Справа № 144/975/23
Провадження № 3/144/428/23
14.08.2023 смт. Теплик
Суддя Теплицького районного суду Вінницької області Бондарук Олена Павлівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , -
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 321094 від 19 липня 2023 року, водій ОСОБА_1 19.07.2023 року, о 02 год. 20 хв., в с. Бджільна, по вул. Сонячній, 13 керував автомобілем Hundai Accent, держномер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager, результат 1,88 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнав, пояснив, що у вказані у протоколі про адмінправопорушення дату та час транспортним засобом не керував. Між ним та дружиною виник конфлікт, він взяв ключі від автомобіля і хотів поїхати з дому. Дружина викликала працівників поліції, повідомивши їм про сімейне насильство. Коли останні прибули на виклик, він стояв біля автомобіля, однак навіть не встиг увімкнути двигун. Просив справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, відтворивши відеофайли, долучені до протоколу, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність осіб за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно фабули, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Проте, адміністративний матеріал, складений стосовно ОСОБА_1 , не містить належних та достатніх доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом особою, яка перебувала в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
До матеріалів справи додано CD-R диск з відеозаписами, здійсненими під час фіксації адмінправопорушення, з яких не вбачається даних, що підтверджували б факт керування 19.07.2023 року о 02 год. 20 хв. ОСОБА_1 транспортним засобом. Натомість відеозйомка починається з 02 год. 24 хв. 30 сек., де працівник поліції спілкується із стоячим навпроти ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, з даного відеозапису суд не може зробити висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом у вказані у протоколі місці та час.
Такий доказ суд не може прийняти до уваги, оскільки він не є переконливим і узгодженим з іншими матеріалами справи.
Інших доказів, які б могли беззаперечно підтвердити наявність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлено, свідки у письмових поясненнях засвідчили лише факт освідування.
Слід зазначити, що у протоколі про адмінправопорушення місцем його вчинення вказано АДРЕСА_1 , тобто адреса місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що дає суду підстави вважати показання ОСОБА_1 правдивими та такими, що узгоджуються з іншими доказами в їх сукупності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 245, 247, 251, 255, 256, 278, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя