Справа № 138/2218/23
Провадження №:1-кс/138/546/23
14 серпня 2023 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 за участю представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_2 , секретаря судового засідання ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в режимі дистанційного провадження клопотання старшого дізнавача СД Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023025160000323 від 4 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -
7 серпня 2023 року Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області із зазначеним клопотанням звернувся старший дізнавач СД Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Просить накласти арешт на вилучені 04.08.2023 в ході огляду місця події на пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський - Отач» за адресою: м. Могилів-Подільський, вулиця Соборна, 7, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.03.2020 та довідку військово-лікарської комісії № 02/3760 від 01.07.2022, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 .
Судове засідання із розгляду клопотання призначене на 14 годину 00 хвилин 09.08.2023, було відкладено за клопотанням представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з необхідністю отримання відповідей на адвокатські запити та для підготовки правової позиції адвоката, на 09 годину 00 хвилин 14.08.2023.
Дізнавач СД Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , прокурор Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримали.
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвокат ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що у витягу з ЄРДР по у кримінальному провадженню № 12023025160000323 від 04.08.2023 зазначено, що 04.08.2023 близько 10 години 00 хвилин при спробі перетину кордону України в пункті пропуску «Могилів-Подільський - Отач» громадянин ОСОБА_6 пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.03.2020 та довіку ВЛК № 02/3760 від 01.07.2022, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), у яких вбачаються ознаки підробки. Однак у клопотанні про арешт майна дізнавач зазначає, що 30.07.2023 близько 10 години 00 хвилин при спробі перетину кордону України в пункті пропуску «Могилів-Подільський - Отач» громадянин ОСОБА_6 пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.03.2020 та довіку ВЛК № 02/3760 від 01.07.2022, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), у яких вбачаються ознаки підробки.
Крім того, заява на здійснення поглибленої перевірки документа підписана ще до вилучення документів ОСОБА_6 , тобто складена без отримання тимчасового доступу до речей і документів, який здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду відповідно до ч.2 ст.159 КПК України (протокол місця події розпочато об 11:20 год., тобто через 1:20 год. після складання заяви на здійснення поглибленої перевірки документа, отримання висновку за результатами здійснення поглибленої перевірки документа).
Станом на 21:00 13.08.2023 не отримано від Державної прикордонної служби України відповіді на адвокатський запит щодо підтвердження факту перетину кордону ОСОБА_6 через пункт пропуску Солотвино Закарпатської області до Сигиту-Мармуциї Румунія. Ця інформація має істотне значення, оскільки ОСОБА_6 при перетині державного кордону через зазначений пункт пропуску надавав паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також вилучені у нього документи.
На підставі наведеного просив у задоволенні клопотання відмовити, вилучене майно повернути ОСОБА_6 .
Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є забезпечення можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що стосується з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій.
Отже, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може бути застосований з метою забезпечення збереження речових доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Як передбачено ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
У відповідності до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 2, 3 ст.168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Загальними підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і арешт майна, КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
4 серпня 2023 року до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від Прикордонної служби України про те, що 30.07.2023 близько 10 години 00 хвилин при спробі перетину кордону України в пункті пропуску «Могилів-Подільський - Отач» громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харків, пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.03.2020 та довідку військово-лікарської комісії № 02/3760 від 01.07.2022, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 , у яких вбачаються ознаки підробки.
За даним фактом 4 серпня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023025160000323 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Відповідно до повідомлення начальника віпс Могилів-Подільський (тип А) впс Могилів-Подільський (тип Б) капітана Олександра Ковбаси про виявлення кримінального правопорушення (протиправного діяння, що містить ознаки злочину) від 04.08.2023р. № 100/7109-23 Вих під час проходження прикордонного контролю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , намагався перетнути державний кордон України з використанням тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки ВЛК, в ході перевірки яких в п/н «ПД» виникли сумніви щодо дійсності даних документів. Після з'ясування обставин встановлено, що документи підроблені, а саме після уточнення за місцем їх видачі, співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було підтверджено, що даним органом дане тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідка ВЛК вищезазначеній особі не видавались.
4 серпня 2023 року в ході проведення огляду місця події на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський - Отач», що за адресою: м. Могилів-Подільський Вінницької області, вулиця Соборна, 7 дізнавачем було вилучено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.03.2020 та довідку військово-лікарської комісії № 02/3760 від 01.07.2022, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою дізнавача від 5 серпня 2023 року тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.03.2020 та довідку військово-лікарської комісії № 02/3760 від 01.07.2022, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.08.2023 № 11/2387 ОСОБА_6 на війському обліку військовозобов'язаних не перебуває та ніколи не перебував. Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.03.2020 та довідка ВЛК № 02/3760 від 01.07.2022 на ім'я ОСОБА_6 не видавались.
Необхідність накладення арешту на майно дізнавач обґрунтовує тим, що тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідка ВЛК зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Також доведено, що тимчасово вилучене майно може бути предметом кримінального правопорушення, зберігати на собі сліди кримінального правопорушення та містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідно є речовими доказами у кримінальному провадженні, доля яких буде вирішуватися в порядку ст.100 КПК України, а тому наявні підстави для задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, що узгоджується з вимогами ст.170 КПК України, оскільки є потреба в збереженні цих речових доказів.
Таким, чином вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Дізнавачем доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки необхідність його накладення обумовлена потребою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. До того ж, стадія досудового розслідування триває, а відомості щодо кваліфікації кримінального правопорушення, яке внесено до ЄРДР, не є остаточними, адже пов'язані з попередньою кваліфікацією дій, яка може в подальшому уточнюватись.
На даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точку зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є накладення арешту на майно.
Слідчий суддя також враховує, що обраний захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які чітко регламентуються нормами ст.219 КПК України. Відповідно у випадку, якщо наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у розумні строки, відповідно до ст.28 КПК України не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин, власникмайна не позбавлений права ініціювати в порядку ст.174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
Матеріали провадження свідчать про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальну провадженню.
Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді не надано.
Відповідь, надана ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.08.2023 № 11/2387 відносно ОСОБА_6 щодо перебування на війському обліку та видачі йому документів, стосується безпосередньо подій, що мали місце 04.08.2023 у пункті пропуску «Могилів-Подільський - Отач», а тому враховується слідчим суддею в якості належного доказу, наданого дізнавачем на обгрунтування клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Складання заяви на здійснення поглибленої перевірки документів від 04.08.2023 до огляду місця події, за думкою слідчого судді, не є порушенням закону, оскільки прибуттю на місце події, їх огляду та вилученню працівниками поліції (в даному випадку дізнавачем СД Могилів-Подальського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 ) передувало звернення до спеціаліста з поглибленої перевірки документів та складання такого висновку за результатами здійснення поглибленої перевірки докмента.
Помилкове посилання дізнавача у клопотанні про арешт тимчасово вилученого майна на дату вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення не спростовує висновків слідчого судді про необхідність накладення арешту на це майно.
Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 04.08.2023 в ході огляду місця події на пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський - Отач» за адресою: м. Могилів-Подільський, вулиця Соборна, 7, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.03.2020, видане ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та довідку військово-лікарської комісії № 02/3760 від 01.07.2022, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити дізнавачу, прокурору, представнику третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Копію ухвали надіслати фізичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1