Справа № 185/7820/23
Провадження № 2/185/2770/23
іменем України
14 серпня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Позовна заява надійшла до суду 19 червня 2023 року.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він понад 28 років працював на виробничо-структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем під землею, отримав хронічні професійні захворювання.
За довідками МСЕК від 22 січня 2020 року серії 12ААБ № 625482 та серії 12ААА № 057384 позивачу було повторно безстроково встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями та третю групу інвалідності.
Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров'я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 241 000 грн без урахування утримань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
Ухвалою від 20 червня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Заяви та клопотання відповідача
Представник відповідача просить витребувати додаткові докази, а саме:
-у Міжрайонної профпатологічної МСЕК: акт № 48 первинного огляду ОСОБА_1 на МСЕК від 18 січня 2017 року, акт №112 повторного огляду ОСОБА_1 на МСЕК від 24 січня 2018 року, акт № 128 повторного огляду ОСОБА_1 на МСЕК від 22 січня 2020 року, довідки про виконання або невиконання позивачем вимог індивідуальних програм реабілітації при первинному та повторних оглядах,
-у позивача - індивідуальні програми реабілітації за 2017 та 2018 рік, підтвердження виконання вимог індивідуальних програм реабілітації за 2017, 2018 та 2020 рік, медичні підтвердження, що позивач не лікується за супутніми захворюваннями/діагнозами в медичних закладах та щодо наявності інших хвороб.
Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності. Зазначений висновок стосувався визначення періоду виникнення у потерпілого права на відшкодування моральної шкоди, з урахуванням того, що питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, момент виникнення права на відшкодування моральної шкоди мав значення для визначення особи, яка має виплачувати таке відшкодування (за рахунок Фонду чи за рахунок роботодавця). Наявність довідки про результати повторного огляду свідчить про наявність первісної довідки, оскільки за загальним правилом переогляд проводиться щорічно.
Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 185/10591/21.
Тому немає необхідності у витребуванні акту первинного огляду позивача у МСЕК.
Інші додаткові докази, які просить витребувати представник відповідача, не стосуються предмету позову.
Тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди.
Також у відзиві на позов представник відповідача просить зобов'язати позивача подати заяву свідка по суті поставлених питань у порядку та в строк, встановлений частиною 3 статті 93 ЦПК України,
Як передбачено статтею 92 ЦПК України, сторони можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи, за їхньою згодою, у тому числі за власною ініціативою.
Суд не вправі зобов'язувати позивача подати заяву свідка по суті поставлених у відзиві питань, якщо позивач не подав таку заяву за власною ініціативою.
Також у відзиві на позов представник відповідача просить зобов'язати позивача надати медичне підтвердження, що він не лікується за супутніми діагнозами в медичних закладах та щодо наявності інших хвороб.
Наявність або відсутність у позивача інших хвороб та його лікування за супутніми діагнозами не стосується предмету позову. Крім того суд не вправі зобов'язувати позивача надати докази, а може лише витребувати докази відповідно до положень статті 84 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи судом установлено, що позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті і отримав професійне захворювання, що призвело до втрати працездатності.
Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» № 1534 від 29 листопада 2016 року, у ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань:
-антракосилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, група В, легенева недостатність першого-другого ступеню,
-радикулопатія попереко-крижова та шийна з помірними статико-динамічними порушеннями хребта та больовим синдромом, з нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів,
-нейросенсорна приглухуватість: справа першого ступеня (з легким зниженням слуху), зліва другого ступеня (з помірним зниженням слуху). (а.с.13-14)
15 грудня 2016 року затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 . В акті зазначено дату встановлення остаточного діагнозу - 29 листопада 2016 року, а також обставини виникнення хронічного професійного захворювання: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм працівника, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту. (а.с.9-10)
До позовної заяви додано копію довідки МСЕК серії 12ААА № 042956 від 18 січня 2017 року, яка містить інформацію про первинне встановлення ОСОБА_1 втрати професійної працездатності у зв'язку з професійними захворюваннями сукупно 60 відсотків, у тому числі: 40 відсотків - радикулопатія з дефартрозами, 10 відсотків - ХОЗЛ, 10 відсотків - приглухуватість. (а.с.15-16)
Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійних захворювань та обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в редакції, що є чинною на день розгляду справи в суді, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 25 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21, оскільки моральну шкоду завдано подією, яка відбулася до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров'ю.
Позивачу первинно встановлено висновком МСЕК ступінь втрати професійної працездатності до 25 травня 2020 року, тобто право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача під час дії попередньої редакції Податкового кодексу України, тому визначена судом сума моральної шкоди підлягає стягненню без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
Розподіл судових витрат
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1073 (тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва