"08" серпня 2023 р. смт Тиврів 145/1178/21
2/145/255/2023
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ратушняка І. О.
при секретарі Штотько А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" про визнання договору про надання споживчого кредиту частково недійсним,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій вказує, що 28 травня 2021 року між нею та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" укладено договір № 4224110 про надання кредиту. Даний договір укладено в електронній формі та підписано нею відповідно до п.2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора.
Згідно з умовами даного договору: п.1.2. на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором; п. 1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 9 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит; п. 1.4. Строк кредиту 30 днів; п.1.5. тип процентної ставки - фіксована.
Пункт 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день.
Пункт 1.5.2. Знижена процентна ставка 1,425 % в день.
Відповідно до п. 1.7 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою 24079,41% річних. 1.7.2. за зниженою ставкою 7497,59% річних. При цьому згідно п. 1.8 Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.8.1. за стандартною ставкою 14 130,00 грн. 1.8.2. за зниженою ставкою 12 847,50 грн.
При цьому згідно п. 7.4 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф: 7.4.1 у розмірі 432,00 гривень на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 7.4.1 у розмірі 99,00 гривень починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Вважає п. 1.5 з п.п.1.5.1, 1.5.2, п. 1.7 з п.п.1.7.1, 1.7.2 та п.7.4. з п.п.7.4.1, 7.4.2 цього Договору несправедливими умовами кредитного договору, оскільки вони порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди споживачеві.
Просить визнати недійсними пункти п. 1.5 з п.п.1.5.1, 1.5.2, п. 1.7 з п.п.1.7.1, 1.7.2 та п.7.4. з п.п.7.4.1, 7.4.2 договору № 4224110 про надання кредиту від 28 травня 2021 року, укладеного між нею та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА".
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, подала суду заяву, відповідно до якої просить справу розглянути у її відсутності, позов підтримує, просить задоволити.
Представник відповідача Бабенкова Н.А . в судове засідання не з'явилася, подала заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у її відсутності, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідач у встановленому порядку та відповідно до положень ст. 1678 УПК України надав відзив на позовну заяву (а.с.87-128). Вважає позовні вимоги необґрунтованими, кредитний договір таким, що відповідає положенням ст.ст. 203, 215, 536, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 3,11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Підстави для визнання його недійсним або його окремої частини, визначені ст. 215 ЦК України, відсутні. крім того, інформує, що позивач є клієнтом Товариства з 19.09.2019 та до спірного кредитного договору уклала ще 29 кредитних договорів, належним чином виконавши зобов'язання за ними, а отже ОСОБА_1 була повністю ознайомлена з умовами кредитування, порядком укладення та умовами договору (а.с.111-112).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за доцільне відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Суд враховує, що одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України), тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Судом встановлено, що 28.05.2021 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт або Мобільний додаток, між ТОВ "АВЕНТУС Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4224110, згідно якого позивачці було надано кошти в розмірі 9000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитом (а.с.5-14).
Перед укладенням оспорюваного Кредитного договору позивачка була ознайомлена про мету кредитування, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту; строк, на який одержано кредит; варіанти його повернення тощо. Волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, вказаний договір укладено за ініціативи позивача, при цьому остання свідомо уклала договір на зазначених у ньому умовах, на час його укладення не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору. Таким чином, при підписанні Кредитного договору позивачка погодилася з усіма умовами даного правочину і взяла на себе зобов'язання щодо його виконання. В день підписання оспорюваного правочину позичальник отримала примірник Кредитного договору, що дало їй додаткову можливість детально вивчити його умови.
На момент укладення Кредитного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників цього правочину було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків.
Оцінюючи надані суду докази, суд зазначає, що позивач отримала повну та вичерпну інформацію про умови кредитування, мала достатній час ознайомлення з нею, оспорювані позивачем умови договору не є дискримінаційними та такими, що порушують право позивача, як споживача фінансових послуг. Договір від 28.05.2021 та додані до нього документи (правила надання споживчих кредитів, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту), є зрозумілими та чіткими. Дані документи підписано позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вищевказаним положенням діючого законодавства.
Конкретні умови кредитування, а саме: сума, строк кредиту, розмір процентної ставки, порядок погашення Кредиту, спосіб надання кредиту, дата повернення позики та сплати нарахованих процентів, визначено паспортом споживчого кредиту та графіком платежів до договору про надання споживчого кредиту №4224110 від 28.05.2021, які підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.98-100).
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ч.1 ст.638 ЦК України та ст.1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно Кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами встановлюється плата - процентна ставка.
Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
Знижена процентна ставка 1,425 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою; у випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Якщо Споживач є учасником Програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки зазначений в Договорі має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в Договорі. Якщо Споживач не є учасником Програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв'язку з чим цей підпункт Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для Споживача.»
Позивач не виконав умови для застосування зниженої процентної ставки та не вніс вчасно платіж в рахунок погашення заборгованості.
Вищевказані положення Кредитного договору щодо розміру процентної ставки та порядку її нарахування визнані сторонами Кредитного договору .
Разом з тим, частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з даної статті проценти є платою за користування кредитним кошами, яка сплачується до дня повернення позики або в іншому порядку встановленому договором, в зв'язку з чим нарахування таких процентів не може вважатися відповідальністю.
Крім того, з буквального тлумачення вказаної статті вбачається, що і після прострочення позики, проценти повинні бути сплаченні за час прострочення до дня фактичного повернення позики, саме в порядку даної статті, оскільки, зазначене в даній статті словосполучення «до дня повернення позики» жодним чином не вказує, що цим днем повинна бути дата повернення позики, зазначена в договорі. Цим днем може вважатися і дата фактичного повернення позики, якщо інше не зазначено в договорі.
Крім того, сторони погодили нарахування процентів в період автопролонгації.
«4.3.1 Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору.
Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
4.3.2. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору.
Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору.
Так, враховуючи викладене, починаючи з 28.06.2021 по 25.09.2021 за Кредитними договором здійснювалась автопролонгація відповідно до п.4.3. Кредитного договору.
Отже, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснюється в межах строку користування кредитом на підставі умов Кредитного договору та згідно з вимогами чинного законодавства.
Встановлення в Кредитному договорі плати (процентів) за користування кредитними коштами не є компенсацією в розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, укладаючи Кредитний договір сторони погодили згідно п.7.4. Кредитного договору, відповідно до якого у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф:
7.4.1. У розмірі 432,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання;
7.4.2. у розмірі 99,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Однак відповідно до п.7.4.3 штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов'язань за цим Договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, дана умова договору не встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50% від суми отриманого кредиту, як це передбачено Законом України «Про споживче кредитування») у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором. Її наслідком не є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Враховуючи положення частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частини першої, другої ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини першої ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» визначають порядок і умови надання Товариством грошових коштів у кредит. Правила розміщені на Веб-сайті Товариства у загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб і є публічною офертою Товариства до укладення договору.
За змістом ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа до укладення з клієнтом договору про надання фінансової послуги додатково надає йому інформацію про: 1) фінансову послугу, що пропонується надати клієнту, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг; 2) умови надання додаткових фінансових послуг та їх вартість; 3) порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги; 4) правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги; 5) механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги; 6) реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону тощо), а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів; 7) розмір винагороди фінансової установи у разі, коли вона пропонує фінансові послуги, що надаються іншими фінансовими установами.
Згідно до ч.ч.1-3 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Згідно з ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
Статтями 15 та 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено відповідальність суб'єкта господарювання, яка не містить положень про такі наслідки як недійсність договору.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З п.10.8. оскаржуваного кредитного договору судом установлено, що підписуючи цей кредитний договір, Споживач підтверджує, що: перед укладенням Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою відповідно до ст.9 Закону України « Про споживче кредитування»; вказана в ч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що розміщені на Веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Також зі змісту оскаржуваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Без реєстрації позивача на сайті Товариства, без створення особистого кабінету позивача, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без подання заявки на отримання кредитних коштів, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду № 127/33824/19 від 07.10.2020 .
Крім цього, згідно норм Закону України «Про захист прав споживачів», у споживача є законна можливість протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору, що також зазначено у п. 5.3 договору, однак позивач даним правом не скористалася.
Тому суд вважає, що спірний кредитний договір, зокрема п. 1.5 з п.п.1.5.1, 1.5.2, п. 1.7 з п.п.1.7.1, 1.7.2 та п.7.4. з п.п.7.4.1, 7.4.2, не суперечить нормам цивільного законодавства України, відповідає вільному волевиявленню та внутрішній волі учасників правочину.
В свою чергу, з оскаржуваного договору, судом встановлено, що у пункті 11 (реквізити та підписи сторін) міститься інформація, що договір підписано споживачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М631527, 28.05.2021 00:06:40, що свідчить про добровільне укладення між сторонами вищевказаного договору і виникнення між ними на підставі цього договору цивільно-правових правовідносин.
Суд, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованим, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
При розподілі судових витрат суд керується нормами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки під час звернення до суду позивач звільнений від сплати судових витрат на підставі ст 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», витрати по сплаті судового збору з нього не стягуються.
Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 19, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" про визнання договору про надання споживчого кредиту частково недійсним відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 08.08.2023.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Суддя Ратушняк І. О.