Справа № 158/667/23 Провадження №33/802/447/23 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О. К.
Доповідач: Подолюк В. А.
11 серпня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кушнірука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кушнірука Анатолія Валерійовича на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 червня 2023 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ГО «Станція добра», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 536 грн. 80 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 23 лютого 2022 року о 01:39 год. на вул.Свободи в м.Ківерці Луцького району Волинської області, керував автомобілем марки «Івеко», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України, та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кушнірук А.В. подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що вона є необґрунтованою і незаконною, оскільки обставини, які викладені в протоколі щодо ОСОБА_1 частково не відповідають дійсності, а процедура проведення огляду та оформлення адміністративних матеріалів проведена з грубим порушенням порядку, передбаченого законом. Зазначає про те, що у поліцейського не було правових підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки вказуючи про рух в комендантську годину, відсутні будь-які постанови про таке порушення. Огляд ОСОБА_1 проводився не на місці зупинки транспортного засобу, а на блок-посту «Ківерці» по вул.Чкалова, а тому працівником поліції не зафіксовано належним чином факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння по вул.Свободи в м.Ківерці. Свідки, які зазначені у протоколі не підтвердили факт зупинки транспортного засобу, факт наявності ознак алкогольного сп'яніння та факт дотримання процедури проведення огляду, оскільки на місці зупинки по вул.Свободи, вони були відсутні. Також їм не пред'являлись показники приладу «Драгер». Окрім того, ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що позбавило його в повному обсязі захистити свої права та скористатися правовою допомогою або відмовитися від надання пояснень проти себе. При цьому, працівником поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 належну міру відповідальності за санкцією ст.130 КУпАП і навмисно введено в оману, що права керування його можуть і не позбавити. Тому він довірившись працівникам поліції вирішив пройти огляд на допомогою спеціального технічного приладу «Драгер». Також працівником поліції була порушена процедура проведення огляду, оскільки ОСОБА_1 здійснив продування спеціального технічного приладу двічі без заміни мундштука, що є порушенням застосування інструкції застосування приладу. Після проведення огляду на місці події поліцейський повідомив, що буде складено протокол, однак не роз'яснив, що у разі незгоди з результатом огляду ОСОБА_1 може пройти огляд в медичному закладі. Крім того, зазначає про те, що ОСОБА_1 з самого початку в суді першої інстанції просив призначити експертизу на предмет належності особі підпису в акті огляду на стан сп'яніння з посиланням на те, що підпис у ньому не його, однак суд у цьому безпідставно відмовив, хоча такий акт є основним документом на основі якого складається протокол про адміністративне правопорушення, а його відсутність або неналежність оформлення свідчить про порушення поліцейським існуючої процедури оформлення адміністративних матеріалів, що є підставою для закриття провадження у справі. Тому сторона захисту вважає, що висновок такої експертизи вплине на результат оцінки судом приєднаного до матеріалів справи доказу. При цьому зазначає, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Також зазначає, що працівником поліції порушено порядок відеофіксації події, який передбачений законодавством, оскільки відеозйомка не є безперервною. Також у протоколі не зазначено ідентифікуючого приладу на який проведено відеозапис. Тому вважає, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи не може бути належним та допустимим доказом. Сторона захисту вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилаючись на вищенаведене, захисник просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Окрім того, просить призначити у справі почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання: «Чи належить підпис у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.02.2023 ОСОБА_1 чи іншій особі?». Проведення експертизи доручити Волинському відділенню ЛНДІСЕ.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Кушнірука А.В., які скаргу підтримали з підстав викладених у ній та просили задовольнити, апеляційний суд доходить наступного висновку.
За положеннями ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №058321 від 23.02.2023, за змістом якого ОСОБА_1 23 лютого 2023 року о 01:39 год. керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який він підписав і отримав його копію. При цьому, у графі пояснення зазначив, що з продуттям алкотестера згідний, та просить не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки працює водієм;
- роздруківкою із спеціального технічного приладу "Алкотест 6820" від 23.02.2023 (тест №208), та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (0,39 % алкоголю). Огляд проведено о 02:01 год. 23.02.2023. Ці роздруківка та акт підписані ОСОБА_1 , а останній також свідками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.02.2023, які у нього відібрані на місці події, де він окрім іншого зазначив, що був зупинений працівниками поліції в комендантську годину. В подальшому пройшов огляд за допомогою алкотестера, результат якого показав - 0,39%, так як вживав пиво. З порушенням згідний та просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, так як працює водієм на ГО «Станція добра» і перевозить гуманітарний вантаж в область зони бойових дій;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 23.02.2023, в яких зазначено, що вони були присутні під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (результат - 0,39%) та складенні щодо нього адміністративних матеріалів.
В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 фактично підтримав свої письмові пояснення. Окрім того, він вказав про те, що на наданих йому для огляду апеляційним судом документах стоять його підписи. Будь-яких незаповнених бланків документів він не підписував.
Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться і відеозаписами з боді-камери працівника поліції та реєстратора зі службового автомобіля. З цих відеозаписів вбачається факт зупинки транспортного засобу, а також процедура проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Так, працівником поліції у ОСОБА_4 як водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим він добровільно без будь-якого примусу погодився на проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу, який показав позитивний результат - 0,39%. Будь-яких незгод після проведення огляду з його результатом не висловлював, а вказав про те, що вживав спиртні напої (горілка, пиво). Після цього, він підписав роздруківку із спеціального технічного приладу, а працівник поліції повідомив його про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом першої інстанції також допитувався свідок ОСОБА_5 , який окрім іншого пояснив, що під час несення служби під час комендантської години був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 і при перевірці документів у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Оскільки на місці події не було свідків, то вони поїхали на блок-пост, де ОСОБА_1 було роз'яснено його права та де, він в присутності двох свідків пройшов огляд під час якого встановлено стан алкогольного сп'яніння. З таким результатом він погодився. В акті огляду підпис ставив особисто ОСОБА_1 .
Також судом апеляційної інстанції допитувався свідок ОСОБА_6 , який фактично дав аналогічні пояснення свідку ОСОБА_5 .
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 окрім іншого підтвердили те, що під час їх чергування на блок-посту до них під'їхали двоє працівників поліції з особою чоловічої статі, який в їх присутності проходив огляд на стан сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що відеозапис наряду з іншими доказами в сукупності фактично підтверджує ті обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також є належним і допустимим доказом у справі, оскільки містить ті відомості, які підлягають доказуванню.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною доказами, що містяться в матеріалах справи і, які апеляційний суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення повністю відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
При цьому, твердження сторони захисту про те, що працівниками поліції належним чином не було зафіксовано факту керування ОСОБА_1 автомобілем з посиланням на те, що огляд проводився не на місці зупинки транспортного засобу, а на блок-посту, є безпідставними, оскільки це спростовується відеозаписом, на якому містяться дані, які підтверджують факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки послугувало те, що ОСОБА_1 рухався у комендантську годину. При цьому, посилання апелянта на відсутність будь-яких постанов (рішень), винесених щодо ОСОБА_1 про рух у комендантську годину, жодним чином не вказує на його невинуватість у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Цілком безпідставними є твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, оскілки вони спростовуються як поясненнями свідка ОСОБА_5 та протоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що він поставив свої підписи.
Той факт, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підтвердили факт самої зупинки автомобіля під керування ОСОБА_1 жодним чином не спростовую його вини у вчиненому правопорушенні, оскільки такий зафіксовано на відеозаписі. При цьому, свідки підтвердили факт проходження огляду ОСОБА_1 , а також в справі містяться їх письмові пояснення.
Також не заслуговують на увагу суду посилання апелянта про порушення працівником поліції процедури проведення огляду з посиланням на те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено того, що у разі незгоди з результатом огляду, він може пройти медичний огляд, оскільки останній пройшовши огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу, погодився з його результатом і не висловлював жодних зауважень. При цьому вказав, що вживав спиртні напої (горілку та пиву).
Крім того, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив стороні захисту в призначенні почеркознавчої експертизи щодо належності підпису в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в даному випадку враховуючи усі інші докази у справі, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться належним чином, і зокрема стан алкогольного сп'яніння роздруківкою із спеціального технічного приладу. При цьому, посилання апелянта на те, що акт огляду на стан сп'яніння є основним документом на основі якого складається протокол є посилковим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
З цих же підстав відмовляє у призначенні експертизи і апеляційний суд.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді, - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кушнірука Анатолія Валерійовича залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 червня 2023 року в даній справі, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк