справа № 208/5508/22
№ провадження 2-а/208/8/23
Іменем України
05 квітня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі: Головуючого, судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Командир роти капітан поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Стороженко М.О., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Чернецька О.А. звернулась до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою до Управління патрульної поліції Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Командир роти капітан поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Стороженко М.О., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі постановою серія ЕАР № 5981440 від 05 жовтня 2022 року, та притягнуто до адміністративної відповідальності і накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач вважає, що вищезазначена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5981440 від 05 жовтня 2022 року є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки жодного правопорушення ОСОБА_1 не вчиняв. Жодних належних допустимих доказів працівниками поліції не надано, постанова винесена лише на припущеннях. Тому просить суд скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5981440 від 05.10.2022 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладення штрафу у розмірі 340 грн. та закрити провадження по справі. Стягнути з відповідача на користь позивача усі понесені ним судові витрати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву відповідно до якого проси відмовити в задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Командир роти капітан поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Стороженко М.О надала пояснення відповідно до яких, просить відмовити в задоволенні позовної заяви, оскільки висунуті вимоги безпідставні, та не підтвердженні жодними допустимими доказами.
02 листопада 2022 р. ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у відсутності сторін, відповідно до ст. ст. 268, 286 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.10.2022 року Командиром роти капітаном поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Стороженко М.О. складена постанова серії ЕАР №5981440, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності були наступні обставини: 05.10.2022 року об 12.07 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota RAV4 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Пушкіна на перехресті з вул. Андрія Фарба, здійснив рух прямо з 2-ї полоси, рух якої можливий лише ліворуч, чим порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 та п.8.4(г) ПДР України - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків, що містить склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Знаком п.5.16 ПДР України вказано напрямок руху по смугах, який показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них та Знак дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги та розворот з цієї смуги.
Знак 8.4.г. ПДР є Інформаційно-вказівним знаком, який запроваджує або скасовує певний режим руху, а також інформує учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України, настає, зокрема, в разі порушення водіями вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначенийст.251 КУпАП.
Разом з цим, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 , відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України не було надано доказів вчинення нею адміністративного правопорушення та такі докази у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.
Згідно ч. 1ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Водночас, вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Як видно зі змісту постанови, у оскаржуваній постанові в графі під номером 7 не зазначено відомостей щодо відеозапису.
Суд звертає увагу, що відповідачем до заперечень не надано будь-якого відеозапису подій за участю водія ОСОБА_1 .
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Враховуючи сукупність викладених обставин та недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 із скасуванням оскаржуваної постанови та закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у відповідності до п.3 ч.3 ст.286 КАС України.
Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір 520,00 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.2 ст. 134 ЦПК України, у відповідності до якої, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Системний аналіз наведених вище по тексту норм права дає підстави вважати, що матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі 814/698/16.
Крім того, до суду необхідно надати і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги разом із відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена, а також із доказами, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у разі понесення таких).
При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.
Таким чином, судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу, повинні бути пов'язані тільки з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених законом обставин: у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Суд звертає увагу, що матеріали справи міститься копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності та копія ордеру на надання правничої допомоги.
Разом з тим, суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати калькуляцію погодинної вартості правової допомоги, яка має бути передбачена договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором (звіті про надання правової допомоги).
Калькуляція платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.
Водночас, суд наголошує, документи надані представником позивача, про надану правову допомогу не містить договору про надання правової допомоги, акту прийму виконаних робіт, розрахунків погодинної вартості послуг, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості встановити співмірність наданих послуг з витраченим часом, складністю справи та сумою, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Суд наголошує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Угоди щодо розміру гонорару за надання правової допомоги та порядок його оплати, а також доказів про фактичний розмір та суму витрат, на правничу допомогу адвоката у відповідності до вимог ст.134 КАС України, суду не надано.
На підставі викладеного, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та стягнення судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 121, 132, 139, 229, 244-246, 255, 260, 268, 286 КАС України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Командир роти капітан поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Стороженко М.О., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.
Постанову серії ЕАР № 5981440 від 05.10.2022 р. винесену командиром роти капітан поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Стороженко М.О. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) - судовий збір в розмірі 520 (п'ятсот двадцять) грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості сторін:
Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач-Управління патрульної поліції Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, адреса: Дніпропетровська область м. Дніпро, Троїцька площа,2А.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Командир роти капітан поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Стороженко М.О. адреса: Дніпропетровська область м. Дніпро, Троїцька площа,2А.
Суддя Похваліта С. М.