки, отже Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» в редакції від 21.07.2020 (набрала чинності 16.08.2020);

- відповідно до діючої в Україні процедури реєстрації промислових зразків, під час проведення експертизи промислові зразки не перевіряються Укрпатентом на критерії охороноздатності , визначені статтею 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» , а саме «новизна» та «наявність індивідуального характеру». Натомість відповідач-2 при проведенні експертизи перевіряє відповідність заявленого промислового зразка вимогам статті 5 Закону та проводиться перевірка заяви на відповідність формальним вимогам.

Проте, як зазначено Верховним Судом у постанові від 24.11.2022 у даній справі, що відповідно до правових приписів статті 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо є новим і має індивідуальний характер.

Промисловий зразок визнається новим, якщо жоден ідентичний промисловий зразок не доведено до загального відома щодо зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;

Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо:

зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;

незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.

Зареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо був опублікований у результаті здійснення державної реєстрації або з інших підстав, або був експонований на виставці, використаний у торгівлі або іншим чином оприлюднений, крім випадків, коли такі події не могли стати відомими під час звичайного провадження господарської діяльності у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України, до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету.

Зазначена норма передбачає декілька альтернативних способів доведення до загального відома промислового зразка, в тому числі у результаті здійснення державної реєстрації. Однак, державна реєстрація - це не єдиний спосіб доведення до загального відома зареєстрованого промислового зразка.

У процесі встановлення новизни промислового зразка беруться до уваги будь-які відомості, що стали загальнодоступними до дати подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, - до дати пріоритету, у тому числі зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, крім тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або щодо них Установою прийнято рішення про відмову в державній реєстрації промислового зразка і вичерпано можливості оскарження таких рішень.

Таким чином, питання новизни промислового зразка перш за все пов'язане з загальнодоступністю відомостей які підлягають оцінці. Разом з тим, Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» не обмежує джерела, які можуть свідчити про загальнодоступність відомостей, зокрема і наявність відповідних реєстрацій промислових зразків у інших країнах.

Згідно із частиною сьомою статті 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» обсяг правової охорони промислового зразка включає будь-який інший промисловий зразок, що не справляє на інформованого користувача відмінного загального враження. Для визначення обсягу правової охорони береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.

Частиною восьмою статті 14 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» зазначено, що під час проведення експертизи:

встановлюється дата подання заявки відповідно до статті 12 цього Закону;

визначається відповідність заявленого промислового зразка вимогам, передбаченим пунктом 2 статті 5 цього Закону;

визначається, чи не належить заявлений промисловий зразок до об'єктів, зазначених у пункті 3 статті 5 цього Закону;

перевіряється, чи не суперечить заявлений промисловий зразок публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі;

проводиться перевірка заявки на відповідність формальним вимогам статті 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;

проводиться перевірка сплати збору за подання заявки на відповідність установленим вимогам.

Абзацом другим частини першої статті 16 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» передбачено, що державна реєстрація промислового зразка здійснюється під відповідальність його власника за відповідність промислового зразка критеріям охороноздатності.

Таким чином, під час саме реєстрації промислових зразків, у тому числі і спірних, не перевіряються критерії охороноздатності, визначені статтею 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а саме «новизна» і наявність «індивідуального характеру».

Суд зазначає, що до предмету доказування у даній справі входять обставини щодо того, чи відповідають промислові зразки за свідоцтвами України №№43312, 43313, 43314 таким умовам охороноздатності як новизна та індивідуальний характер.

Частинами 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

На підтвердження власних доводів позивачем було долучено до матеріалів справи, зокрема:

- висновок експерта № 113-10/21 складеному за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 28.10.2021, складений експертом Соповою К.А.

Дослідивши висновок експерта № 113-10/21 від 28.10.2021 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складений для подання до суду, суд зазначає наступне.

У висновку експерта № 113-10/21 складений за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 28.10.2021, складеному судовим експертом Соповою К.А. для подання до суду, експерт дійшов наступного висновку:

1. Промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «КРУГЛИЙ» згідно зі свідоцтвом України № 43312 (варіант 1) від 24.02.2021 року відповідає критерію охороноздатності «новизна», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведения судової експертизи.

Промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «КРУГЛИЙ» згідно із свідоцтвом України № 43312 (варіанти 2, 3, 4) від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «новизна», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

2. Промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ» згідно зі свідоцтвом України № 43313 від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «новизна», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

3. Промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «ПРЯМОКУТНИЙ» згідно зі свідоцтвом України № 43314 (варіанти 1, 9) від 24.02.2021 року відповідає критерію охороноздатності «новизна», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

Промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «ПРЯМОКУТНИЙ» згідно із свідоцтвом України № 43314 (варіанти 2-8, 10) від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «новизна», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

4. Промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «КРУГЛИЙ» згідно зі свідоцтвом України № 43312 (варіанти 1-4) від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «індивідуальний характер», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

5. Промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ» згідно із свідоцтвом України № 43313 від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «індивідуальний характер», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

6. Промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «ПРЯМОКУТНИЙ» згідно із свідоцтвом України № 43314 (варіанти 1-10) від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «індивідуальний характер», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

Так, у висновку № 113-10/21 від 28.10.2021 експерт Сопова К.А. зазначила наступне:

- Промисловий зразок за свідоцтвом України № 43312 «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «КРУГЛИЙ» є об'ємним та являє собою композицію, в основі якої лежить об?ємно-просторова структура - художнє рішення, що визначає зовнішній вигляд контейнеру з фольги з круглою основою.

- За своєю суттю промисловий зразок за свідоцтвом України № 43312 відноситься до тривимірних об?ємно-просторових художньо-конструкторських рішень виробів, має 4 варіанта виконання.

- Промисловий зразок (варіант 1) є контейнером, що складається з корпусу та основи (дно) та має форму перевернутого усіченого конусу, відкритого зверху. По периметру верху корпусу міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для обтиску кришки. Дно гладке, по периметру дна міститься фігурне рифлення у вигляді кола. Корпус контейнера виконаний з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги.

- Промислові зразки (варіанти 2, 3, 4) відрізняються від промислового зразка за варіантом 1 тим, що на дні контейнера міститься фігурне рифлення у вигляді округлого елемента в центрі з радіальними смугами, що розходяться від нього, з утворенням між ними восьми чотирикутних площадок, які обмежені колом. Крім того, всі варіанти промислового зразка за свідоцтвом України № 43312 відрізняються співвідношенням розміру основи та вертикальних стінок корпусу.

- Отже, об?єктом промислового зразка за свідоцтвом України № 43312 є форма, що втілена у виріб «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «КРУГЛИЙ» та композиційне розташування елементів на його корпусі. Форма зазначеного промислового зразка визначає зовнішній вигляд виробу, а його композиція - пластичне пророблення та взаємне розташування композиційних елементів.

- Правова охорона промислового зразка за свідоцтвом України № 43312 поширюється на форму виробу, обриси, контури та зовнішні межі, а також на концепцію зовнішнього вигляду його основних частин і не стосується функціональних ознак.

- Промисловий зразок за свідоцтвом України № 43313 «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ» є об' ємним та являє собою композицію, в основі якої лежить об?ємно-просторова структура - художнє рішення, що визначає зовнішній вигляд контейнеру з фольги з подвійною основою.

- За своєю суттю промисловий зразок за свідоцтвом України № 43313 відноситься до тривимірних об?ємно-просторових художньо-конструкторських рішень виробів, має 1 варіант виконання.

- Промисловий зразок складається з корпусу та основи (дно) та має форму паралелепіпеду із заокругленими кутами, відкритого зверху та розділеного на дві симетричні частини. По периметру верху корпусу міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для облиску кришки. Дно гладке. На одній із симетричної частини у середині дна містяться маркувальні позначення для ідентифікації якостей виробу. Корпус контейнера виконаний з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги.

- Отже, об?єктом промислового зразка за свідоцтвом України № 43313 є форма, що втілена у виріб «КОНТЕЙНЕР 3 ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ» та композиційне розташування елементів на його корпусі. Форма зазначеного промислового зразка визначає зовнішній вигляд виробу, а його композиція - пластичне пророблення та взаємне розташування композиційних елементів.

- Правова охорона промислового зразка за свідоцтвом України № 43313 поширюється на форму виробу, обриси, контури та зовнішні межі, а також на концепцію зовнішнього вигляду його основних частин і не стосується функціональних ознак.

Промисловий зразок за свідоцтвом України № 43314 «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «ПРЯМОКУТНИЙ» є об?ємним та являє собою композицію, в основі якої лежить об' емно-просторова структура - художнє рішення, що визначає зовнішній вигляд контейнеру з фольги з прямокутною основою.

- Всі варіанти промислового зразка за свідоцтвом України № 43314 відрізняються співвідношенням розміру основи та вертикальних стінок корпусу (тобто відрізняються за пропорціями).

- Отже, об?єктом промислового зразка за свідоцтвом України № 43314 є форма, що втілена у виріб «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «ПРЯМОКУТНИЙ» та композиційне розташування елементів на його корпусі. Форма зазначеного промислового зразка визначає зовнішній вигляд виробу, а його композиція - пластичне пророблення та взаємне розташування композиційних елементів.

- За своєю суттю промисловий зразок за свідоцтвом України № 43314 відноситься до тривимірних об?ємно-просторових художньо-конструкторських рішень виробів, має 10 варіантів виконання та кожен з варіантів представлений у різних виглядах: 1.1.-10.1 - загальний вигляд; 1.2.-10.2 - вигляд з одного боку; 1.3.-10.3 - вигляд з іншого боку; 1.4.-10.4. - вигляд зверху; 1.5-10.5 - вигляд знизу.

- Правова охорона промислового зразка за свідоцтвом України № 43314 поширюється на форму виробу, обриси, контури та зовнішні межі, а також на концепцію зовнішнього вигляду його основних частин і не стосується функціональних ознак.

Експертом Соповою К.А. були виявлені зображення контейнерів з фольги на різних веб-сайтах у мережі Інтернет, а саме:

- відео на платформі «YouTube» з назвою «handifoil 7 takeout to go round restaurant disposable aluminum foil pan sets with flat board lids 25», опубліковане 22.03.2016.

Скріншоти з каталогу за посиланням http://web.archive.org/web/20200814135526/https://www.cater4you.co.uk/acatalog/Round-Foil-Container-Box-of-400-FN12.html станом на 14.08.2020.

Виробами на вказаних зображеннях є контейнери з фольги. Контейнери складаються з корпусу та основи (дно) та мають форму перегорнутого усіченого конусу, відкритого зверху. По периметру верху корпусів міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для обтиску кришки. Дно контейнерів має фігурне рифлення у вигляді округлого елемента в центрі з радіальними смугами, що розходяться від нього, з утворенням між ними шести чотирикутних площадок, які обмежені колом. Корпус контейнерів виконано з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги.

- промисловий зразок на патентом рф № 71617, дата подання заявки 04.03.2008. Промислові зразки варінти 1-3 складаються з контейнера та кришки;

- відео на платформі «YouTube» з назвою «UA|ТV» еко-посуд та упаковка з харчової фольги, опубліковане 11.05.2016. Вироби на зображеннях є контейнерами з фольги різної форми. Контейнери мають форму перегорнутого усіченого конусу та паралелепіпедів, відкритих зверху. По периметру верху корпусу контейнерів міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для обтиску кришки. Дно контейнерів має фігурне рифлення. Корпус контейнера виконаний з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги.

- відео на платформі «YouTube» з назвою «Baide aluminum foil food container video», опубліковане 15.07.2020. Виріб на зображеннях складається з корпусу та основи (дно), має форму паралелепіпеду зі заокругленими кутами, відкритого зверху. По периметру верху корпусу міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для обтиску кришки. На дні контейнера міститься фігурне рифлення у вигляді зрізаного у верхній та нижній вершинах ромба. За бічними гранями ромба міститься фігурне рифлення у вигляді ромба із заокругленими кутами. З лівого та правого боків ромбу міститься фігурне рифлення, що формує ділянки у формі смуг, що повторюють боки ромба та у формі трикутників у верхній та нижній частині дна, по кутах (2 смуги, 4 трикутники). Корпус контейнера виконаний з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги, а також вертикальні смуги на серединній частині кожної сторони.

- відео на платформі «YouTube» з назвою «Aluminum Foil Container Making Machine», опубліковане 26.12.2018. Виріб на зображеннях складається з корпусу та основи (дно), має форму паралелепіпеду із заокругленими кутами, відкритого зверху. По периметру верху корпусу міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для обтиску кришки. На дні контейнера міститься фігурне рифлення у вигляді зрізаного у верхній та нижній вершинах ромба. За бічними гранями ромба міститься фігурне рифлення у вигляді ромба із заокругленими кутами. 3 лівого та правого боків ромбу міститься фігурне рифлення, що формує ділянки: у формі омуг, що повторюють боки ромба та у формі трикутників у верхній та нижній частині дна, по кутах (2 смуги, 4 трикутники). Корпус контейнера виконаний з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги, а також вертикальні смуги на серединній частині кожної сторони.

- Скріншоти з каталогу за посиланням http://web.archive.org/web/20200907121857/https://simi.kiev.ua/konteiner-iz-pishhevoi-folgi -900ml.html станом на 07.09.2020. Вироби на зображеннях є контейнерами з фольги різного розміру. Контейнери мають форму паралелепіпеду, відкритого зверху. По периметру верху корпусу контейнерів міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для обтиску кришки. Дно контейнерів має фігурне рифлення. Корпус контейнерів виконаний з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги, а також вертикальні смуги на серединній частині кожної сторони.

- скріншоти із посту у соціальній мережі Facebook від 14.04.2020. Виріб на зображеннях складається з корпусу та основи (дно), має форму прямокутного паралелепіпеду із заокругленими кутами, відкритого зверху. По периметру верху корпусу міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для обтиску кришки. На дні контейнера міститься фігурне рифлення у вигляді зрізаного у верхній та нижній вершинах ромба. За бічними гранями ромба міститься фігурне рифлення у вигляді ромба із заокругленими кутами. З лівого та правого боків ромбу міститься фігурне рифлення, що формує ділянки: у формі двох смуг, що повторюють боки ромба та у формі трикутників у верхній та нижній частині дна, по кутах (4 смуги, 4 трикутники). Корпус контейнера виконаний з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги, а також вертикальні смуги на серединній частині кожної сторони.

- скріншоти на платформі "YouTube" з відео "Aluminum foil container business | Startup Yo | www.startupyo.com", опубліковане 23.11.2017 року. Вироби на зображеннях є контейнерами з фольги різної форми. Контейнери мають форму паралелепіпедів, відкритих зверху. По периметру верху корпусу контейнерів міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для обтиску кришки. Дно контейнерів має фігурне рифлення. Корпус контейнерів виконаний з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги, в окремих контейнерах на бічних стінках корпусу присутні вертикальні смуги на серединній частині кожної сторони.

- скріншоти з посту у соціальній мережі Facebook від 14.04.2020 року. Виріб на зображеннях складається з корпусу та основи (дно), має форму паралелепіпеду із заокругленими кутами, відкритого зверху. По периметру верху корпусу міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для обтиску кришки. На дні контейнера міститься фігурне рифлення у вигляді ромба із заокругленими кутами. З лівого та правого боків ромбу міститься фігурне рифлення, що формує ділянки: у формі смуг, у формі трапецій та у формі трикутників у верхній та нижній частині дна, по кутах (2 смуги, 4 трапеції, 4 трикутники). Корпус контейнера виконаний з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги, а також вертикальні смуги на серединній частині кожної сторони.

- скріншоти з вебсайту https://simi.kiev.ua станом на 07.09.2020. Виріб на зображенні складається з корпусу та основи (дно), має форму паралелепіпеду із заокругленими кутами, відкритого зверху. По периметру верху корпусу міститься подвійна кромка: горизонтальна - для взаємодії з кришкою і вертикальна - для обтиску кришки. На дні контейнера міститься фігурне рифлення у вигляді зрізаного у верхній та нижній вершинах ромба. За бічними гранями ромба міститься фігурне рифлення у вигляді ромба із заокругленими кутами. 3 лівого та правого боків ромбу міститься фігурне рифлення, що формує ділянки: у формі смуг, що повторюють боки ромба та у формі трикутників у верхній та нижній частині дна, по кутах (2 смуги, 4 трикутники). Корпус контейнера виконаний з фольги. Бічні стінки корпусу містять численні хаотично розташовані вертикальні лінії, зумовлені складанням фольги, а також вертикальні смуги на серединній частині кожної сторони.

- фото з листування ТОВ "Виробнича фабрика "СІМІ" з контрагентами до 11.09.2020.

Тобто, зображення вказаних вище виробів були доведені до загального відома, опубліковані, використані у торгівлі та іншими чином оприлюднені до дати подання заявок на промислові зразки за свідоцтвами України №№43312, 43313, 43314.

Експертом під час дослідження також було встановлено, що сукупність суттєвих ознак (індивідуально-характерний комплекс) досліджуваного промислового зразка за свідоцтвом України № 43312 (варіанти 2-4) збігається за характеристиками сукупності суттєвих ознак (індивідуально-характерного комплексу) виробу, згідно зображень наданих на дослідження.

Оскільки промисловий зразок (варіанти 2, 3, 4) за свідоцтвом України № 43312 є ідентичним виробам, зображення яких надано на дослідження, і які доведено до загального відома до дати подання заявки на промисловий зразок, експертом встановлено, що промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «КРУГЛИЙ» згідно із свідоцтвом України № 43312 (варіанти 2, 3, 4) від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «новизна», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення експертизи.

Оскільки сукупність суттєвих ознак виявленого виробу не тотожна сукупності суттєвих ознак промислового зразка за варіантом 1 промисловий зразок за свідоцтвом України № 43312 (варіант 1) відповідає критерію охороноздатності «новизна».

Крім того, експертом було встановлено, що сукупність суттєвих ознак (індивідуально-характерний комплекс) досліджуваного промислового зразка за свідоцтвом України № 43313 збігається за характеристиками сукупності суттєвих ознак (індивідуально-характерного комплексу) виробу, згідно зображень наданих на дослідження.

Оскільки промисловий зразок за свідоцтвом України № 43313 є ідентичним з виробом, зображення якого надано на дослідження, і який доведено до загального відома до дати подання заявки на промисловий зразок, експертом встановлено, що промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ» згідно зі свідоцтвом України № 43313 від 24.02.2020 року не відповідає критерію охороноздатності «новизна», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

Також, експертом було встановлено, що сукупність суттєвих ознак (індивідуально-характерний комплекс) досліджуваного промислового зразка (варіанти 2-8, 10) за свідоцтвом України № 43314 збігається за характеристиками сукупності суттєвих ознак (індивідуально-характерного комплексу) виробу, згідно зображень наданих на дослідженнями.

Оскільки промисловий зразок (варіанти 2-8, 10) за свідоцтвом України № 43314 є ідентичним виробам, зображення яких надано на дослідження, і які доведено до загального відома до дати подання заявки на промисловий зразок, експертом встановлено, що промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР 3 ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «ПРЯМОКУТНИЙ» згідно зі свідоцтвом України № 43314 (варіанти 2-8, 10) від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «новизна», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

Експертом Соповою К.А. також зазначено, що загальне враження, яке справляє на поінформованого користувача промисловий зразок за свідоцтвом України № 43312 (варіант 1), не відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача виріб, зображення якого надано на дослідження. Отже, промисловий зразок за свідоцтвом України № 43312 (варіант 1) не має індивідуального характеру. Тобто, промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «КРУГЛИЙ» згідно зі свідоцтвом України № 43312 (варіант 1) від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «індивідуальний характер», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

За результатом проведеного дослідження експертом зроблено висновок, що промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «КРУГЛИЙ» згідно зі свідоцтвом України № 43312 (варіанти 1-4) від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «індивідуальний характер», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

Крім того, оскільки промисловий зразок за свідоцтвом України № 43313 є ідентичним виробу, зображення якого надано на дослідження, і який доведено до загального відома до дати подання заявки на промисловий зразок, промисловий зразок за свідоцтвом України № 43313 не відповідає критерію охороноздатності «новизна», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

Через свою ідентичність з виробом, зображення якого надано на дослідження, промисловий зразок за свідоцтвом України № 43313 буде справляти таке саме враження на поінформованого користувача, що й виріб, відтак промисловий зразок за свідоцтвом України № 43313 не відповідає критерію «індивідуальний характер».

На підставі викладеного, експертом зроблено висновок, що промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ» згідно із свідоцтвом України № 43313 від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності "індивідуальний характер", станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

Також, експерт зазначив, що загальне враження, яке справляє на поінформованого користувача промисловий зразок за свідоцтвом України № 43314 (варіант 1), не відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача виріб, зображення якого надано на дослідження. Отже, промисловий зразок за свідоцтвом України № 43314 (варіант 1) не має індивідуального характеру. Загальне враження, яке справляє на поінформованого користувача промисловий зразок за свідоцтвом України 43314 (варіант 9), не відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача виріб, зображення якого надано на дослідження. Отже, промисловий зразок за свідоцтвом України 43314 (варіант 9) не має індивідуального характеру.

Таким чином, промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТЕВ «ПРЯМОКУТНИЙ» згідно із свідоцтвом України № 43314 (варіанти 1, 9) від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «індивідуальний характер», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

За результатом проведеного дослідження експертом зроблено висновок, що промисловий зразок «КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ «ПРЯМОКУТНИЙ» згідно із свідоцтвом України № 43314 (варіанти 1-10) від 24.02.2021 року не відповідає критерію охороноздатності «індивідуальний характер», станом на дату подання заявки, відповідно до матеріалів, наданих для проведення судової експертизи.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи висновок експерта експерта № 113-10/21 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 28.10.2021, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, при цьому, висновок експерта складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Соповою Катериною Андріївною, яка має вищу юридичну освіту (освітній рівень «спеціаліст»), спеціальну вищу освіту з інтелектуальної власності (освітній рівень «спеціаліст»), науковий ступінь кандидата юридичних наук, кваліфікацію судового експерта з питань досліджень об?єктів інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.4 «Дослідження, пов?язані з промисловими зразками» (свідоцтво про присвоєння кваліфікації (підтвердження кваліфікації) судового експерта Ne 1964, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України від 30.11.2018 року, дійсне до 30.11.2021 року), 13.6 «Дослідження, пов?язані 3 комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товару і послуг), географічними зазначеннями» (свідоцтво про присвоєння кваліфікації (підтвердження кваліфікації) судового експерта № 1771, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України від 27.05.2016 року, дійсне до 12.04.2022 року), стаж експертної роботи з 2003 року, стаж роботи у сфері інтелектуальної власності з 2005 року.

Крім того, у висновку зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 Кримінального кодексу України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, висновок експерта № 113-10/21 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 28.10.2021 приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

В той же час, відповідачами-1 та 2 зі своєї сторони не було надано висновку експерта із висновками, що відрізняються від того, що наданий судовим експертом Соповою К.А., як і не було доведено, що за результатами проведеного експертного дослідження і складання висновку експерта, судовим експертом Соповою К.А. порушено норми чинного законодавства що регулює питання проведення судових експертиз.

Суд також вважає безпідставним посилання відповідача-1 на ту обставину, що у додатках № 7, 14, 18, 22 до позовної заяви містяться зображення контейнерів із зазначенним їхніх артикулів SP62L, SPM2L, SP24L, SP64L, T20L, SPT546L, R62L, оскільки як вбачається з інформації розміщеної в мережі Інтернет, можна зробити висновок, що відповідні номери використовуються майже всіма виробниками та/або продавцями відповідної продукції, що свідчить про те, що вказані номери є певною стандартизованою назвою/кодом, за якими можна ідентифікувати конкретні види контейнерів та які широко використовуються у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі.

Крім того, як вбачається із поданого відповідачем-1 клопотання до суду від 17.02.2023, у даному випадку відповідач-1 фактично визнає ідентичність своїх алюмінієвих контейнерів із алюмінієвими контейнерами, розкритими в згаданих вище додатках, долучених позивачем до позовної заяви, а додатками №6-18 до клопотання від 17.02.2023 року і зовсім підтверджує, що на такі алюмінієві контейнери було присвоєно товарні позиції ідентифікаційного номера у всесвітній системі GS1 задовго до дати подання заявок на оскаржувані промислові зразки, а саме відповідні свідоцтва були видані 09.11.2011 року, 10.11.2011 року, 25.05.2012 року, 19.07.2016 року.

Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про невідповідність промислових зразків за свідоцтвами України №№43312, 43313, 43314 таким умовам охороноздатності як «новизна» та «індивідуальний характер», встановленим ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції від 21.07.2020 року).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», права на зареєстрований промисловий зразок можуть бути визнані у судовому порядку недійсними повністю або частково щодо окремих варіантів промислових зразків, зазначених у свідоцтві, у разі: невідповідності промислового зразка умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом; наявності у зображенні промислового зразка ознак, що не були передбачені поданою заявкою; здійснення державної реєстрації промислового зразка з порушенням прав інших осіб.

Позовна заява заінтересованої особи про визнання прав на промисловий зразок недійсними може бути подана до суду протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок та після припинення їх чинності.

Згідно ч. 3 ст. Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», у разі визнання прав на промисловий зразок недійсними НОІВ публікує відповідне повідомлення в Бюлетені.

Права на промисловий зразок, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати державної реєстрації промислового зразка (ч. 3 ст. Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).

З огляду на те, що промислові зразки за свідоцтвами України №№43312, 43313, 43314 не відповідають таким умовам охороноздатності як «новизна» та «індивідуальний характер», суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання прав на такі промислові зразки недійсним, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним права на зареєстровані промислові зразки згідно із свідоцтвами України №№43312, 43313, 43314 повністю, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології" підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Національний орган інтелектуальної власності - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстровані промислові зразки згідно із свідоцтвами України №№43312, 43313, 43314 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність", суд зазначає наступне.

16.06.2020 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" за № 703-IX, який набрав чинності 14.10.2020 року (в редакції 05.01.2022), яким було створено національний орган інтелектуальної власності та внесено зміни у відповідні закони, якими регулюються правовідносини в сфері інтелектуальної власності, зокрема і в Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, із наступними змінами), яким регулюються спірні правовідносини у даній справі.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.

Зокрема, Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" було доповнено статтею 2-1 наступного змісту: Функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.

До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить, зокрема:

- приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них;

- здійснення державної реєстрації промислових зразків та видача свідоцтв;

- визнання прав на промисловий зразок недійсними повністю або частково у порядку, передбаченому законом;

- опублікування офіційних відомостей про промислові зразки, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 № 1267-р "Про національний орган інтелектуальної власності" визначено: на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16 червня 2020 р. N 703-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" визначити, що Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Тож, тимчасово функції Національного органу інтелектуальної власності було покладено на Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності".

Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності", було визначено, що Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 року № 943-р набрало чинності з 08.11.2022 року, отже функції Національного органу інтелектуальної власності, зокрема, і щодо ведення Реєстру промислових зразків і внесення до Реєстру змін та відомостей, з 08.11.2022 перейшли від Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".

За наведених обставин, у зв'язку з задоволенням позовної вимоги про визнання недійсним повністю права на зареєстровані промислові зразки згідно із свідоцтвами України №№43312, 43313, 43314, внаслідок невідповідності умовам охороноздатності «новизна» та «індивідуальний характер», позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ" про зобов'язання Національний орган інтелектуальної власності - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстровані промислові зразки згідно із свідоцтвами України №№43312, 43313, 43314 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність" є обґрунтованими та також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи наведені приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача-1.

Крім того, згідно п. 1 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За таких обставин, враховуючи те, що судом задоволені позовні вимоги, витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 та за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі № 910/13251/21 відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології".

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Так, десятиденний строк для складання повного рішення суду у даній справі припадає на 10.07.2023 з урахуванням ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, проте враховуючи що суддя Щербаков С.О. перебував у відпустці, повний текст рішення складено 11.08.2023.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ" - задовольнити.

2. Визнати недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "КРУГЛИЙ" згідно із свідоцтвом України №43312 від 24.02.2021 повністю, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології".

3. Визнати недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ" згідно із свідоцтвом України №43313 від 24.02.2021 повністю, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології".

4. Визнати недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "ПРЯМОКУТНИЙ" згідно із свідоцтвом України № 43314 від 24.02.2021 повністю, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології".

5. Зобов'язати Національний орган інтелектуальної власності - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (вул. Глазунова, буд. 1, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код - 44673629) внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "КРУГЛИЙ" згідно із свідоцтвом України № 43312 від 24.02.2021 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність".

6. Зобов'язати Національний орган інтелектуальної власності - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (вул. Глазунова, буд. 1, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код - 44673629) внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ" згідно із свідоцтвом України № 43313 від 24.02.2021 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність".

7. Зобов'язати Національний орган інтелектуальної власності - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (вул. Глазунова, буд. 1, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код - 44673629) внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "ПРЯМОКУТНИЙ" згідно із свідоцтвом України №43314 від 24.02.2021 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність".

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології" (бул. Лесі Українки, буд. 21, м. Київ 133, 01133; ідентифікаційний код - 36756925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "CIMI" (вул. Володимирська, буд. 92, м. Васильків, Київська область, 08600; ідентифікаційний код - 37184114) 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. - судового збору, 20 430 (двадцять тисяч чотириста тридцять) грн. 00 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги та 27 240 (двадцять сім тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. - судового збору за подання касаційної скарги.

9. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 11.08.2023.

Суддя С. О. Щербаков

Попередній документ

112800398

Наступний документ

112800400

Інформація про рішення:

№ рішення:	112800399
№ справи:	910/13251/21
Дата рішення:	06.07.2023
Дата публікації:	15.08.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про права на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (27.11.2023)
Дата надходження:	27.11.2023
Предмет позову:	про визнання прав на промислові зразки недійсними та зобов`язання вчинити дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (26)

19.05.2026 06:11	Господарський суд міста Києва
19.05.2026 06:11	Господарський суд міста Києва
19.05.2026 06:11	Господарський суд міста Києва
19.05.2026 06:11	Господарський суд міста Києва
19.05.2026 06:11	Господарський суд міста Києва
19.05.2026 06:11	Господарський суд міста Києва
19.05.2026 06:11	Господарський суд міста Києва
19.05.2026 06:11	Господарський суд міста Києва
19.05.2026 06:11	Господарський суд міста Києва
28.09.2021 12:00	Господарський суд міста Києва
02.11.2021 11:00	Господарський суд міста Києва
16.11.2021 10:00	Господарський суд міста Києва
14.12.2021 14:30	Господарський суд міста Києва
11.01.2022 17:30	Господарський суд міста Києва
24.02.2022 11:30	Господарський суд міста Києва
26.09.2022 11:30	Північний апеляційний господарський суд
26.09.2022 11:45	Північний апеляційний господарський суд
31.10.2022 11:00	Північний апеляційний господарський суд
24.11.2022 10:20	Касаційний господарський суд
25.05.2023 11:10	Господарський суд міста Києва
06.07.2023 09:10	Господарський суд міста Києва
10.10.2023 11:00	Північний апеляційний господарський суд
17.10.2023 12:50	Північний апеляційний господарський суд
23.01.2024 12:10	Касаційний господарський суд
06.02.2024 10:45	Касаційний господарський суд
08.02.2024 14:00	Касаційний господарський суд