ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.03.2023Справа № 910/11614/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»
до публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»
про стягнення 104104,54 грн,
Представники:
не прибули
До суду звернулося з позовом товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» про стягнення 104104,54 грн, в тому числі: 98842,85 грн боргу, 5009,84 грн пені, 251,85 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем. Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 15.06.2022 про виплату страхового відшкодування. Відповідач вимогу не задовольнив, чим порушив права позивача.
Суд своєю ухвалою від 04.11.2022 відкрив провадження у справі № 910/11614/22, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві відхилив позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на те, що 24.05.2022 виплатив страхове відшкодування у порядку та у спосіб передбачений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 (потерпілий) у розмірі 56284,33 грн без ПДВ. Розмір страхового відшкодування визначений на підставі звіту від 09.02.2022, виконаного у системі «Аudatex» (матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля «Lexus CT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,66) становить 56284,33 грн). Таким чином відповідач виконав свої зобов'язання, оскільки відповідач сплатив страхове відшкодування потерпілій до звернення позивача з відповідною заявою.
Суд своєю ухвалою від 07.02.2023 постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
29 травня 2021 року товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (страхувальник) та ОСОБА_2 (страховик) уклали електронний сертифікат до договору комплексний договір автострахування «Євроцивілка» Ремонт ТЗ страхувальника при ДТП незалежно від вини № 43-002501 (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля «Lexus CT», VIN код НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
У Договорі-1 передбачені такі способи визначення розміру збитку: 1) згідно з розрахунком страховика в системі «Аudatex» за середньоринковими значеннями цін на запчастини та визначенні середні нормо-години на роботи станцій технічного обслуговування; 2) за домовленістю сторін в розмірі, що письмово вказується страхувальником в заяві на виплату страхового відшкодування.
В Єдиному державному реєстрі транспортних засобів зафіксоване таке:
26 травня 2020 року територіальним сервісним центром № 5641 РСЦ ГСЦ МВС в Рівненський області здійснено реєстрацію привезеного з-за кордону по посвідченню митниці транспортного засобу «LEXUS CT» VIN код НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_2 , з видачею номерного знаку НОМЕР_3 ;
27 листопада 2020 року транспортний засіб «LEXUS CT» VIN код НОМЕР_2 був перереєстрований на ОСОБА_1 з видачею номерного знаку НОМЕР_1 ;
06 грудня 2022 року було здійснено перереєстрацію транспортного засобу знову на власника ОСОБА_2 з поверненням номерного знаку НОМЕР_3 .
09 січня 2022 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Lexus CT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , (власником якого була ОСОБА_1 ), під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 .
Згідно з постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 10.02.2022 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_3 .
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , застрахована публічним акціонерним товариством «Національна страхова компанія «Оранта» за полісом № АТ/000322661 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Договір-2) (ліміт відповідальності становить 130000,00 грн, франшиза - 0 грн).
10 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» про виплату страхового відшкодування.
Згідно з п. 4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілим також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Відповідно до звіту від 09.02.2022, виконаного товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Асістанс» (сертифікат № 685/20 суб'єкта оціночної діяльності від 04.08.2020, виданий Фондом державного майна України) у системі «Аudatex», матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля «Lexus CT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,66) становить 56284,33 грн.
Відповідач склав страховий акт від 24.05.2022 на суму 56284,32 грн.
Відповідач перерахував ОСОБА_1 56284,33 грн без ПДВ (платіжне доручення від 24.05.2022).
Також ОСОБА_1 16 лютого 2022 року звернулася до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» з заявою на виплату страхового відшкодування у розмірі 98842,85 грн у зв'язку з настанням страхового випадку 09.01.2022 за Договором-1.
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» визнало зазначену вище подію страховим випадком, про що склало страховий акт від 21.02.2022 на суму 98842,85 грн.
Позивач перерахував ОСОБА_1 98842,85 грн (платіжне доручення № 2664 від 21.02.2022).
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 15.06.2022 на суму 98842,85 грн.
Згідно із статтею 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Пункт 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
Так, потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
При цьому, визначаючи обов'язок страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.
Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності).
Тому, у силу приписів статі 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб'єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За вимогами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Тобто страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, після виплати страхового відшкодування потерпілій особі позивачем, відбулась заміна кредитора у зобов'язанні. Тобто позивач набув статусу нового кредитора у деліктному зобов'язанні.
Відповідач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі 24.05.2022, тобто уже після зміни кредитора у зобов'язанні.
Однак, позивач направив відповідачу повідомлення про зміну кредитора (заяву про виплату страхового відшкодування) 15.06.2022.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Оскільки, відповідач був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні уже після того, як він виконав свій обов'язок перед потерпілою особою за полісом, до отримання повідомлення від позивача, то відповідач є таким, що належним чином виконав своє зобов'язання.
У разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Отже, для відповідача його зобов'язання за полісом АТ/000322661 припинилось належним виконанням.
Наведені вище обставини є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити товариству з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» у позові до публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта».
Покласти судові витрати на товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 14.08.2023.
Суддя С. А. Ковтун