Справа № 212/4741/23
2/212/2022/23
14 серпня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Зіміна М.В., за участі секретаря судового засідання Пелешенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
04 липня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничозбагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат») моральної шкоди, заподіяної смертю батька, загиблого при виконанні трудових обов'язків. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 05 лютого 1999 року під час виконання трудових обов'язків, працюючи на ВАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат» (кар'єр №4 Петрівського рудника), правонаступником якого є ПрАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат», загинув її батько ОСОБА_2 . Посилається на те, що у зв'язку із смертю батька позивачу завдано моральну шкоду. Моральна шкода полягає в тому, що позивач втратила близьку людину, що відображається на її психоемоційному стані, у зв'язку із чим вона зазнає суттєвих незворотних негативних змін, які відбулись у її особистому житті. Позивач просить стягнути з ПрАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат» моральну шкоду в розмірі 480 000,00 грн.
07 липня 2023 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
Відповідач скористався правом надання до суду пояснень та подав їх до суду, у яких зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження моральних страждань та не обґрунтовано розмір моральної шкоди, а тому вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд у їх задоволенні відмовити.
Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 та її батьком у свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_2 . (а.с.6)
05 лютого 1999 року о 15-00 годині під час виконання трудових обов'язків зі змінним електриком ВАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат» ОСОБА_2 стався нещасний випадок на виробництві зі смертельним наслідком. Причинами нещасного випадку, згідно п. 7. Акту № 4 про нещасний випадок, за формою Н-1, визначено: конструктивні недоліки пересувних опор, які виражаються в неможливості постійного контролю за станом якості деревини по всій її довжині для подальшої їх експлуатації. (а.с. 8-11)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копіє свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.7)
17 травня 2008 року ОСОБА_3 уклала шлюб, після державної реєстрації якого їй присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». (а.с.12)
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2020 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано. (а.с.13-16)
01 листопада 2022 року ОСОБА_6 уклала шлюб, після державної реєстрації якого їй присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ». (а.с.17)
Згідно статті 6 ЦК УРСР (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом шляхом компенсації моральної шкоди.
За частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
Смерть батька позивача, яка стала підставою для звернення до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, настала 05 лютого 1999 року, тобто мала місце до 01 січня 2004 року, до набрання чинності ЦК України, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК Української РСР 1963 року.
Згідно зі статтею 440-1 ЦК Української РСР моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діянням іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Необхідною умовою виникнення зобов'язання з відшкодування моральної (немайнової) шкоди є заподіяння цієї шкоди. Під шкодою прийнято розуміти всяке зменшення блага, що охороняється правом. Благо, що охороняється правом, може бути майновим або особистим немайновим. Внаслідок цього і шкода, що заподіюється благам, що охороняються, може бути майновою і моральною (немайновою). Вказуючи на моральну (немайнову) шкоду, що підлягає відшкодуванню, частина перша статті 440-1 ЦК Української РСР не визначала її поняття. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Стаття 440-1 ЦК Української РСР не містить будь-яких обмежень відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Отже, відповідно до статті 440-1 ЦК Української РСР фізична або юридична особа має право вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди у разі порушення її прав неправомірними діями в будь-яких цивільних та інших правовідносинах. Неправомірна поведінка заподіювача моральної (немайнової) шкоди є необхідною умовою відповідальності, тому суд при розгляді справ цієї категорії зобов'язаний з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних або фізичних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні.
Стаття 440-1 ЦК Української РСР є загальною нормою, такою, що регулює деліктні правовідносини. Отже, моральна шкода за наявності для цього підстав повинна виплачуватись особою, яка її заподіяла, на підставі статті 440-1 чинного на час виникнення спірних правовідносин ЦК Української РСР.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ЦК Української РСР та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року справа № 210/2271/19.
Стаття 440-1 ЦК Української РСР є загальною нормою, такою, що регулює деліктні правовідносини. Оскільки моральна шкода, завдана позивачу у зв'язку зі смертю її батька в результаті нещасного випадку на виробництві не відшкодовується ні на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ні на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ні Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 427, така моральна шкода за наявності для цього підстав повинна виплачуватись особою, яка її заподіяла, на підставі статті 440-1 ЦК Української РСР, чинної на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Як вбачається з матеріалів справи, батько позивача загинув на виробництві під час виконання ним трудових обов'язків.
Внаслідок його смерті позивачу спричинено моральну шкоду, пов'язану із втратою рідної людини, позбавлено моральної підтримки, що призвело до душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв'язків.
Виходячи із наведених вище обставин, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і вона має право на її відшкодування за рахунок відповідача.
Разом з тим суд зважує на роз'яснення, які містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача у недотриманні положень з охорони праці, які призвели до смертельного нещасного випадку та інших обставин, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме обставини загибелі батька позивача, вік позивача в якому нею було втрачено батька, беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, як втрату підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов'язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 330 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Щодо вимоги про стягнення 480 000,00 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві шкоди.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача на користь держави судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 3300,00 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 440-1 ЦК УРСР, ст. 5 ЦК України, ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничозбагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну смертю батька при виконанні трудових обов'язків в розмірі 330 000 (триста тридцять тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничозбагачувальний комбінат» на користь держави судові витрати в розмірі 3300 (три тисячі триста) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: приватне акціонерне товариство «Центральний гірничозбагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00190977, місцезнаходження: 50066, м. Кривий Ріг.
Повний текст рішення складений та підписаний 14 серпня 2023 року.
Суддя: М. В. Зімін