Справа № 177/1316/23
Провадження № 2/177/600/23
(заочне)
Іменем України
14 серпня 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Строгової Г. Г.
за участі секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК», третя особа: Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №25627 від 23 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК» (далі по тексту - АТ «ІДЕЯ БАНК») суми заборгованості у розмірі 125 241,19 грн, таким, що не підлягає виконанню. Судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що через мобільний застосунок «дія» дізнався про відкриття Криворізьким відділом ДВС 21 грудня 2020 року виконавчого провадження №63958002 з виконання виконавчого напису №25627 від 23 листопада 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з позивача на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованості в розмірі 125 241,19 грн за договором кредиту та страхування №Z06.21654.005612130 від 20 серпня 2019 року. Позивач вважає, що нотаріусом виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», оскільки не переконався належним чином у правомірності вимог кредитора, безспірності сум, що підлягають стягненню, у зв'язку з чим змушений звернутися до суду з позовом, в якому просить визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 14 липня 2023 року позовна заява прийнята до провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. (а.с.34).
Ухвалою суду від 14 липня 2023 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №63958002, відкритого на підставі виконавчого напису №25627, вчиненого 23 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., що знаходиться на примусовому виконанні у головного державного виконавця Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Шманіної К.Ю. - до ухвалення рішення по справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с.41).
Представник відповідача АТ «ІДЕЯ БАНК» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи до суду не надходило, відзиву не подано (а.с.37).
Третя особа Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) участь представника у судовому засіданні не забезпечив, про час та місце розгляд справи повідомлений належним чином (а.с.38).
Докази, витребувані судом від приватного виконавця Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. ухвалою від 14 липня 2023 року, до суду не надійшли. Поштові відправлення повернуті без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.39).
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Зі згоди позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалює по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ «ІДЕЯ БАНК» укладено договір кредиту та страхування №Z06.21654.005612130 від 20 серпня 2019 року, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 89 604,00 грн з відсотковою ставкою 21,99% річних. Строк дії договору страхування життя з 20 серпня 2019 року по 20 серпня 2020 року. Повернення заборгованості здійснюється за графіком, викладеним у додатку №1 до договору (а.с.17).
Відповідно до графіку, сторони погодили суми щомісячних платежів за розрахунковий період, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язання за договором у виді пені та штрафів. Дата повернення кредиту - 20 серпня 2024 року. (а.с.18).
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 23 листопада 2020 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №25627, яким з ОСОБА_1 на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» стягнуто невиплачені в строк грошові кошти на підставі Договору кредиту та страхування №Z06.21654.005612130 від 20 серпня 2019 року, укладеного між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 20 червня 2020 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 21 липня 2020 року по 07 жовтня 2020 року включно у загальному розмірі 125 241,19 грн, з яких: 85 947,22 грн строковий основний борг; 2 976,52 грн прострочений основний борг; 8 172,57 грн прострочені проценти; 907,69 грн строкові проценти; 3 010,78 грн строкова плата за обслуговування кредиту; 22 326,41 грн прострочена плата за обслуговування кредиту, 1 900,00 грн плата за вчинення виконавчого напису (а.с.16).
На підставі вказаного виконавчого напису постановою головного державного виконавця Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шманіною К.Ю. від 21 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП №63958002. Боржником вказано ОСОБА_1 (а.с.19).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, оскільки на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису вимоги відповідача до позивача не були безспірними.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
У позовній заяві позивач зазначає, що він не погоджується із вчиненим виконавчим написом, так як відсутні ознаки безспірності вимог кредитора.
Зі змісту оспорюваного виконавчого напису слідує, що вчинений він нотаріусом виключно з посиланням на положення законодавства України, що регулює порядок вчинення виконавчих написів. Приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-887цс17 від 05.07.2017 року).
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та встановити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними та беззаперечно підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Згідно пунктів 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 (аналогічні положення містяться у п.п. 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 18.06.2003 № 254), особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Крім того, як було вказано вище, наявність безспірності вимоги, згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», пов'язано із загальним та спеціальним строком давності з дня виникнення права вимоги.
Підпунктом 3.4. Глави 16 ІІ розділу Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Правова позиція щодо визначення документів такими, які підтверджують безспірність заборгованості, сформована вищими судовими інстанціями. Так в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15.06.2011 року №6-4882св11 зазначено: «Відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості». У постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2011 року №5015/1965/11 зазначено: «Безспірність заборгованості можуть підтверджувати виключно первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зі статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при вчиненні оспорюваного виконавчого напису».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Іншими словами таким бухгалтерським документом може бути виписка по рахунку.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 року (зі змінами та доповненнями) при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21 вересня 2021 року, прийнятої у справі № 910/10374/17.
Таким чином, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 29.06.1999 №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису не міг застосовуватись до договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «ІДЕЯ БАНК».
При цьому відповідачем суду не надано відомостей про надання нотаріусу стягувачем оригіналу договору №Z06.21654.005612130 від 20 серпня 2019 року, укладеного із ОСОБА_1 , належного розрахунку заборгованості, виписки по рахунку та доказів того, що боржник отримав вимогу про усунення порушень кредитних зобов'язань, що свідчить про відсутність доказів безспірності заборгованості за договором та унеможливлювало вчинення виконавчого напису.
Суд приймає до уваги доводи позивача з дотриманням принципу змагальності сторін в рамках цивільного судочинства, оскільки жодними доказами з боку відповідача вони не спростовані, своїм правом, визначеним ст. 12 ЦПК України, на подання доказів в рахунок доведення обставин, які мають значення для справи в рахунок доведення заперечень у випадку їх наявності, відповідач не скористався.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що на час вчинення виконавчого напису не було належним чином встановлено безспірності вимог відповідача до позивача, а отже, виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, а відтак не підлягає примусовому виконанню, у зв'язку з чим вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, а тому вважає за необхідне стягнути з АТ «ІДЕЯ БАНК» на користь ОСОБА_1 документально підтвердженні понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073,60 грн за подачу позову та 536,80 грн за подачу заяви про забезпечення позову, що загалом складає 1 610,40 грн.
Застосовані судом заходи забезпечення позову відповідно до ухвали від 14 липня 2023 року в силу ч. 7 ст. 158 ЦПК України продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання рішенням законної сили, або ж можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи раніше цього строку.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України №296/5 від 22.02.2012 року, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК», третя особа: Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.
Визнати виконавчий напис №25627 від 23 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819, юридична адреса: вул. Валова, буд. 11, м. Львів, Львівська область) суми заборгованості у розмірі 125 241 (сто двадцять п'ять тисяч двісті сорок одна) гривня 19 копійок таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819, юридична адреса: вул. Валова, буд. 11, м. Львів, Львівська область) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 ), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок.
Застосовані ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2023 року заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, продовжують діяти протягом 90 днів після набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Г.Г. Строгова