Справа № 144/689/23
Провадження № 2/144/229/23
"08" серпня 2023 р. смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді Довгалюк Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дудник С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу, -
Позивач звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу у розмірі 1 818,10 грн., що виникли за період із вересня 2021 року по лютий 2023 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу споживачам в межах території Вінницької області на підставі ліцензії, виданої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 811 від 19.06.2017 із змінами внесеними постановами НКРЕКП від 11.06.2019 за № 1025 та від 07.10.2020 за №1842, а відтак є оператором газорозподільної системи та надавачем комунальних послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про ринок природного газу».
На ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок та присвоєно ЕІС-код, відповідач споживає природний газ, із заявою до оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу не зверталася, відтак є такою, що приєдналася до умов Типового договору розподілу природного газу, є споживачем послуг, які надаються позивачем як постачальником до його житла.
Позивач у позові зазначає, що він належним чином виконує умови зобов'язання, натомість відповідач, у порушення умов договору, не вносить своєчасно плату за отримані послуги у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 1 818,10 грн., які в добровільному порядку останньою не погашена, що стало підставою звернення до суду з указаним позовом.
Ухвалою судді від 01.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
03.07.2023 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги, просить закрити провадження по справі, зважаючи на викладені у відзиві аргументи. У відзиві вказано, що AT «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» нараховує їй заборгованість за послуги з розподілу природного газу, посилаючись на типовий договір, який вона не підписувала. Крім того, позивач не має актів прийому-передачі газопроводів, прокладання газових труб, а проектна документація на підключення будинків людей, які проживають по АДРЕСА_1 , здійснювалася за їхній рахунок.
08.08.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 затверджнний Типовий договір розподілу природного газу, відповідно до пункту 1.3 він є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк.
Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Згідно з пунктом 4 Розділу 3 Глави VI Кодексу газорозподільних систем, укладення Договору розподілу природного газу між Оператором ГРМ та Споживачем не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Документальним підтвердженням споживання природного газу відповідачем є: помісячні показання лічильника газу по наростаючій, які свідчать про споживання природного газу відповідачем, що відображенні у виписці з фінансового стану та довідках про споживання природного газу, наявних у матеріалах справи. Водночас докази звернення ОСОБА_1 із заявою до позивача щодо припинення розподілу природного газу відсутні.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає.
Частиною ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їхній відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом частин 1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом позову є стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з вересня 2021 року по лютий 2023 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Судом установлено, що на ім'я відповідача ОСОБА_1 , як на споживача послуг із розподілу природного газу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач має заборгованість за послуги з розподілу природного газу перед АТ «Оператор газорозподільної системи Вінницягаз» у сумі 1 818,10 грн., про що свідчить копія виписки з особового рахунку споживача, яка містить інформацію (відомості) про особу відповідача, про газифікований об'єкт (адреса, розмір опалювальної площі, кількість проживаючих, газові прилади), про обсяги наданих послуг з розподілу природного газу та здійснення оплати наданих послуг помісячно (а.с. 18).
Згідно довідок про використання природного газу за особовим рахунком відповідача, обсяг спожитого природного газу за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року становить 656,33 м. куб., за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року 573,51 м. куб., за період з 01 жовтня 2021року по 30 вересня 2022 року 128.15 (314) м. куб. (а.с. 19-21).
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд зазначає, що приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, документально підтверджене споживання природного газу, сплата рахунка оператора ГРМ.
До таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21) та від 14 вересня 2022 року у справі № 717/341/21 (провадження № 61-20726св21).
Висновки щодо застосування норм права у близьких за змістом правовідносинах, зокрема щодо приєднання до публічного договору (акцептування договору), містяться також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 161/11800/19 (провадження № 14-119цс20).
Частинами 1 та 2 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2017 за № 811 Про видачу ліцензії на розподіл природного газу Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації Вінницягаз (ЄДРПОУ 03338649) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Вінницької області, крім сіл Якушинці і Зарванці Вінницького району, смт Кирнасівка, сіл Одая, Нестерварка, Федьківка, Дранка, Тиманівка, Клебань, Копіївка, хутір Марково Тульчинського району, сіл Пилипи-Борівські, Калинка Томашпільського району, сіл Сокіл, Моївка, Борівка, хутір Грабовець Чернівецького району, села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни, Морозівка Погребищенського району, а також території м. Гайворон Кіровоградської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Акціонерного товариства Оператор газорозподільчої системи Вінницягаз.
Згідно з п. 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого НКРЕКП 30.09.2015 № 2498, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
За змістом п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі Кодексу газорозподільних систем), договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Згідно з абз. 2 пункту 6.6 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 6.3 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Згідно з абз. 1 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
За змістом ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Плата за комунальні послуги має вноситись своєчасно.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закону), споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
У п. 2 ч. 1 ст. 5 та ст. 12 Закону встановлено, що до комунальних послуг належать в тому числі послуги з постачання та розподілу природного газу. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Про наявність обов'язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях сформованих у постановах Верховного суду, зокрема від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204св18).
За змістом ст. ст. 509, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.
Зібрані у справі докази підтверджують, що між сторонами виникли договірні відносини щодо надання АТ «ОГЗ «Вінницягаз» послуг з розподілу (доставки) природного газу до об'єкта газопостачання (домоволодіння відповідача), а остання прийняла ці послуги (оферту), користуючись природним газом.
Фактом приєднання ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу (акцептуванням договору) є документальне підтвердження споживання природного газу (помісячні показання лічильника газу, відображені в доданій виписці з фінансового стану по особовому рахунку відповідача).
Судом встановлено, що несплачуючи вартість отриманих послуг, відповідач допустила заборгованість за період з вересня 2021 року по лютий 2023 року перед АТ «ОГЗ «Вінницягаз», який є оператором газорозподільної системи на території Вінницької області, у розмірі 1 818, 70 грн.
Аналізуючи надані позивачем докази, зокрема, розрахунок заборгованості за наведений період, здійснений відповідно до вимог Кодексу ГРМ, та тарифів, встановлених на послуги розподілу природного газу для АТ «Вінницягаз» у відповідні періоди, об'ємів споживання відповідачем природного газу, виписку з фінансового стану та довідку про фактичний обсяг споживання природного газу, суд вважає їх правильними, такими, що не викликають сумнівів та цілком відповідають вимогам процесуального законодавства щодо достовірності та допустимості доказів.
Як слідує із довідки про фактичний обсяг споживання природного газу по особовому рахунку ОСОБА_1 визначено замовлену потужність об'єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом з урахуванням вимог пункту 4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.
Доказів звернення позивача із заявою про припинення розподілу природного газу на її домоволодіння чи розірвання договору відповідачем до суду не надано, як і не спростовано розміру заборгованості, розрахунок якого здійснено позивачем та не надано контр розрахунку.
У постанові КЦС ВС від 07.10.2021 у справі № 468/1649/20-ц зазначено, що припинення споживання природного газу через неоплату послуг не звільняє споживача, приєднаного до системи газопостачання, від оплати послуг за забезпечення доступу до газорозподільної системи з можливістю споживання природного газу.
Стосовно доводів позивача щодо встановленої у абзаці п'ятому частини другої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» заборони подання позову щодо стягнення заборгованості та відповідно неможливість задоволення позовних вимог АТ «Вінницягаз», суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Абзацом п'ятим частини другої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинений або скасований, постачальнику природного газу забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості (у тому числі включати заборгованість у рахунок на оплату, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи з припинення газопостачання у зв'язку з наявністю заборгованості тощо ), яка урегульовується відповідно до абзацу другого частини третьої статті 2 цього Закону.
В абзаці другому частини третьої статті 2 указаного Закону визначено, що постачальникам природного газу компенсується заборгованість побутових споживачів, яка урегульовується згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Відповідно до статті 2 зазначеного Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань ), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, які включені до Реєстру.
Статтею 1 цього Закону визначений чіткий перелік заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) урегулюванню відповідно до цього Закону, серед яких єдиною заборгованістю, що стосується побутових споживачів, є безнадійна та сумнівна дебіторська заборгованість, що обліковується у постачальників природного газу станом на розрахункову дату, у тому числі заборгованість у роз-мірі вартості обсягів приведення обсягів споживання до стандартних умов та вартості обсягів, які виникли у зв'язку з визнанням судом незаконними та не-чинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати, не сплачена станом на розрахункову дату.
Аналізуючи вищевказані норми законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що чинне законодавство установлює особливі передумови застосування положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», а його дія у даному випадку на виниклі між сторонами у цій справі правовідносини не поширюється, тому такі твердження позивача на увагу не заслуговують.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що між сторонами наявні фактичні договірні відносини, позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання перед відповідачем та надав послуги розподілу природного газу, водночас відповідач своїх зобов'язань не виконав та не оплатив їх у повному обсязі, чим порушив умови договору, а тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010). Відтак судом надано оцінку основним доводам сторін, викладеним у позовній заяві, відзиві на неї та відповіді на нього.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 610, 611, 629 ЦК України, статтями 5, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період із вересня 2021 року по лютий 2023 року у сумі 1 818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн. 70 коп. та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», адреса: пров. Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 03338649.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 11.08.2023.
Суддя